4 роки поспіль триває процедура санації ВАТ „Житомирський завод хімічного волокна”. Призначено вже четвертого керуючого санацією. Проте донині немає плану санації цього підприємства, а працівники чекають своїх зароблених коштів. Загальна заборгованості станом на 1 лютого становить майже півмільйона гривень, - такі дані навів заступник голови Житомирської облдержадміністрації Микола Черненко на спільному засіданні колегій облдержадміністрації та прокуратури області
Він також сказав, що два роки триває процедура розпорядження майном на ВАТ „Житомирський завод „Автозапчастина”. За цей час на території підприємства розпочали успішну діяльність ряд комерційних структур, а заборгованість із виплати заробітної плати працівникам підприємства як була півмільйона, так і залишилася. Крім цього, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не погашаються борги і до Пенсійного фонду.
Найбільшим боржником із виплати заробітної плати в області є ВАТ „Льонотекс”, яке заборгувало колишнім своїм працівникам майже 3 млн. грн. заробітної плати.
Санація цього підприємства триває вже не один рік. Змінюються інвестори, а результат поки що один – більше 2,5 тисяч кваліфікованих працівників втратили роботу. Водночас вартість основних фондів підприємства „полегшала” більш, ніж на 40 млн. грн.
Ще один приклад: горезвісне ВАТ „Кварц самоцвіти” Володарсько-Волинського району. 100% відсотків майна цього підприємства належить державі, але заборгованість із заробітної плати невпинно зростає. Згідно з планом санації, на базі частини виробничого комплексу товариства було утворено ЗАТ „Волинські самоцвіти”. Новому підприємству передано основні фонди, а борги залишено старому. „Досягненням” новоствореного підприємства за минулий рік є нова заборгованість працівникам у сумі 55,6 тис. грн., яка тільки в січні нинішнього року збільшилась удвічі.
Неодноразово стан справ на цих підприємствах аналізувався на засіданнях комісії з погашення заборгованості з виплати заробітної плати, тристоронній соціально-економічній раді при голові облдержадміністрації, було прийнято чимало звернень до Фонду державного майна України. Однак, безрезультатно.
Ці приклади підтверджують, що єдиною метою Фонду державного майна України є зовсім не виведення державних підприємств із кризи, а – уникнення опіки над ними шляхом продажу відповідних акцій або порушення справ про їх банкрутство. Поки що в області немає жодного позитивного прикладу відродження Фондом державного майна України діяльності підприємств.
