Скільки коштів платників податків витрачається на утримання кладовищ в Житомирі, як розставляються пріоритети для використання бюджетних коштів, чому не всі цвинтарі виглядають такими доглянутими, як Корбутівське і Смолянське військове, чи однаково коштує поховання у вихідний і будній день та чи існує подвійний тариф на поховання – про це в ефірі програми «Мої податки» розповів директор комунального підприємства «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» Василь Ганченко.
Василь Ганченко розказав, скільки підприємство заробляє на платних послугах, скільки потрібно заплатити за «бронювання» місця на кладовищі та чи потрібно доплачувати за поховання у зоні біля центральної алеї.
- Скільки коштів потрібно на утримання кладовищ в Житомирі, щоб вони мали пристойний та доглянутий вигляд? На що вистачає і на що витрачаються ті кошти, які виділяються з міського бюджету?
- Скільки потрібно коштів – сказати неможна, бо чим більше буде коштів, тим краще буде кладовище. Зараз, за нашими розрахунками, на 2016 рік ми просили дев’ять мільйонів. Звичайно в місцевому бюджеті стільки коштів не може бути на кладовища. Ви знаєте, що є інші комунальні підприємства, соціальні об’єкти і так далі. Сесія виділила сім мільйонів. Це кошти на утримання, на все. Сюди входить зарплата прибиральників, це вивіз сміття, це поточні ремонти, але без капітальних, це зрізка аварійних дерев. В нас всіх кладовищ 11, одне діюче і десять закритих кладовищ. І всі дерева мають вік до 60 років, а деякі і більше. І вони просто самі падають. Проблема полягає в чому – зрізати дерева можна, але ці дерева ростуть між могилами, туди не під’їде ніякий спеціалізований транспорт, ріжуть дерева ці спеціальними бригадами, ми називаємо їх «скелелазами». Це дуже дороге задоволення. Куди витрачаються гроші: у нас в місті організована служба. Це служба доставки, це коли при ДТП помирають люди на дорогах, коли помирають бездомні люди в квартирах, в підвалах. Ця служба доставляє покійників в морг, або в судмедекспертизу. Це цілодобовий варіант служби, це вісім чоловік. Ми її називаємо «спецмедична бригада», два чоловіка: санітар і водій. В цьому плані у нас все відпрацьовано. Ці люди офіційно прийняті на роботу, робота специфічна, робота потребує міцних нервів. Раніше при ДТП як було: шукали якусь вантажну машину, і тоді везли. А зараз достойно: людей забирають в поліетиленовий мішок, все робиться так, як по суті робиться закордоном.
Друге питання – це утримання кладовищ. Сама болюча тема – це утримання кладовищ, прибирання їх. У нас 138 гектарів кладовищ. Можете собі представити, що це територія дуже велика. По нормативам потрібно 73 прибиральники. На сьогоднішній день, в цьому році додали 43 прибиральника, було 25. Тобто, різниця недостачі прибиральників дуже велика. Як виходимо із ситуації. З одного боку просто, з іншого непросто. Залучаємо ті приватні фірми, які торгують гранітними виробами на кладовищі, вони відпрацьовують по 5 днів. Це все згідно з заключеними договорами. Ці роботи неоплачувані. Коли починаються поминальні дні, всі наші працівники, а їх у нас близько сотні чоловік, починаючи від головного інженера, головного бухгалтера, директора, всі ми перевдягаємось і відпрацьовуємо на кладовищі.
- Житомиряни оплачують поховання, і додатково, з їхніх податків виділяються кошти на утримання кладовищ. Скільки КП «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» отримує грошей за платні послуги, які воно надає, на що вони витрачаються і чи вистачає їх?
- Перше – ці гроші йдуть на утримання працівників, які надають ці послуги, далі йдуть податки. З загальної суми ми платимо десь 4 мільйони податків в рік. Десь 50 на 50. Скільки нам органи місцевого самоврядування виділяють, приблизно стільки ми і заробляємо завдяки нашій господарській діяльності. Більша частина грошей йде на зарплатню. Середня зарплатня в нас на підприємстві – 3000 гривень. У водіїв катафалку вона доходить і до 6000. У землекопів – своєрідний госпрозрахунок: скільки людей закопали, стільки і отримують. Потім йде на придбання інвентарю, техніки, все це купується за кошти комунального підприємства.
- Стосовно діючого кладовища: чи однаково коштує поховання в будній день і у вихідний день?
- Там є святкові дні. Ми по суті не працюємо два дні: це Великдень і Різдво. Всі інші дні ми працюємо. Там є відсоток на копання могили в святкові дні. А є і День Конституції, і ми усі ці дні працюємо. У нас магазини працюють щоденно. У нас немає вихідних.
- Я маю на увазі, чи відрізняється ціна поховання людини саме в вихідний день. Читачі нам розповіли, що коли їм потрібно було поховати людину у вихідний день, їм сказали про подвійний тариф. Чи існує якийсь подвійний тариф?
- Якщо звертається людина, ми хочемо поховати сьогодні в святковий день. Таке буває дуже рідко, але буває. Ми не хочемо везти покійника в морг, ми не хочемо зберігати покійника в квартирі. Тоді береться не подвійний тариф. Для того береться збільшення вартості поховання, для того, щоб залучити людей. Тільки залучити людей, така процедура. «Невідкладка», як вона називається. Я хотів би поспілкуватись з людьми, які говорили про подвійний тариф і в яку суму це обходилось. ВИ згадували про суму, 2 400 гривень, оце і є та сума. Це сама проста домовина, це хрест. ЦЕ той мінімальний перелік, який потрібний для поховання. Але люди ж не хочуть брати прості домовини, вони хочуть брати інші. Держава виділяє дві пенсії для поховання, усім пенсіонерам, а військовим три пенсії. Тобто, цих грошей в повному обсязі достатньо.
