У Житомирському обласному центрі боротьби зі СНІДом відбувся навчальний семінар «Профілактика та лікування посттравматичних стресових розладів» для психологів лікувально-профілактичних закладів області.
Про це повідомляє прес-центр департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації.
«Захід проводився з метою удосконалення соціальної реабілітації та психологічної підтримки громадян, які прибувають на Житомирщину з тимчасово окупованої території, а також психологічної реабілітації військовослужбовців, працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України та інших силових структур, які брали участь у Антитерористичній операції. Учасниками навчання були психологи обласної психіатричної лікарні №1, обласного наркологічного диспансеру, обласного протитуберкульозного диспансеру, обласного онкологічного диспансеру, обласного перинатального центру, обласної дитячої клінічної лікарні, Бердичівської ЦМЛ, Житомирського військового шпиталю (А1065)», - інформують у департаменті.
У вступному слові начальник відділу мобілізаційної роботи та спеціальних питань департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Олександр Шатило зауважив, що наслідки посттравматичних стресових розладів серед вимушених переселенців та воїнів АТО можуть даватися взнаки як сьогодні, так й через кілька років після дії психотравми.
Постравматичний синдром – психічний розлад, який проявляється тривогою, безсонням, депресією тощо. Якщо його не лікувати своєчасно, то згодом він може перейти у поведінковий розлад. Так, наприклад, людина може стати злою, агресивною, цинічною і проявлятиме це вже на рівні соціуму, а не в лікарні. Тож на тверде переконання психологів, психічні розлади, в тому числі пов’язані зі стресом, мають виявлятися та лікуватися своєчасно.
У межах роботи навчання йшлося про надання першої психологічної допомоги у зоні виникнення надзвичайної ситуації та заходи психологічного самовідновлення; психологічні методи, що спрямовані на збереження психофізіологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності. Серед окремих допоміжних методів психологічних втручань вивчалися: техніки музико-, кольоро- та дихальної терапії, «робота з тілом» - релаксація, нейрогуморальна та рефлекторна саморегуляції.
Наразі для подолання наслідків бойового стресу психологи радять військовослужбовцям:
- якомога більше дізнатись про те, що таке бойовий стрес, бойова втома і гострий стрес та посттравматична стресова реакція.;
- встановити чіткий розпорядок дня;
- завести щоденник, записувати всі думки, які приходять у голову, все що турбує або лякає;
- обмежити вживання алкоголю до мінімуму або взагалі відмовитись від алкоголю (навіть легких алкогольних напоїв);
- відмовитися від кофеїновмісних напоїв – кава, чай – вони надлишково перезбуджують нервову систему;
- проводити щоденне фізичне навантаження (від занять спортом до рубання дров чи обробки городу);
- відвідувати баню/сауну, басейн, просити домашніх, щоб робили легкий масаж;
- не дивитися або обмежити до мінімуму перегляд телевізора, намагатися виключити новини із свого щоденного життя;
- при сильних емоційних реакціях (тривога, паніка, вибух агресії, постійна злість) виконувати дихальні або релаксаційні вправи, що зменшать рівень стресу і сприятимуть нормалізації нервової системи. Навчитися таким вправам досить легко – для цього слід звернутися за фаховою консультацією до психолога.
