Вже третю добу поспіль родина Кузьміних з Житомира не знаходить собі місця: 20-го січня 37- річний підполковник Олег Кузьміних, командир штурмового батальйону 81-ї десантної бригади потрапив до полону. Це сталося близько 11-ї ранку, коли підрозділ на чолі з командиром рухався вбік Донецького аеропорту, щоб врятувати поранених бійців.
«Мені зателефонувала жінка його зама і сказала: «Таня, тримайся, твій чоловік у полоні». Він їхав зі свого батальйону з хлопцями, військовослужбовцями, діставати поранених. Він їхав за своїми хлопцями і попав в таку ситуацію, яку і ворогу не побажаєш», - розповідає дружина військовополоненого Тетяна Кузьміних.
Того ж дня в інтернеті з’явилося відео з полоненими, на якому рідні впізнали Олега. Побачила це відео і мама офіцера - Надія Григорівна. Для неї це стало справжнім ударом. Пригадуючи побачене, жінка не може стримати сліз.
«Вперше, коли його показали, він був побитий, йому перев'язали руки і кинули в машину. А вчора показали по телебаченню, як виводять його на оцей ганебний марш. Офіцера, який захищає цю батьківщину, його б'ють. За що його б'ють? Що він пішов визволяти своїх полонених, забрати своїх побратимів? За що його б'ють? Він же полонений, він не міг стріляти. За що? За Батьківщину? Я вважаю, тільки за гроші, не може жінка бити просто солдата полоненого. Не може», - нарікає Надія Григорівна.
Не показували цього відео тільки донькам. Дружина каже: вони і без того дуже важко переживають цю ситуацію:
«Вони знають, що тато в полоні, але я кажу, щоб вони молилися, просили за тата, щоб швидше він повернувся. Коли я подивилася це відео і не змогла стримати сліз, вони побачили запитують, що сталося? Я пояснюю: просто не виходить тата звідти забрати, тому я засмучена. І все, вони не бачили, вони дуже переживають. Так, як він за всю Україну витримує такі тортури нелюдські, за всю Україну він там тримається. Я дуже хотіла б, щоб керівництво держави все зробило для того, щоб він повернувся додому, до рідних, до дітей, до батьків і до нас всіх», - каже Тетяна.
Рідні офіцера закликають владу і простих людей зробити усе можливе, аби звільнити Олега з полону.
«Він - офіцер, він у полоні тримається, як офіцер. Люди, українці, подивіться, він пройшов все! Він пройшов Слов'янськ, Щастя, пройшов 450 кілометровий марш, він пройшов у числі перших. Він - командир батальйону, він їхав забирати своїх людей. Це не робота командира батальйону, але він не кидав своїх людей, він поїхав забирати. Давайте разом займемося цим, давайте забирати своїх людей. Він - за всіх там страждає. Давайте ми тут щось зробимо», - закликає брат полоненого Сергій Кузьміних.
Мама Олега просить допомоги у Петра Порошенка: «Я звертаюся до Президента України, прошу, допоможіть звільнити з полону мого сина. Він 10 місяців захищав 95-ту бригаду, він звільняв з полону, він стільки зробив для цієї країни, прошу, допоможіть звільнити його!».
