Минулої п’ятниці Міністерство закордонних справ оприлюднило заяву про те, як візова практика ЄС змінилася на краще в 2014 році.
«Європейська правда» також отримала зведену статистику Шенгенських консульств. Можемо констатувати: картина не є такою позитивною, як намагається зобразити МЗС. Швидше навпаки – 2014 став «роком проблем» для українських заявників. У більшості держав Шенгену суттєво зросла кількість візових відмов громадянам України. У низці консульств частка відмов зросла на сотні відсотків, а Бельгія відмовляла кожному десятому заявникові.
У 2013 році, навіть з урахуванням революційного грудня, коли чимало киян відмовилися від зимових подорожей за кордон, посольства Шенгену в Україні зафіксували 1 млн 587 тис. звернень. У 2014 році цей показник знизився до 1 млн 387 тис. Ми втратили друге місце серед країн, громадяни яких найбільше подаються на «шенген», вперше в історії пропустивши попереду себе Китай.
"Друзі України" та "налякані війною"
Кажуть, друзі пізнаються в біді, а підтримка та довіра найпотрібніші тоді, коли важко... Те, що консульства деяких держав ЄС – попри російську агресію – не стали карати українських громадян, заслуговує на вдячність з нашого боку.
Цих держави небагато і вони вартують бути названими поіменно.
Окремо наголосимо: ми не станемо називати "недругами" країни з протилежного боку – ті, які зробили візовий режим для наших громадян більш жорстким. Серед них є держави, які підтримують Київ у дипломатичному протистоянні з РФ.
Але вони бояться напливу українських мігрантів.
І через це створюють перешкоди для добросовісних українців, які навіть не припускають думки про нелегальну міграцію до ЄС.
Отже, повернемося до друзів, які покращили статистику протягом минулого року.
Насамперед це Латвія і Литва, а також Словенія, Естонія та Польща.
А ще – не дивуйтеся – показник відмов зменшився у Німеччині, хоча лишився на досить високому рівні.
В рік, що передував головуванню Латвії в Євросоюзі, вона в 3,5 рази зменшила відмови у візах українським громадянам. Нині її показник сягнув рекордно низького рівня у 0,16%. Литва протягом минулого року знизила відмови майже вдвічі, до рівня в 0,61%.
Традиційно дружньою до нас є маленька Словенія. Візові експерти знають її як країну, що охоче видає мультивізи. А тепер вона ще й знизила рівень відмов – до 1,61%. У третьої балтійської країни, Естонії, відсоток відмов у 2013 році сягав 3,02%; тепер – 2,38%. Це все одно досить високий рівень, але саме по собі зниження у кризовий період є важливим сигналом.
Окремої уваги заслуговує Польща. Тоді як інші держави ЄС лише остерігаються напливу мігрантів, Варшава вже стикнулася з цією проблемою. Протягом минулого року більше двох тисяч українців звернулися до польської влади з проханням про надання притулку (хоча рік тому таких було лише півсотні).
Попри це, поляки не стали запроваджувати жодних візових обмежень для українських громадян – кількість відмов навіть дещо зменшилася, до рівня в 1,8%.
А оскільки поляки видають 40% всіх віз в Україні, їхня візова політика – критично важлива.
Та, на жаль, країн з негативною тенденцією – значно більше.
16 з 22 держав Шенгену, що мають консульства в Україні, збільшили частоту відмов. У 12 з них – зростання більше ніж на третину. У п’яти – більш ніж вдвічі.
Рекордсмен – Фінляндія, у якої відмови почастішали в 3,3 рази. Складно знайти інші пояснення такому різкому зростанню, аніж зміна візової політики дипмісії Гельсінкі в Україні.
Українських мігрантів боїться також Швейцарія, що збільшила рівень відмов в 2,8 рази; Іспанія (2,6 рази); Португалія (2,2 рази); Греція (2,1 рази).
Зведені дані візової статистики Шенгенських держав в Україні.
| заявок на візу | частка відмов | зростання відмов до 2013 р. | частка мультивіз | зростання до 2013 р. | |
| Австрія | 22510 | 0,77% | +5% | 38,3% | +41% |
| Бельгія | 8416 | 9,54% | +78% | 43,6% | +31% |
| Голландія | 22303 | 4,28% | +39% | 68,1% | +38% |
| Греція | 145621 | 1,26% | +110% | 36,3% | +217% |
| Данія | 7734 | 1,76% | +5% | 47,3% | +34% |
| Естонія | 14993 | 2,38% | -21% | 66,2% | +15% |
| Іспанія | 76983 | 1,33% | +163% | 17,4% | +310% |
| Італія | 53626 | 1,55% | +15% | 30,3% | +68% |
| Латвія | 11873 | 0,16% | -72% | 48,7% | +33% |
| Литва | 38993 | 0,61% | -47% | 82,3% | +31% |
| Німеччина | 101867 | 4,91% | -25% | 40,6% | +20% |
| Норвегія | 6221 | 3,50% | +43% | 40,7% | +71% |
| Польща | 566976 | 1,80% | -2% | 66,2% | +15% |
| Португалія | 6008 | 1,17% | +117% | 43,0% | +80% |
| Словаччина | 49466 | 1,49% | +85% | 72,2% | -7% |
| Словенія | 5956 | 1,61% | -34% | 94,2% | +2% |
| Угорщина | 118740 | 1,28% | +42% | 53,5% | +37% |
| Фінляндія | 13772 | 4,55% | +234% | 20,6% | +25% |
| Франція | 35865 | 0,91% | +16% | 20,5% | +38% |
| Чехія | 59607 | 2,00% | +45% | 29,9% | +66% |
| Швейцарія | 10231 | 4,56% | +180% | 49,1% | +8% |
| Швеція | 9325 | 4,57% | +87% | 57,7% | +12% |
разом/середнє |
1387086 |
1,97% |
52,4% |
Повністю статтю Сергія Сидоренка читайте тут
Житомир.info за матеріалами Європейської правди
