38 тисяч доларів США і особисті документи бердичівлянка Наталія загубила у громадському транспорті і наступного ж дня отримала втрачене назад. Жінка розповідає: втративши сумку з усіма грішми, які виручила за продаж будинку, була в розпачі і навіть подумати не могла, що хтось їх поверне.
«І ви знаєте, не звернула одразу уваги, а коли вже отямилася, дивлюся: сумки немає. Дивлюся: маршрутки вже немає, номер не запам’ятала, і шофера теж. А наступного дня, десь о першій половині дня, мені зателефонував чоловік і спитав чи я не втрачала сумку. Ми з ним домовились, зустрілись. Ним виявився дуже високий молодий чоловік. Він представився Олександром. Він мені віддав сумку. Там все було ціле. Ми пішли в парк, перерахували. Він не взяв абсолютно нічого, чому я дуже здивувалася. Я йому запропонувала винагороду, але , він від неї теж відмовився. Мене це дуже здивувало, думаю як же так? А він сказав, що спішить, попрощався зі мною і пішов», - розповідає Наталія.
Невідомим чоловіком, який повернув жінці гроші, виявився 31-річний Олександр Дуднік, який за пограбування ювелірного магазину вже відсидів кілька років, і зараз знаходиться у виправному центрі. Чоловік розповідає: деякий час вагався і не знав, що робити з грішми, зрештою вирішив віддати власнику.
«Я автоматично взяв під куртку цю сумку, нікому не показував, розгубився спочатку. Вже коли приїхав додому, я відкрив цю сумку, побачив там документи гроші, дуже багато. А наступного дня я все ж вирішив її повернути, тому що я поставив себе на місце цієї людини, думаю: навіщо мені ці прокльони, до того ж – а якщо ці гроші мічені,або якась там підстава? Тому вирішив повернути, з мене криміналу вже досить», - каже Олександр Дуднік.
Чоловік додає: про свій вчинок анітрохи не шкодує, хоча ще кілька років тому вчинив би інакше.
«Я уявляю, що зараз з мене буде сміятися вся Україна, тому що скажуть там: «лох», «дурень» і тому подібне. Я розумію. Просто декілька років тому я теж так сказав би і подумав», - зауважує Олександр.
У виправному закладі, де Олександр Дуднік відбуває покарання, такий вчинок засудженого бачать вперше, в поліції схожих випадків теж не пригадують.
«Перебуваючи в місцях позбавленця волі, засуджені мають змогу все усвідомити і тим самим переосмислити свої вчинки. Вони причиняли людям якесь горе, а зараз в них є змога все це виправити, допомогти. За 20 років моєї служби це перший такий випадок», - каже начальник Бердичівського виправного центру №108 Арменак Чобанян.
«На моїй практиці це перший випадок. Скільки я працюю, на моїй пам’яті було лише повернення документів, або мобільних телефонів чи інших гаджетів», - додає речниця Бердичівського відділу поліції ГНУП в Житомирській області Ірина Коломієць.
Олександр Дуднік має відбути у виправному центрі ще більше двох років. Чоловік каже: на скорочення терміну покарання за свій вчинок не розраховує, просто зробив добру справу.
