Троє бійців з Житомирської області - Олександр Швецов, Юрій Весельський та Володимир Васянович – стали героями благодійного спецвипуску журналу VIVA! «Переможці».
Про це йдеться на сайті журналу VIVA!.
«Третього лютого в Києві відкрилася грандіозна фотоекспозиція «Переможці» та стартував продаж благодійного спецвипуску VIVA! «Переможці», присвячений героям-бійцям АТО, які втратили кінцівки під час військових подій на Сході України. Автори проекту «Переможці» - ведуча Соломія Вітвіцька і головний редактор журналу VIVA! Іванна Слабошпицька. Фотографії проекту опубліковані в благодійному спецвипуску журналу VIVA! «Переможці». В україномовному номері - 18 дивовижних історій про героїв. Всі кошти від продажу будуть передані на розвиток сучасного протезування в Україні», - пише журнал.
На обкладинці одного з номерів – 21-річний Юрій Весельський, житомирянин, кадровий військовий, служив за контрактом, поранений у с. Долина Донецької області. Неодружений, любить спорт та книги.
«Мене поранило раніше, ніж сталися аеропорт, Дебальцеве і решта гучних баталій. Це ще був Слов’янськ. Все елементарно: ми каталися навколо міста, колони супроводжували, і я, як завжди, їхав перший. Отак нарвалися вночі на одну із засідок. Ну і все», - розповів хлопець кореспонденту журналу.
За плечима Юрія страшні три місяці на фронті і втрачена права нога, замість якої тепер протез. «Зате подивіться, який він красивий, функціональний. Я навіть вважаю, що протезована нога красивіша за справжню, ліву, – жартує хлопець. - Для мене набагато важливіше за все те, що попри будь-які обставини я зберіг оптимізм та позитивне ставлення до життя. Я завжди вважаю, що склянка все-таки напівповна, а не напівпорожня».
Інтерв'ю з Юрієм тут. Усі фото з журналу VIVA
30-річний Олександр Швецов з Житомира служив у 30-й Новоград-Волинській окремій механізованій бригаді, автомеханік. На війні втратив ліву ногу.
Чоловік розповідає, як потрапив у зону АТО.
«Виникли деякі сімейні проблеми, і ми вирішили продавати квартиру, аби зробити прибудову біля будинку матері. А для того, щоб продати квартиру, потрібна довідка з військкомату. Приходжу по неї, а мені кажуть: «Зараз така ситуація в країні, що треба йти воювати на Схід». Я й пішов».
Поранення отримав у селі Весела Гора Луганської області в середині липня минулого року. Пережив зо два десятка операцій, але вже близько півроку ходить на протезі, все краще і краще, навіть поставив вдома бігову доріжку.
Детальніше про бійця тут.
Олександр Швецов - посередині
Володимир Васянович на прізвисько Шуруп, 21 рік, студент, Житомир. ДУК (Добровольчий український корпус) 5-го окремого батальйону, розвідка. Поранений в селі Спартак Донецької області.
«Я з протезом набагато більше зроблю, ніж будь-яка здорова людина. Я не відчуваю якогось там нездужання. Роблю все, що й здорова людина», – каже боєць.
10 червня він втратив ліву ногу, підірвавшись на фугасі, коли вів розвідгрупу із шахти «Бутовка» на Спартак.
Прізвисько Шуруп йому дали, бо він вертлявий, непосидючий і завжди, навіть із дуже складних ситуацій, викручується, як шуруп. А тут не поталанило. «Завжди вважав себе фартовим. А тут Фортуна не усміхнулась. Ідеш по землі і не знаєш, що в ній закопано. Металошукач не все бере. Це як гра в «рулетку». Робиш крок і думаєш – пощастить чи не пощастить», – згадує хлопець. Цього разу не пощастило. Коли наступив на міну, залишився при свідомості, навіть метрів п’ятнадцять прострибав на одній нозі до «своїх пацанів», які потім винесли його на спинах. А потім опинився у Дніпропетровській лікарні.
Після операції доброволець-розвідник не думав про свою втрачену ногу і як з цим жити далі. Думав лише про те, як хутчіше повернутися на фронт, до своїх побратимів.
Більше про Володю-Шурупа - тут.
Як повідомляв Житомир.info, пораненому Олександру Швецову, якому ампутували ногу на рівні стегна, збирали допомогу в липні 2014 року. 23 лютого 2015 року Юрій Весельський повернувся з Італії після складної операції на нозі. У червні 2015-го друзі Володимира Васяновича у соцмережі просили допомогу на протезування та реабілітацію для свого мужнього товариша.