До початку кампанії з виборів до Верховної Ради ще добрих півроку, а за мандатами вже вишикувалася довга черга з тих, хто готовий конвертувати в депутатство чималий капітал, - пише Трибуна.
Обзавівшись заповітними можливостями народного депутата, вони мріють не тільки примножити нажите, але й отримати гарантію, що питання про те, як все це було нажито, можна буде спокійно залишити без відповіді.
Керівник одного з найбільших в Україну сільськогосподарських холдингів з одного боку заявляє про те, що бізнес повинен бути соціально-відповідальним, робить щедрі подарунки лікарням та школам, а з іншого боку доводить підконтрольні компанії до банкрутства.
Депутат Житомирської обласної ради Володимир Пехов зі сторінок агітаційних буклетів розповідає про те, що є главою наглядових рад холдингів «Агрікор» і «Агропрайм», проте замовчує про те, що дані підприємства проходять процедуру банкрутства, а у зв\'язку з розтратою майна компаній – йде слідство.
Нещодавно в квартирі одного з відомих українських бізнесменів Павла Овчаренка був проведений обшук. За повідомленнями ЗМІ, обшук проводився за санкцією суду в рамках розслідування справи про розтрату майна компаній, що є заставним майном одного з українських банків. Керівником «Агрікор» і «Агропрайм» є Володимир Пехов, а поручителем по кредитах - Павло Овчаренко.
Щоб привласнити багатомільйонні кредити, керівники компаній не соромлячись, реалізовують найсміливіші плани - призначають директором компанії-боржника людини, що знаходиться при смерті, перейменовують вулиці - юридичні адреси компаній, доводять компанії до банкрутства.
У той час як правоохоронні органи розшукують кошти, які пропали з підприємств, пан Пехов радує жителів Житомирщини дорогими благодійними проектами - Малинській лікарні - новий рентген-апарат вартістю в 800 000 гривень, школам і лікарням - котельні в холодну зиму. Амбіційні завдання перед собою ставить і благодійний фонд «Рідний дім», який очолює дружина Володимира Пехов - Леся Софієнко. Витрачати гроші сім\'я Пехових не соромиться. Замовними статтями рясніють випуски обласних і районних газет. Мабуть джерела фінансування виборчої кампанії не просять декларувати, а гучні фрази про українську економіку, яка ніяк не почне нормально розвиватися нічого не значать для таких горе-бізнесменів.
Обшуки, які зараз проводять правоохоронні органи, дають надію, що українських політиків привчать думати про те, що в країні є закон, перед яким усі рівні, що політичні партії піклуються про репутацію і місця в списках не продаються, а виборців купити краденими грошима неможливо.
