У Житомирі 1 лютого прощалися із 52-річним снайпером 95-ї окремої аеромобільної бригади Анатолієм Стратовичем. Активний учасник Революції Гідності від початку військових дій на Сході прагнув піти до війська, втім добровольця не брали через вік. Оббиваючи пороги військкомату він таки домігся свого і у серпні поповнив ряди бійців 95-ї бригади, ставши снайпером розвідроти.
Загинув боєць 26 січня на Донеччині неподалік села Спартак під час мінометного обстрілу.
«Там, в районі Спартака, Анатолій був поранений, його перев'язували і знову накрило міною. І вже врятувати не змогли. Ще буквально позавчора прийшли ми на похорон до Толі. Але нам сказали, що це не його тіло, і що можливо він ще живий. У нас була така надія, що він живий, може десь у полоні. Але в п’ятницю ввечері зателефонував воєнком, сказав, що впізнали його тіло, що знайшли і треба поїхати, забрати», - каже волонтер Олександр Таргонський, який привіз тіло загиблого у Житомир.
Попрощатися з героєм прийшли кілька сотень житомирян. Проводжали військовослужбовця в останню путь стоячи навколішки і вигукуючи «Герої не вмирають!».
Поховали бійця на військовому кладовищі у Житомирі. У Анаторія Стратовича лишилася мати, дружина, двоє дітей і двоє внуків.
