Новина про вбивство відомого російського опозиційного політика Бориса Нємцова сколихнула чи не увесь світ. Нагадаємо, Нємцов не приховував своїх політичних поглядів – підтримував Україну і критикував політику діючого президента Росії Володимира Путіна.
Його застрелено ввечері 27 лютого в центрі Москви – за кількасот метрів від Кремля і Красної площі під час прогулянки.
За попередніми даними різних ЗМІ, коли Борис Нємцов зі своєю супутницею йшов через міст, до них під’їхала машина білого кольору, і невідомий зробив з неї декілька пострілів у спину Нємцову. Потім машина зникла з місця злочину, і по «гарячих» слідах виявити її поліції не вдалося.
Це вже не перша трагічна смерть російських діячів – критиків політики і режиму Путіна. Так, 7 жовтня 2006 року в центрі Москви у ліфті свого будинку застрелена Ганна Політковська – правозахисниця, журналістка, котра писала про події і злочини в Чечні в тому числі і за участі ФСБ. А 12 липня 2014 року за трагічних і незрозумілих обставин (за однією з версій, від інфекційно-токсичного шоку, лікарі боролися за її життя більше трьох годин) померла Валерія Новодворська російський політик (опозиціонер), публіцист, журналіст, дисидент, правозахисниця і відеоблогер. Та багато інших…
Про настрої росіян, викликані убивством головного опозиціонера Росії і не тільки розповіла житомирянка Діана Фурманова, яка декілька років живе в Санкт-Петербурзі, є учасницею проукраїнських акцій і як вона сама представляється: «просто українка, яка в РФ виборює правду за Україну».
Діана Фурманова, 1 березня, Санкт-Петербург
– Діано, які настрої серед росіян є зараз?
– Настрої росіян відрізняються в залежності від ставлення до Бориса Нємцова та загальної конфліктної ситуації між Росією та Україною.
28 лютого до Соловецького каменю – це пам’ятник жертвам політичних репресій в СРСР у Санкт-Петербурзі, що на Троїцькій площі, на акцію із вшанування пам’яті Бориса Нємцова прийшло декількасот людей. Упродовж дня люди покладали квіти та запалювали свічки. Для такого мегаполісу як Санкт-Петербург це надто мало.
На мою думку, більшість людей залишились байдужими, або й взагалі казали: «Одним нацпредателем меньше».
Але тим не менше відчувається передчуття чогось ще більш жахливого. Під час акції пам’яті Нємцова назвали першим з російської Небесної сотні та лунали гасла «Героям слава!», «Слава Борису!». Всеволод Нєлаєв, учасник коаліції «Демократичний Петербург», приніс на акцію український прапор із траурною стрічкою і сказав, що Нємцов боровся ЗА мир в Україні і ПРОТИ путінської агресії. Тому важливо, щоб саме український прапор теж майорів біля Соловецького каменю, але такої думки, на жаль, дотримується меншість.
– Чи правда, що під час вшанування пам’яті вбитого людей з квітами зупиняла і арештовувала поліція?
– Ні, я такого не бачила. Поліція стежила здалеку. Я була майже три години від початку акції і майже до кінця. Люди спокійно приходили і йшли.
– На Вашу думку, чому вбивство Нємцова скоєно саме напередодні 1-го березня, коли мав відбутися Марш миру, так звана акція-протест (марш «Весна») на підтримку України? Це збіг чи спланована акція-реквієм проти інакомислячих?
– На мою думку, це свідомо спланований злочин, тому що за такою людиною цілодобово стежать і прослуховують. Питання було тільки в тому, коли саме його скоїти. Важко собі уявити, щоб людину такого масштабу вбили під стінами Кремля випадково.
Кажуть, що Борис Нємцов мав найближчим часом оприлюднити докази участі російської армії в бойових діях на території України. Думаю, саме через це його і вбили. Дивним залишається і той факт, що фактично одразу ж після вбивства слідчі обшукали його квартиру.
Впевнена, що ніхто не буде покараний.
Це вбивство ніби демонстрація сили та намагання залякати невелику кількість тих людей, які ще готові висловлювати свою думку вголос і протистояти кремлівській політиці. Вбито не через Марш, який було заплановано на перше березня. Вбито через неоголошену війну.
Смерть Нємцова – це дуже велика втрата для тих росіян, яки є справжніми патріотами своєї країни, для російської демократії. Вбивши його чотирма пострілами в спину, обезголовили російську опозицію. Її майже знищили на тому політичному рівні, на якому був Борис Нємцов.
Що казати про російську «свободу» слова, якщо людину, яка прийшла 28 лютого на акцію пам’яті Нємцова з плакатом «Берегите главного свидетеля!», затримали і завезли в райвідділок поліції як правопорушника.
Я не знаю, що ще повинно трапитися, щоб росіяни прокинулись від свого жахливого стану байдужості і відкрили очі.
Аліна Дембіцька для Житомир.info
