За підтримки «Сили Людей» та Фонду Конрада Аденауера у Житомирі пройшла дискусія «Реформа місцевого самоврядування. Децентралізація».
Відколи був підписаний Закон України «Про добровільне об’єднання громад» точаться дискусії довкола доцільності даної реформи. Найбільше питань виникає щодо скорочення великої кількості рад різних рівнів, закриття шкіл, будівництва доріг та інших комунальних питань, які тепер мають «впасти» на плечі громад.
У п’ятницю, 30 липня, німецький експерт Олівер Ерет, який близько 20 років пропрацював мером двох німецьких міст – Зінген та Мюльхайм-на-Дунаї, розповів про досвід децентралізації у Німеччині.
Сьогодні в Україні часто говорять про необхідність запозичення досвіду Польщі, яка за 10 років перебування у складі ЄС здійснила справжній «прорив». Однак Польща у свою чергу досить успішно застосувала досвід сусідньої Німеччини, де місцеве самоврядування має давні традиції. Ще в 1805 році виникла ідея про те, що людям варто вирішувати свої питання на місцевому рівні, бо громадяни «найближче до тих, хто керує містами», розповів експерт з питань місцевого самоврядування.
«Ми провели реформи місцевого рівня в 70-х рр. XX століття. Тоді в нас було близько 8000 громад, зараз їх 1150. Вони стали більшими, сильнішими і можуть надавати кращі послуги населенню», – каже Олівер Ерет.
Кілька дрібних громад зазвичай об’єднували довкола великої і брали назву центральної. У центральній громаді будували одну школу. В середньому в одній німецькій громаді 5–8 тис. жителів.
«В 2000-х роках наші громади почали об’єднуватися для співробітництва. Вони укладають відповідні угоди і використовують спільні території, щоб співпрацювати. Великі підприємства потребують багато землі», – розповідає експерт.
У німецьких громад немає великих грошей на рахунках. Їхнє майно – інфраструктура (земля, ліси, дороги, школи, угіддя тощо). Щоб це майно було в належному стані, його треба доглядати. Проте Олівер Ерет не радить громадам приватизувати муніципальні об’єкти і продавати землі з аукціону.
«При продажі землі з аукціону продасте за більшою ціною, але не зможете впливати на те, що буде робитися на цій землі. Треба співпрацювати з інвесторами, обговорювати, що вони хочуть там робити, самим визначали, що буде робитися на вашій землі», – наголосив експерт.
Німецькі громади збирають податки на місцевому рівні, а також отримують частину податків, які збираються на федеральному або земельному рівнях (15% податку на прибутку, який збирається на їхній території, та 2,2% ПДВ). Крім податків вони отримують внески і збори.
Громади відповідають за будівництво місцевих доріг, водогонів і каналізацій та отримують плату від жителів. Проте плата лише покриває витрати, грошей на цьому не заробляють. За послуги, які громада надає жителям, вона отримує збори.
«Ці збори зазвичай витрачають на заробітну платню персоналу, проте за останні 40 років саме вони дозволили громадам побудувати очисні споруди і забезпечити своїх жителів питною водою», – каже Олівер Ерет.
Україні варто запозичити фінансове вирівнювання, це допоможе забезпечити однаковий рівень життя усім людям, переконаний експерт. Воно полягає у розподілі коштів між громадами, щоб усі мали однаковий рівень життя. У Німеччині з 16-ти федеральних земель 12 – «отримувачі» в рамках фінансового вирівнювання.
«Не всі задоволені такою ситуацією, але це хороший механізм, щоб на бідних землях на сході країни люди залишалися жити, а не емігрували», – зауважив експерт.
«Я часто спілкуюся з жителями регіонів – в них багато запитань до реформи місцевого самоврядування. Тому на цю зустріч запросив людей, які мають безпосереднє відношення до місцевого самоврядування – Олександра Гаврилюка, голову Червоноармійської селищної ради, Сергія Сокальського, голову Глибочицької сільської ради, депутатів різних рад. Спілкування з досвідченим експертом, який на власному досвіді знає, як має спрацювати ця реформа, важко переоцінити. Ми отримали якісну доповідь і відповіді на всі запитання», – сказав Дмитро Кропачов.
Прес-служба політичної партії «Сила Людей» у Житомирській області
