У смт Вакуленчук Чуднівського району Житомирської області невідомі вандали розмалювали образливими гаслами паркан та знищили намальовану дітьми карту Україні, відділивши Галичину, Волинь, Закарпаття і Буковину від решти України та написавши на цій «відділеній» частині, з якої домальовано, що капають краплі крові, «уніати», протиставивши у цей спосіб греко-католиків решті України.
Про це повідомляє сайт «Католицький оглядач».
«Це військовий городок і тому по колу обнесений бетонним парканом. Добрих два місяці на паркані малювали свастики і гасла «геть бандерівців і мазепинців». Наша молодь постійно замальовувала, але писали знову. На закінчення «Веселих канікул з Богом» на нашій парафії діти на прощання із салезіанськими аніматорами зі Львова вирішили розмалювати в‘їзд у військове містечко у кольори прапора. Через три дні, сьогодні вранці, побачили ці шедеври. Це не перша спроба нападок на парафію УГКЦ», - розповідає о. Роман Шкрібенець, парох греко-католицької парафії Апостолів Петра і Павла у Вакуленчуку.
«Ймовірним натхненником є місцевий парох УПЦ МП о. Сергій Велімець, оскільки з опитаних греко-католицьким парохом жителів містечка ніхто не спромігся сказати хто ж такі уніати. Оскільки це слово використовується в середовищі московського православ’я для означення греко-католиків, то не важко здогадатися, що саме з цього середовища могло й прийти натхнення для цього варварського акту розпалювання міжрелігійної ворожнечі», - зазначається в інформації на сайті.
Фото сайту «Католицький оглядач»
Нагадаємо, селище було засноване в 1952 році як військове містечко, до 4 серпня 1986 року називалось Великі Коровинці-2, після чого отримало статус селища міського типу і було перейменоване у Вакуленчук на честь земляка Григорія Вакуленчука - учасника революційного руху у Севастополі. Сьогодні селище має 29 житлових будинків, в яких проживає 2025 мешканців. У 2006 році заснована громада (парафія) Святих верховних апостолів Петра і Павла Української Греко-Католицької Церкви, у 2006 році адміністратором (парохом) декретом блаженішого Любомира Гузара призначений о. Роман Шкрібенець.