18 червня Верховна Рада прийняла за основу законопроект №2831-3 про місцеві вибори.
За це рішення проголосував 271 народний депутат з 337 присутніх, проти – 5, утрималися – 19, не голосували – 42.
З шести житомирських нардепів-мажоритарників п'ять були «за», а Володимир Литвин (Новоград-Волинський округ №65) утримався.
Крім того, 242 депутати підтримали пропозицію щодо підготовки законопроекту №2831-3 до другого читання за скороченою процедурою. Чотири житомирські мажоритарники були «за», Литвин – утримався, в Віктор Развадовський (Чуднівський округ №67) голосував проти.
Проект закону, який прийняли за основу, був зареєстрованій у Верховній Раді 28 травня цього року. Його авторами є п’ять народних депутатів: Вадим Денисенко, Сергій Алєксєєв (обидва – фракція «Блок Петра Порошенка), Ігор Попов, Юрій Чижмарь (обидва – фракція Радикальної партії Олега Ляшка) та Олена Ледовських (фракція «Народного фронту»).
«Метою Законопроекту є запровадження комплексного та ефективного правового регулювання порядку організації і проведення місцевих виборів відповідно до вимог Конституції України, з урахуванням рекомендацій міжнародних інституцій, використанням практичного досвіду проведення минулих виборчих кампаній. Законопроектом пропонується нова редакція закону України, який визначає основні засади, організацію і порядок проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів, положення якого також пропонується узгодити з положеннями законів України "Про добровільне об'єднання територіальних громад", "Про місцеве самоврядування в Україні" та законодавчо забезпечити обрання старост.», - йдеться у пояснювальній записці до проекту.
Законопроектом, зокрема, передбачається, що місцеві вибори будуть проходити за такими виборчими системами:
1) депутатів сільських, селищних рад – зберігається чинна на сьогодні мажоритарна система відносної більшості в одномандатному виборчому окрузі;
2) депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад – за пропорційною виборчою системою з преференціями (вибори в багатомандатному виборчому окрузі, що співпадає з територією Автономної Республіки Крим, відповідної області, району, міста, району в місті, за виборчими списками місцевих організацій партій (блоків) з одночасним висуванням кандидатів в територіальних округах, на які поділяється багатомандатний округ);
3) міських голів (міст, кількість виборців у яких дорівнює або є більшою ніж 90 тисяч) – за мажоритарною системою абсолютної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі.
4) сільських, селищних, міських (міст, кількість виборців у яких є меншою ніж 90 тисяч) голів, сільських старост – за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі.
«В законі пропонується чітко встановити кількісний склад відповідних місцевих рад, який визначатиметься Центральною виборчою комісією до початку виборчого процесу чергових виборів в залежності від кількості виборців, які належать до відповідної територіальної громади, проживають на території області, району, району в місті. Мінімальна кількість депутатів ради – 10 при чисельності виборців до 500, максимальна – 80 депутатів при чисельності виборців понад 1,5 млн.», - роз’яснюють автори законопроекту.
Нагадаємо, зараз в Житомирській обласній раді 112 депутатів, у міській – 60 народних обранців.
Територія багатомандатного округу поділятиметься на територіальні округи, кількість яких дорівнюватиме кількісному складу відповідної ради.
Законопроектом передбачається можливість утворення на місцевому рівні виборчих блоків місцевих організацій політичних партій, що, на думку авторів «сприятиме розбудові місцевих партійних осередків та вихованню місцевих лідерів, як необхідних заходів на шляху зміцнення кадрової та функціональної спроможності органів місцевого самоврядування».
Висування кандидатів здійснюватиметься місцевою організацією партії (блоком) не більш як по два кандидати в кожному територіальному окрузі. При цьому всі кандидати у депутати, висунуті місцевою організацією партії (блоком) в територіальних округах, включаються до єдиного виборчого списку кандидатів від цієї місцевої організації партії (блоку) у відповідну раду.
Голосування відбувається за допомогою бюлетеня, в якому зазначені назви місцевих організацій партій (блоків) та прізвище кандидата, висунутого відповідною місцевою організацією партії (блоком) у цьому окрузі. Виборець має один голос. У разі, якщо реєстрацію кандидата, висунутого в територіальному окрузі, скасовано, виборець має можливість проголосувати за місцеву організацію партії (блок), яка його висувала. Голос виборця вважається одночасно голосом за місцеву організацію партії (блок) та за кандидата, висунутого нею (ним) у цьому територіальному окрузі.
«Пропонується встановити диференційований виборчий бар'єр – 5 % голосів виборців, поданих за виборчі списки місцевих організацій партій в межах багатомандатного округу, та 7% - для виборчих блоків місцевих організацій партій. Кількість голосів виборців, отриманих місцевою організацією партії (блоком) та кандидатом, висунутим нею (ним) у відповідному територіальному окрузі, визначає рівень особистої підтримки кандидата. Відповідно, в залежності від цієї підтримки визначатиметься рейтинг кандидата у виборчому списку місцевої організації партії (блоку)», - йдеться у пояснювальній записці.
Розподіл голосів між кандидатами від місцевої організації партії (блоку) здійснюється відповідно до їх черговості у виборчому списку, встановленої рішенням територіальної виборчої комісії на основі рейтингу.
«Отже, з одного боку зберігається зв'язок виборця з кандидатами, однак вирішується основна проблема мажоритарної виборчої системи – "купівля округу". З іншого боку, виправляється існуючий недолік надмірної "політизації" місцевих виборів, адже участь у виборах місцевих організацій політичних партій вимагатиме висування реальних кандидатів в територіальних округах, проведення справжньої виборчої кампанії та роботи з виборцями. За таких умов конкуренція партійних лозунгів, брендів, лідерів зміниться конкуренцією ідей та реальних дій», - вважають автори законопроекту.
Член експертної групи Верховної Ради з розробки виборчого законодавства й один із розробників альтернативного проекту «Про місцеві вибори» №2831-2 (від час сигнального голосування законопроект набрав лише 182 голоси «за») Денис Ковриженко прокоментував прийнятий законопроект.
Про це на своїй сторінці у фейсбук повідомляє громадянська мережа ОПОРА.
«Отже, прийнятий законопроект про місцеві вибори: 1) повернення блоків у виборчий процес; 2) система, яка пропонується - це не "відкриті списки", а прихована мажоритарка з підкупом, адмінресурсом і т.д. (по 0-2 кандидати на округ); 3) система призведе до перепредставництва одних округів і недопредставництва інших округів - у багатьох округах взагалі нікого не буде обрано; 4) процедури взяті в основному з чинного Закону; 5) таких відкритих списків в Європі не існує», - пише Ковриженко та робить висновок, що законопроект міняє «шило на мило».
«Очікуємо цікавих виборів у жовтні», - резюмує експерт.
Отже, прийнятий законопроект про місцеві вибори:1) повернення блоків у виборчий процес;2) система, яка пропонується - ...
Posted by Denys Kovryzhenko on 18 Июнь 2015 г.
Як повідомляв Житомир.info, перший заступник мера Житомира Сергій Сухомлин, який очолює обласну організацію Блоку Петра Порошенка, говорив, що законопроект від президентської фракції про відкриті списки передбачає вибори за німецькою системою.
«Людина на окрузі буде йти від політичної партії, але фактично це та ж мажоритарна система, тобто він повинен на окрузі показати результат і виграти округ для того, щоб стати депутатом районної, міської чи обласної ради», - пояснював Сухомлин.
