Керівники ТДВ «ЖЛ» і ЗАТ «Житомирські ласощі» 8 грудня вперше зустрілися після конфлікту, який спалахнув на підприємстві наприкінці листопада. На засідання обласної робочої групи з питань протидії протиправному захопленню підприємств змогли висловити свою позицію юристи, правоохоронці, а також голова наглядової ради ТДВ «ЖЛ» Ігор Бойко та в.о. директора ЗАТ «Житомирські ласощі» Олександр Рогаль. Обидва переконують, що зроблять усе, аби Житомирська кондитерська фабрика знову запрацювала.
Голова наглядової ради ТДВ «ЖЛ» Ігор Бойко розповів, як розгорталися події після того, як він прийшов на підприємство.
«У 2006-му році мені поступила пропозиція стати учасником товариства і запропонували 33% акцій товариства. Я приїхав на підприємство, подивився і поставив умову, що я можу йти працювати на підприємство тільки в тому випадку, якщо я в перспективі його викуплю. Така принципова домовленість пройшла, я з бувшими своїми партнерами поїхав у Швейцарію, я давно там маю свої рахунки, маю підприємство. Я – не громадянин України і маю на це право, я – громадянин Америки. І відкрили таку компанію, яка називається «Delta Capital». Я перевів зі свого рахунку мільйон доларів для купівлі. На той час володіла житомирською фабрикою американська компанія «Cobisco». Я перевів мільйон доларів на «Delta». «Delta» купила за ці гроші компанію «Cobisco», я отримав 33% у «Delta», таким чином став працювати. Домовленість з моїми партнерами була, що я у процесі до 2010-го року маю їм виплатити 20 мільйонів доларів. Ті гроші були виплачені, останній платіж був отриманий 2-го лютого 2010-го року. Паралельно, коли була відкрита компанія «Delta», на той час була у Швейцарії відкрита офшорна компанія, яка була зареєстрована на пана Лещинського і Кацнельсона, і з того моменту туди почали надходити гроші.
Коли я прийшов на підприємство, там працювало 3700 працівників, потужність підприємства була всього в районі 3 тис. тон. Оборот підприємства був 200 мільйонів. Зараз на сьогоднішній день оборот підприємства 1,5 мільярди грн. На сьогоднішній день на підприємстві працює 1700. Від 2010-го по 2015-й рік було вкладено більше 200 мільйонів гривень в обладнання, в будівництво. У нас всі цехи ідеальні, люди працюють в халатах, все комп'ютеризовано, імпортні лінії.
У 2006-му році ми почали працювати, я почав пробувати боротися зі своїми партнерами, але вони не думали працювати, вони думали його продавати, звичайно. Тому що була така домовленість. Мені було надане доручення на повне управління підприємством. У 2009-му році нас називали тоді БЮТівцями, ми підтримували Юлію Тимошенко. Коли до нас звернувся від Партії регіонів пан Присяжнюк, що Янукович приїде агітувати на фабрику, я його не пустив. Ніхто не говорить, що це єдине в Україні підприємство, яке не пустило Януковича на агітацію. Ми чекали на Тимошенко, працювали тісно з Пашинським, інвестували в будівництво його будинку. Він кожного разу приїжджав, плакав, просив гроші, що у нього не вистачає, помагав нам з поверненням ПДВ, і таким чином працювали.
Пашинський, я не можу доказати, але можу говорити, замовив у нас мільйон коробок цукерок з портретом Тимошенко, хто пам'ятає, вона 2 рази мала до нас приїжджати. Вона не приїхала, один раз приїхав Кравчук агітувати за Тимошенко. Так сталося, що Тимошенко вибори програла. І, як розумієте, прийшов Янукович. Я, звичайно, чекав, що щось може бути. А вже процес пішов, гроші я заплатив, в лютому гроші отримані були, і мали переоформляти у Швейцарії документи на моє ім'я. Мені казали, у тебе є доручення, ти управляєш. Ми працюємо, адвокати поки все зроблять. Було у мене 33%, я віддав ще 8%, бо мої бувші партнери відкрили фірму в Голландії для того, щоб не платити податки. Тому що у Швейцарії за продаж активів 12%, а в Голландії 1 чи 0%. Мені кажуть, що ти переживаєш, це ж як машина: ти купив у нас, ми тобі дали доручення генеральне і ти собі їздиш. Все, що хочеш, робиш, переводиш акції, займаєшся, продаєш. І тут 23-го квітня о 6-й годині ранку у мене дзвінок. Наших людей почали арештовувати. Арештували Гамова директора, головного бухгалтера підприємства і багатьох у Києві. Я думав, нарешті Янукович проснувся, 23 квітня нас атакують. Мені дзвінки, що мене будуть арештовувати, я дзвоню в Нью-Йорк своєму партнеру, кажу, ти поки не приїжджай, бо як мене арештують, щоб хтось відбивав нас. Виявляється, коли я дзвонив у Нью-Йорк, він, виявляється, був тут і все це організував. Знаючи, що я вже не маю підтримки, а тоді я реально не мав ніякої підтримки, що можна підприємство відібрати назад і ще раз перепродати. Це класична схема. Я цього ще не знаю, ми займаємося, бігаємо. Я одразу біжу до Пашинського, з яким співпрацювали багато років. Він дає мені в поміч сестру своєї дружини Тетяну Етенко і її цивільного чоловіка Євгена Дорошенко. Вони як адвокати починають займатися розкруткою, людей повитягувати, відбити кримінальні справи. Ми все з тим, що це Януковича атака. Як потім виявилося, ці мої партнери тоді сиділи в Києві, заплатили 300 тис. доларів Шейбуту – був такий начальник податкової міліції України, щоб нас таким чином почати кошмарити. Гамова закрили, вимагали, щоб він дав свідчення на мене, щоб мене затримати. Затримати мене не було ніяких підстав. Пашинський активно почав працювати. Ми зустрічаємося, він каже, знаєш, я ж то помагаю, а за що я помагаю? Я хочу 15% від підприємства. Я кажу: окей, нема проблем. Якщо ти хочеш, ви поможете мені оформити те, що належить мені, ви отримаєте ці гроші". Він каже, давай підпишемо партнерський договір на 15%. Підписали, ми почали робити реорганізацію, ставити всі захисти для того, щоб підприємство не віддати, і почали працювати. Ще Пашинський каже, угода між нами підписана, але давай ще, щоб булу гарантія, переведи ще якусь частину акцій в «АгроКомБанк». Я так зробив. Після цього, коли процес пішов, ми вже переоформили частину акцій. Пашинський отримав 15%. «Крем-карамель» - компанія, яку юристи провели, стала акціонером, там було 15%. Він мені дзвонить, пропонує зустрітися, зустрічаємось, він каже: Я подумав, що таке 15%? Ми з тобою маємо бути рівні партнери по 50%. Я кажу: Ти що, з глузду з'їхав? 50%, я стільки вкладав. Він: Ні, то інакше мені не підходить. Я сказав, що так не буде, в грубій формі ми з ним переговорили. Після цього вони роблять штучний вигляд, що пройшов у сім'ї скандал. Пашинський зі своїми родичами перестають розмовляти між собою, родичі залишаються працювати в мене. А він починає потихеньку атакувати нас вже з третьої сторони. В процесі цього підходить до мене його родич Дорошенко і каже: Я не маю контролю на підприємстві, у мене тільки 15%. У нас до Вас пропозиція: Ви нам віддаєте логістичну компанію, в якій у нас було 30 фур, ви нам віддаєте три квартири (у нас є будинок класу люкс, побудований нами у Львові на 53 квартири). Логістична компанія – це 4,9 млн. доларів, три квартири – це 1,5 млн. доларів, «а решту суми ви нам перерахуєте на рахунок». Ми домовились, раз так, то так. І з того моменту ми почали працювати, а Пашинський почав атакувати. Потім він якийсь час заспокоївся, і коли прийшов до влади, коли губернатора Сидора Кізіна призначали, він сидів у Турчинова, забіг Пашинський і сказав: «Перша твоя задача - віджати Житомирську фабрику». Я це знаю, це підтверджено і все. Вони от зараз згрупувалися, готувалися до того давно, підприємство росте. Наше підприємство на сьогоднішній день, звичайно, воно цікаве всім, воно стало третім в Україні. Коли я прийшов на підприємство, воно було сьоме в Україні. Після «Roshen» і Харківської фабрики йде Житомир. Ми платимо багато податків, у нас нема ні сірих, ні чорних зарплат, у нас всі зарплати офіційні. Ми сьогодні працюємо з 37-ма країнами світу. Ми сьогодні дуже великі і дуже якісні. Хоча житомиряни кажуть, що не люблять наші цукерки, але у нас в офісному центрі цілий стенд, де ми займаємо перші місця в Україні по якості, обійшовши всі підприємства України. А ситуація така, було незаконно винесене рішення, про яке розкажуть юристи. Тут є папки з документально підтвердженим кожним моїм словом», - сказав Бойко.
Після цього начальник служби безпеки ТДВ «ЖЛ» Ярослав Ващенко та адвокат ТДВ «ЖЛ» Катерина Нікітюк розповіли юридичну сторону конфлікту.
Апелював їм в.о. директора ЗАТ «Житомирські ласощі» Олександр Рогаль, який розповів, як став керівником підприємства і які плани має на фабрику.
«З 27 числа (листопада 2015 року) я зареєстрований керівником ЗАТ «Житомирські ласощі». Це підприємство не має жодного відношення до ТДВ «ЖЛ». Крім того, я є акціонер ЗАТ «Житомирські ласощі», який не продавав свої акції, тому що я працював на підприємстві з 1997-го по 2003-й рік. Я є власником акцій, які я не продавав і які у мене ніхто не купував. Але згодом я дізнався, що підприємства такого вже не існує. Я дійсно проти Бойка не маю нічого особистого, я сьогодні перший раз з ним зустрічаюся. Тому говорити про людину і про його керівництво я не можу. У мене є інші докази, що сьогоднішня фабрика і її стан, і той, що був у 2003-му році – це дві різні фабрики. Але можу заперечити, на 2007-й рік, коли прийшов Бойко, підприємство випускало не 3 тисячі тон продукції, а 20 тисяч і сплачувало ті самі 100 мільйонів гривень податку, які сьогодні сплачує фабрика, випускаючи 60 тисяч тон продукції. Але це питання не до мене, це питання до правоохоронних органів, до податкової, які ви також бойкотуєте, мітингуєте регулярно. Що стосується мого звернення, чому я прийшов 30-го числа? Ось витяг з реєстру, де відновлене право власності на майно ЗАТ «Житомирські ласощі», в тому числі всі адмінбудівлі і всі приміщення на Щорса 67. Ось реєстр всього речового майна, яке переходить. Так, нам прийшли речові права на майно, але з ним перейшли борги - взяті в «Укрексімбанку» 576 мільйонів під заставу. І це обтяження є на нас сьогодні. 576 мільйонів грошей, яких сьогодні нема на рахунку у ТДВ «ЖЛ».
Я призначений керівником із огляду на те, що на період у 2010-му році я був членом правління. Хто знає мене, той знає мої відносини з Пашинським. Я його, по-перше, в очі не бачив і, напевно, бачити не хочу. Тому говорити про моє відношення до якихось злочинних дій не можна. Тому що за вашою заявою порушене провадження по незаконному втручанню, я в той же день був у міліції, мене допитали, відпустили без всілякої підозри. Тому Вас шукають, з'являйтеся туди, і вас допитають.
Це спір корпоративний, кожна зі сторін може бути права. Єдине, що недопустимо - це втягувати 1,5-тисячний колектив у з'ясування стосунків. Ніхто із працівників не раб однієї або іншої сторони. Люди мають працювати. Вони написали заяву працювати на робочому місці в робочий час, там вони мають і працювати, а не то під Кабміном, то перед обласною адміністрацією, то перед міліцією, всі вам неугодні і, виявляється, всі вам помагають. А коли я почув щойно, що задіяні прізвища досить великих посадовців, ви з ними спілкувалися, ви їм продавали акції, ви переоформляли на них квартири. Вводили їх знайомих, незнайомих, громадянських чоловіків і жінок – це ваші справи. До чого тут колектив, який у 2010-му році нараховував 3,5 тисячі, а сьогодні нараховує півтори, і ним прикриватися. Тому ми організували прийом на роботу працівників діючого підприємства, щоб підприємство не зупинилося. На цих людей здійснюється шалений тиск, люди йдуть. Люди йдуть стільки, що ми не встигаємо їх заяви приймати. На сьогодні прийнято 250 людей на роботу в ЗАТ «Житомирські ласощі».
Ті питання, які вирішує суд, вони мають вирішуватись у суді, і якщо ми визнаємо рішення суду, то ми його визнаємо. Якщо не визнаємо, є апеляційна інстанція, є касаційна інстанція. Ці спори тягнулися 5 років. 5 років житомиряни знали, що ось-ось на неї має хтось напасти. Вона була укріплена краще, ніж житомирська тюрма, але на неї ніхто не нападав. І сьогодні те ж саме відбувається. Це все будоражиться, виноситься на такі рівні, коли тут вплутують і Саакашвілі, і міністрів, ми в це не вплутуємося. Ми знаємо одне – в 2010-му році реєстратором житомирським було об'єднано Товариство з обмеженою відповідальністю із акціонерним товариством, яке на той період володіло колосальною сумою. Це заборонено законодавством, але державний реєстратор чомусь це зробив і теж пішов на лікарняний. І не могли в судах три роки довести, що вона була не права.
Я за собою не маю ні «тітушок», ні охорони, я рухаюсь по місту вільно, нікому не пред'являю претензій, мені запропонована робота за невеликі гроші. Мені довіряє колектив, у якому я працював. Умова поставлена правлінням ЗАТ «Житомирські ласощі»: жоден працівник не може бути звільнений, жодна посада не може бути перейменована. Звичайно, вам варто дивуватися, тому що ті дії, які вчиняли ви, напевно, вам навіть совість не дозволить претендувати на якісь посади», - сказав в.о. директора ЗАТ «Житомирські ласощі» Олександр Рогаль.
Також він зазначив, що власником підприємства ЗАТ «Житомирські ласощі» є «Delta Capital S.A.», щодо призначення на посаду – з ним спілкувався Лещинський.
Вислухавши усі сторони конфлікту, юристів, правоохоронців і представників управління юстиції, члени комісії вирішили докласти зусиль, аби владнати ситуацію.
«Пропоную такий проект рішення: ГУ територіального управління юстиції у Житомирській області перевірити реєстраційні дії державного реєстратора, що призвели до соціальної напруги, і надати нам результати даного службового розслідування і ваші матеріали, будь ласка. Ми не ставимо дату і термін. Після закінчення проведення службового розслідування. Прокуратура Житомирської області за Управління безпеки України в Житомирській області, ГУ Національної поліції Житомирської області вжити заходів щодо стабілізації ситуації в області, що склалася у зв’язку з подіями, які відбуваються навколо Житомирської кондитерської фабрики, наслідком яких є перекриття працівниками фабрики дороги загальнодержавного значення Київ-Чоп, блокування будівель Житомирської ОДА та інших державних установ та повідомити про результати роботи обласну робочу групу з питань протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств», - сказав перший заступник голови Житомирської ОДА Геннадій Дмитренко.
За результатами роботи комісія планує підготувати звернення до Міністерства юстиції, Міністра внутрішніх справ України, Генпрокуратури, а також звернутися до Міністерства економіки.
Як повідомляв Житомир.info, 23 листопада 2015 року Тернопільський окружний адміністративний суд повернув Житомирську кондитерську фабрику у власність ЗАТ «Житомирські ласощі». Вранці 27 листопада «ЖЛ» зробили офіційну заяву про те, що народний депутат Сергій Пашинський готує спробу рейдерського захоплення Житомирської кондитерської фабрики. 30 листопада працівники підприємства перекрили трасу Київ-Чоп на в'їзді в Житомир з боку Києва, через кілька годин правоохоронці розігнали протестуючих і відновили рух транспорту. 1 грудня працівники «ЖЛ» мало не зірвали шведсько-український форум, який проходив у приміщенні Житомирської міської ради. 2 грудня на майдані Корольова представники «ЖЛ» встановили намет та почали «безстрокову акцію».
