Світова економічна криза, як відомо, не оминула і нашу державу, болісно зачепивши майже всі сфери життя, тисячі підприємств і компаній, мільйони громадян. Остаточно розвалюється фінансова система, серйозно загострюється проблема спаду виробництва, деградують система освіти, науки і культури, катастрофічно посилюється зубожіння населення. Занедбана екологічна ситуація, критичний стан в житловокомунальному господарстві. На тлі всього цього продовжує розцвітати корупція. І найболючіше те, що в останні роки Україну обеззброювали не зовнішні чинники а внутрішні.
Найкращим прикладом цьому є, зокрема, локальний конфлікт акціонерів на Коростенському щебзаводі. Звернння редакції тижневика до керівництва підприємства бажаних результатів не принесли…
А ось представник акціонерів Групи компаній «Фактор» С. Шатковський був більш комунікабельним. Він зазначив, зокрема, що «Фактор» просто викуповує акції заводу і готовий за них платити навіть вище ринкових цін, але так звані «великі акціонери» підприємства всіляко перешкоджають цьому, вдаючись навіть до відвертого обливання брудом. Позаяк з`явилися листівки, де «нові акціонери» звинувачуються у рейдерстві, а С. Шатковського називають «фінансовим махінатором» і пишуть, що він нібито відсидів 7 років у тюрмі.
– Коростенським щебзаводом нині фактично керують п`ять управлінців (з родинами), – роз`яснює Сергій Олександрович. Прикро, що прості робітники не знають, що насправді робиться тут. Керівництво ВАТ «Коростенський щебзавод» виводить існуючі активи та вимиває прибуток. Ми не можемо цього допустити. Все, що ми хочемо – завод повинен працювати та діяти в рамках закону не порушуючи інтереси та права всіх акціонерів без винятку та трудівників заводу. Ми маємо бажання допомогти заводу розвивати та осучаснювати виробництво, допомогти заводу виходити на нові ринки збуту продукції, тобто збільшити обсяг видобутку та реалізації , а тим самим допомогти створити нові робочі місця. Але погано коли керівництво ВАТ «Коростенський щебзавод» починає співпрацю з новим акціонером з протистояння і відвертого брудного чорного піару.
Затим ми вирішили звернутися саме до засновника Групи компаній «Фактор», голови наглядової ради банку «Фортуна» С. Тищенка.
ДОВІДКА: Сергій Петрович Тищенко народився в Коростені. Група компаній «Фактор» – крупний багатогалузевий холдинг, котрий працює в Україні вже понад 15 років. Починала свою діяльність з експорту та імпорту цукру, торгівлі нафтопродуктами та постачань паливно-мастильних матеріалів на цукрові заводи країни під майбутній врожай цукрового буряка. Свого часу, викупивши акції «Хіммашу», врятувала підприємство від розрухи. Банк «Фортуна» за час головування С. Тищенка з 2008 року збільшив свої активи втричі. Фірма «Автосвіт» є провідною в державі, і в 2012 році виборола першість в Національному конкурсі приватних перевізників. Окрім заводу хімічного машинобудуван-ня, кар`єрів із видобутку гранітів, є одним із потужних імпортерів нафтопродуктів на вітчизняний ринок, розвиває мережу АГНКС та АЗС.
– Торік, 21 червня, я зустрівся з керівництвом щебзаводу, – розповідає Сергій Петрович, – а Володимир Анатолійович Конончук в процесі нашої зустрічі з основними керівниками заводу, сказав, що в них назрів конфлікт з компанією «Юнігран» (заснована в 1996 р., займається поставками гранітного фракційного щебеню (в т. ч. і за кордон), тому якщо у мене є зацікавленність в покупці пакету акцій ВАТ «Коростенський щебзавод» (48%), яким володіє ПрАТ «Трудовий колектив «Коростенський щебзавод», то вони готові зробити пропозицію, де приблизна вартість цього пакету може коштувати 8 мільйонів долларів США (64 млн.грн.). На що я відповів, що моя стратегія інвестування побудована не в основні засоби чи якісь матеріальні активи, а в людей, які можуть і хочуть працювати, тому якщо ми вирішимо в даний проект інвестувати кошти, то дане рішення буде вибудовуватись та опиратись на нормальні, чесні, довірливих стосунки майбутніх партнерів. А потім запитав, що «якщо моя Група компаній купить акції у «Юніграна», щоб владнати конфлікт, то ви згодні будете в майбутньому співпрацювати зі мною?» На це пан Вербицький, заступник голови правління підприємства відповів, «що ми з усіма акціонерами зможемо знайти спільну мову, окрім «Юніграна», і ми гарантуємо, що якщо «Фактор» купить пакет акцій у «Юніграна», то ми з вами домовимся про подальшу спільну працю на заводі». Проте, коли в Києві ми вже нібито домовилися про закупівлю акцій в «Юніг-рана», я поцікавився, яка економічна модель співпраці між ВАТ «Коростенський щебзавод» та ПрАТ «Трудовий колектив «Коростенський щебзавод»… Я й гадки не мав, що там (на ПрАТ) є основні засоби, що земельна ділянка ВАТ «Коростенський щебзавод» використовуються, як портативний майданчик для виробництва щебеню виробничою лінією ПрАТу, тобто, на території ВАТ практично створено два заводи. Відтак розумію, що тут уже закладена основа для подальшого конфлікту: ми купуємо, приміром, 46 відсотків акцій ВАТу, а існуюча лінія виробництва ПрАТ на території ВАТ, без чіткого розподілу поставок та видобутку між даними підприємствами, буде породжувати конфлікт. Після цього вони насторожилися, бо з`ясували, що я критично налаштований на ту існуючу економічну модель взаємовідносин між ПрАТом і ВАТом, яка існувала. Я попросив, щоб мені обгрунтували економічні взаємовідносини між даними підприємствами, і вони почали, так би мовити, задкувати, тому я зупинився. Але у вересні вони вже виходять з пропозицією, щоб я активізувався з купівлею пакету акцій «Юніграна» і забажали долювати подальші стосунки. Всі дії я погоджував з Володимиром Конончуком, який навіть пропонував зробити перерву. Але пан Вербицький, на мою думку, зваживши на те, що у Володимира Анатолійовича конфлікт з «Юніграном», а Тищенко, зрозуміло, не піде на конфлікт з Конончуком, змушує через рішення наглядової ради підписати того ж Конончука заяву про звільнення. Проте він практично не домовився й після цього з «Юніграном» про врегулювання їхнього конфлікту. Відтак у нас з`явився все ж компроміс, і пан Вербицький при купівлі нами пакету акцій «Юніграна» давав усні гарантії про подальшу спільну нашу роботу у разі, коли ми станемо акціонерами, і після цього ми викупили 46 відсотків акцій у «Юніграна». Та вже 3-го грудня я дізнаюся, що Конончук В. А. продав свої акції третім особам, а на ПрАТ «Трудовий колектив «Коростенський щебзавод» призначили нового голову правління Біжана Ю. Т., і «нова» команда почала інтенсивно спільними діями керівників ВАТ та ПрАТ виводити активи з ВАТ «Коростенський щебзавод». При такому підході з їх сторони я не міг стояти осторонь та дивитись, як спустошують підприємство, де Група компаній «Фактор» є вже акціонером. Тож ми письмово звернулись до органів управління ВАТ «Коростенський щебзавод» з вимогою провести аудиторську перевірку фінансово-господарської діяльності Товариства за наш рахунок, але ці вимоги були проігноровані. Натомість ми направили на адресу правління ВАТ ще одну письмову вимогу про скликання позачергових зборів акціонерів, та вийшли з письмовою вимогою внести додаткові питання в порядок денний загальних зборів акціонерів. Однак і дана законна вимога про включення до порядку денного наших додаткових питань була проігнорована органами управління ВАТ, що вказує на грубі порушення прав акціонерів зі сторони даних органів управління.
ДОВІДКА: Відповідно до п. 4 ст. 38 ЗУ « Про акціонерні товариства» 17.09.2008 № 514-VI пропозиції акціонерів (акціонера), які сукупно є власниками 5 або більше від-сотків простих акцій, підлягають обов'язковому включенню до порядку денного загальних зборів. У такому разі рішення наглядової ради про включення питання до порядку денного не вимагається, а пропозиція вважається включеною до порядку денного, якщо вона подана з дотриманням вимог цієї статті. Відповідно до п.7 ст. 38 цього ж Закону акці-онерне товариство не пізніше, ніж за 10 днів до дати проведення загальних зборів повинно повідомити акціонерів, згідно із статутом, про зміни у порядку денному.
– Сергію Петровичу, а що ви скажете на закиди в анонімних листівках про рейдерство і як ви взагалі прокоментуєте такий «чорний піар»?
– Судіть самі: у серпні 2012 року правлінням ВАТ на базі гірного цеху було створено ТОВ «Техрозробка». Цьому підприємству було передано від ВАТ «Коростенський щебзавод» право користування надрами (ліцензія діє до 31.01.2015 року). Одночасно «Техрозробці» було передано майно ВАТ (договір №1 оренди нежитлових приміщень та іншого майна від 14 серпня 2012 року) в довгострокову оренду на загальну суму 26 726 676 грн., що фактично складає основне майно ВАТ. Та якщо провести незалежну оцінку, вартість прав на користування надрами (ліцензія), за підрахунками незалежних оцінювачів буде складати 75 відсотків загальної вартості майна Товариства. На сьогодні приватним акціонерним товариством «Трудовий колектив «Коростенський щебзавод» активно ведуться роботи з переоформлення на себе всіх родовищ ВАТ. Завдання таких дій одне: залишити ВАТ без сировини в майбутньому, а тим самим штучно зробити його бункрутом. Тож висновок очевидний: ТОВ «Техрозробка» було створено з метою вимиванням активів та прибутку ВАТ «Коростенський щебзавод» з подальшим відчуженням корпоративних прав цього Товариства третім особам. Залишилось їм тільки переоформить землю ВАТ «Коростенський щебзавод» на ПрАТ, і 3000 акціонерів ВАТ «Коростенський щебзавод» можуть залишитись з акціями підприємства, у якого фактично не буде активів, тобто вони одержать просто «папірці». То хто в такому випадку є рейдером і шахраєм?..
Тож я змушений зазначити, що ця листівка є справді чорним піаром. Щодо Сергія Шатковського в ній, то це – звичайні брудні технології. Адже коли я тільки починав свій бізнес, він уже був керуючим філії банку «Інко», а потім – «Аваль-банку». До того ж він не був засудженим, як комусь того хочеться. Я не знаю жодного випадку, де б Шатковський був поміченим в будь-якій фінансовій махінації, а якщо хтось знає інші факти, нехай їх оприлюднить публічно.
І ще додам, що схема роботи, яку вони створили на сьогоднішній день (ВАТ «Коростенський щебзавод» – ПрАТ «Трудовий колектив «Коростенський щебзавод» –ТОВ «Техрозробка») банально проста: ТОВ видобуває гірну масу та поставляє її на ВАТ і ПрАТ. Але вартість і фактичний об`єм видобутої гірної маси та поставленої для ВАТ і ПрАТ різняться, тобто ВАТ на себе бере практично всі основні витрати з добування, а ПрАТ, звісно, несе тільки номінальні витрати. Потім ВАТ відправляє клієнтам, наприклад, в Росію за заниженою вартістю щебінь, а ПрАТ відправляє тим самим клієнтам його за завищеними цінами. Таким чином клієнт отримає об`єм продукціїї в сумі загальних поставок за ринковими цінами, а ВАТ, відповідно, недоотримує прибуток в порівнянні з ПрАТом, який отримує свій прибуток і прибуток ВАТу, а отже за такими операціями вимиває прибуток ВАТ до ПрАТу і тому можна пояснити, чому рентабільність в ПрАТ у два рази вища, ніж у ВАТ. У ПрАТ основними акціонерами є п`ять сімей (Вербицького В.П., Волошенко В.Ф., Виговської В.П., Конончука В.А., Савинського П. З., 93 % акцій у їх володінні було станом на грудень 2012 року). Дані акціонери одночасно є ще й посадовими особами в ВАТі і ПрАТі, а відтак є зацікавленими, щоб прибуток підприємства (ПрАТ), де вони є основними акціонерами, був значним і постійно зростав. Ми, безумовно, радіємо за ріст їх добробуту, але не згодні, що він повинен відбуватись за рахунок грабування ВАТ «Коростенський щебзавод» через схеми вимивання прибутку та виводу активів з одночасним грубим порушення прав та інтересів інших акціонерів .
– Порушень, як видно, чимало тут, а ще якісь очевидні прорахунки є на совісті згаданих вами керівників?
– Так, це тільки частинка незаконних діянь керівництва, адже нас, зокрема, цікавить інформація, чому підприємства отримала такі величезні витрати за простої вагонів, дану ділянку роботи очолює Вербицький В. П. (з 2-ої половини минулого року на ВАТ – на 6920112 грн., на ПрАТ – на 828080 грн.)? Чому витрати за простої вагонів лягають на плечі тільки до ВАТ, а, наприклад, до ПрАТ, там де основними акціонерами підприємства є вище названі особи, в значно менших сумах, якщо порівнювати та співставляти їх до загальних сум реалізації двох підприємств (тобто, витрати за простої вагонів ВАТ та ПрАТ відносяться тільки на ВАТ ). Виходить схема роботи за таким принципом: ВАТу – витрати, ПрАТу – прибутки. А ще цікавить, куди поділися кошти з депозитів і поточних рахунків даних підприємств? Це чимала сума – більше 35 мільйонів гривень (за станом на 1 квітня 2012 року). Чому «поряд» з акціонерними товариствами створені приватні підприємства керівників даних акціонерних Товариств, з якими налогоджена постійна «робота»? Чому не підвищуються соціальни стандарти працівників підприємств одночасно з ростом прибутку на даних підприємствах? І багато інших запитань, на які ми поки що від-повіді не отримали.
– Сергію Петровичу, а яке ваше остаточне бачення вирішення даного конфлікту?
– Насамперед ми вимагатимемо відновити на посаді Володимира Анатолійовича Конончука, як людину професійну, відповідальну і чесну, досвідченого управлінця зрештою, який зумів зберегти підприємство в найтяжчі часи. А головне – ми хочемо припинити розтягування активів, адже створення «ватів», «патів», «пратів», нібито з метою захисту корпоративних інтересів ВАТ «Коростенський щебзавод», ПрАТ, маючи 48 % акцій ВАТу, збільшив свої активи за рахунок ВАТ з часу заснування у 10 разів (основними акціонерами якого є вищеназвані п`ять сімей керівників акціонерних товариств), а ВАТ (нараховує більш ніж 3000 акціонерів) переживає застій, є не що інше як окозамилювання. Тож, аби вийти з цієї конфліктної ситуції, ми пропонуємо три варіанти:
1.Група компаній «Фактор» пропонує продати всім акціонерам ПрАТ «Трудовий колектив «Коростенський щебзавод» свої акції за ціною в 32 гривні за 1 шт., а весь пакет акцій ПрАТ «Трудовий колектив «Коростенський щебзавод», виходячи з нинішніх фінансових показників та вартості активів підприємства, ми оцінюємо в 56 млн. грн. (з урахуванням того, що нам ще необхідно буде сплачувати значну заборгованість підприємства перед кредиторами), які ми готові сьогодні заплатити акціонерам.
2.Провести злиття двух підприємств ВАТ та ПрАТ в одне та домовитись про спільну роботу акціонерів на новоствореному підприємстві.
3.Група компаній «Фактор» пропонує викупити в ПрАТ Трудовий колектив «Коростенський щебзавод» 48 відсотків акцій ВАТ «Коростенський щебзавод» за ціною 48 млн.грн. (виходячи з ціни вартості всього підприємства 100 млн.грн.) за умови, що ПрАТ приведе свою діяльність на територіії ВАТ у відповідність до вигідних економічно-обгрунтованих взаємовідносин між ВАТ та ПрАТ та чітко проведе поділ видобутку та реалізації продукціїї між даними підприємствами.
Словом, прагнутимемо зосередитися на інтересах і акціонерів, і простих трудівників. Ми також готові розглянути інші варіанти. Проте я хочу попередити керівників та «великих акціонерів» Товариств, що всі незаконні рішення та дії, які вони приймали, приймають чи ще думають приймати, що приводять до вимивання активів та прибутку на даних підприємствах, будуть в законному порядку оскаржені, а причетних осіб буде обов`язково притягнено до відповідальності. Для мене це вже принципове питання. І наостанок хочу запевнити, що якщо акціонери все ж таки довірять управляти ВАТ «Коростенський щебзавод» Групі компаній «Фактор», ми гарантуємо новий потужний поштовх у його розвитку за всіма напрямками його діяльності. Хорошим прикладом того, що це не просто слова, може слугувати завод «Хіммаш» (з моменту коли ми стали акціонерами даного Товариства (з 2009 року) обсяг виробництва збільшився в п!ять разів, зросла і середня зарплата, підприємство з збиткового перетворилось в прибуткове). Тут Група компаній «Фактор» довела свою і економічну, і соціальну спроможність. Зазначу, що я народився на древлянській землі, і як людина, яка створила не один десяток підприємств, і надала не одну тисячу робітничих місц, можу впевнено завірити, що дане підприємство при нашому управлінні стане гордістю економіки Коростенщини та України.
– Дякую за таку конкретику, Сергію Петровичу.
Підбиваючи підсумки нашого невеликого «журналістського розслідування» в згаданому вище акціонерному конфлікті, можна сказати, що подальше загострення існуючого становища на Коростенському щебзаводі безумовно призведе ще до суттєвішого зниження виробництва, вищого рівня інфляції, дефіциту фінансів, що потягне за собою небажану заборгованість в заробітній платі, виплаті дивідендів, а відтак і більше зубожіння трудівників підприємства. І найголовніше – формування прозорого акціонерного капіталу в нинішніх умовах, є одним із основоположних принципів, на якому базується проведення ринкових реформ, які надзвичайно потрібні нашій країні.
Розмову вів Віктор Васильчук, газета "Вечірній Коростень"
