Комунальна установа «Житомирський обласний центр крові» Житомирської обласної ради через систему ProZorro збирається продати 700 л свіжозамороженої плазми.
Оголошення про запланований аукціон розміщене на сайті Держакупівлі.онлайн.
Предмет реалізації - плазма свіжозаморожена, карантинізована протягом 180 діб. Орієнтовна ціна за 1 л - 780 грн, загальний бюджет закупівлі 546 тис. грн (без ПДВ).
Пропозиції можна подавати до 13 травня 2016 року.
Як пояснив Житомир.info головний лікар Житомирського обласного центру крові Анатолій Чугрієв, 700 літрів плазми - це надлишок, який утворився за минулий рік.
«Питання реалізації плазми буде розглядатися на депутатській комісії обласної ради. Є проблема з її зберіганням та втратою властивостей. Обласний центр крові заготовляє близько 230 літрів на місяць, десь 150 літрів віддаємо в лікарні. Залишається та частина, яка йде на виробництво препаратів крові, у нас цим займається новоград-волинська філія. Плазма може зберігатися при -30 градусів до 3 років. Для того, щоб продовжувати її накопичувати, потрібне морозильне обладнання. Вільного місця у наших морозильних камерах залишилось приблизно на 300 літрів плазми. Але через рік зберігання кількість факторів згортання у цій плазмі зменшується на 50-70%. Тому, хто хоче купити плазму для виробництва препаратів крові, фактори згортання потрібні в першу чергу. Звісно, ціна цієї плазми починає падати. Чим більший термін зберігання, тим нижча ціна. Потім вона взагалі підлягає списанню. В Україні практично один покупець плазми – це фармацевтична компанія «Біофарма». Це, по суті, монополіст. Компанія згодна купувати по нашій ціні, але за умови, якщо ми будемо постачати 1000 л на місяць. Ми подали оголошення для того, щоб з’ясувати ціну, оскільки це специфічний товар», - пояснив Анатолій Чугрієв.
Зі слів головного лікаря, надлишок плазми не означає, що кількість донорів в області потрібно зменшити.
«У Житомирській області всі замовлення лікарень по плазмі забезпечуються на 100%. Але плазма ще використовується для виробництва препаратів крові. Це такі лікарські засоби, як альбумін, імуноглобулін, фактори згортання і ще близько 15 найменувань. Хтось може спитати: то навіщо нам стільки донорів? Однак якщо в лікарнях країн Європи у 2008 році на кожну тисячу чоловік перелита 41 доза еритроцитів, то в Україні - всього 8. Це достатньо чи недостатньо? В Європі діє принцип самозабезпеченості країн препаратами крові відповідно до особливостей генома людей. Цей принцип діє, якщо кількість донорів складає 40 осіб на тисячу населення. У 2009 році розпорядженням голови ОДА ми поставили планку 20 осіб. За останній рік маємо 17 донорів, по Україні – 18,8 осіб. Тобто, цього недостатньо», - пояснює головний лікар.
З його слів, фінансування установи при потребі 15,8 млн грн на рік затверджене на рівні 9,8 млн грн – це 62% від потреби, і продаж плазми за вигідною ціною може значно покращити фінансовий стан центру крові.
«В діяльності Служби крові в Європі продаж плазми – це звичайна практика, вони на цьому заробляють кошти. У мене сьогодні звільнилися 2 водія, тому що машини не виїжджають в райони для заготовлення крові. Двічі чи тричі я просив автомобілі в об’єднання гаражів, бо свої машини є, а коштів на пальне немає. Сьогодні санітарка везе зразки позитивних донорів на інфекції, які ми тестуємо, до центру СНІДу в тролейбусі. Я не можу сказати донору: «Купи пробірку, і ми заготовимо твою кров». Не кажучи вже про тест-системи. Держава в часи, коли йде війна, має не просто опікуватися, а в першу чергу забезпечити службу крові коштами, а не розмовами по телебаченню», - вважає головний лікар.
Як повідомляв Житомир.info, нещодавно курсанти і офіцери Житомирського військового інституту ім. Корольова здали для бійців близько 40 літрів крові.
