Кількасот людей прийшли, щоб попрощатися з Федором Мельничуком, бійцем 57-ї мотопіхотної бригади з позивним Леон. Із дня на день він мав приїхати додому у відпустку.
«Він казав, приїде, скоро вдома буде, скоро буде вдома, і нема. Принесли, привезли дитину. Дзвонив, сину, кажу, де ти? Каже, на Україні, живий. А зараз не каже, що живий. Постійно дзвонив», - плаче бабуся бійця Ольга Хижко.
Смертельне поранення Федір отримав від кулі снайпера в районі Зайцевого Донецької області. Ціною власного життя він врятував мирних жителів, які потрапили під обстріл.
«Він витягував жінку - те, що на Зайцевому було. Машина під обстріл попала, що цивільні були поранені. То Федя витягував. То все Леон робив. То все Федя робив, витягував тих людей, ту жінку і того чоловіка. Ми його прикривали, і таке сталося, що його "зняли"», - розповідає боєць 57-ї мотопіхотної бригади Ігор Федина.
«Куля снайпера вцілила йому в голову. Йому одразу надали допомогу, серце билося у нього ще довго. Він боровся за життя ще годин 8, якщо не довше. А потім серце перестало битися», - каже боєць 57-ї мотопіхотної бригади з позивним Кот.
До війська Федір пішов у квітні минулого року. Його призвали під час 5-ї хвилі мобілізації.
«Він хлопчик був, він ще життя не бачив. 21 рік, 22 має бути. Він просто життя не бачив. Він в армії служив, женився, двоє діток, і його забрали», - каже родич загиблого Олександр Хижко.
Поховали бійця на місцевому кладовищі. У нього залишились батьки, молодші брат і сестра, дружина і двоє дітей: дворічний син Ярослав і 8-місячна донечка Злата.
