«Житомирська область не входить до найбільших привабливих та популярних туристично-рекреаційних регіонів України», - такими словами розпочинається характеристика туристичної галузі у стратегії розвитку Житомирської області на період до 2020 року.
Про туристів мовою цифр
Дані Головного управління статистики щодо туристичних потоків теж не додають оптимізму. Якщо в період з 2005 по 2010 рік кількість внутрішніх туристів постійно зростала і за рік становила від 8000 до 10400 чоловік, то в останні 3 роки ці показники різко впали – у 2014 році їх кількість сягнула рекордно малої межі – 1364 людини. Натомість намітилася тенденція виїзду туристів за кордон. Як повідомляє обласне управління промисловості, розвитку інфраструктури та туризму, найчастіше мешканці області їздять у Єгипет, Туреччину та Болгарію.
А от іноземці неохоче подорожують Житомирською областю. Принаймні про це говорить статистика: кількість іноземних туристів у 2012 році була майже у 10 разів меншою за 2005-й рік. У 2007, 2010 та 2015 роках іноземних туристів у регіоні не було.
Про іноземців, які приїжджають у Житомир, розповідає заступник керуючого готелем «Reikartz Житомир» Милослава Журавльова.
«Наші гості-іноземці часто приїжджають навіть не у справах бізнесу. Вони приїздять для того, щоб дізнатися щось цікаве про Україну. Вони цікавляться у портьє екскурсіями по Житомиру та області, цікавляться, де придбати якийсь виріб нашого народного мистецтва. І наше завдання зараз використовувати це, задовольняти потребу і навіть йти на випередження вимогам наших гостей», - каже вона.
Із цікавинок, які турагентства пропонують охочим помандрувати Житомирською областю, найбільшою популярністю користуються поїздки у замок «Радомисль», музей мандрівника Миклухо-Маклая та Камінне село, екскурсії маєтками родини Терещенків, на Російське та Польське кладовище, де поховано чимало визначних осіб, а також поїздки у Бердичів, де переповідають історію кохання Оноре де Бальзака і Евеліни Ганської.
Що робить влада
Що влада області робить для того, аби Житомирщина стала більш цікавою для туристів, ми запитали у начальника управління промисловості, розвитку інфраструктури та туризму облдержадміністрації Романа Крисюка.
«Що влада області може зробити за ті кошти, що на виділяються? На сьогодні відповідно до програми фінансування туристичної галузі з обласного бюджету нашому управлінню виділено кошти у розмірі 99 тис. грн. для проведення інформаційних турів, видавництво інформаційних буклетів і цього року ми плануємо відзняти невеличкий ролик «Туристична Житомирщина» - це в межах тих коштів, які виділяються», - пояснив він.
Стратегії та програми розвитку туризму область не має, але Роман Крисюк запевнив, що над цим зараз активно працюють, так само як і над створенням туристично-інформаційного центру.
«Я думаю, що у нас ще є час, ми попрацюємо і будемо вносити пропозицію на обласну раду, щоб у 2017 році виділили кошти хоча б на створення обласного туристично-інформаційного центру», - сказав він.
І доки влада області констатує проблеми, райони беруть ініціативу на себе.
Коростень і Бердичів показують, як треба
Недооцінювати туристичну галузь, означає втрачати кошти, вважає секретар Бердичівської міськради Юлія Лефтер.
«У галузі туризму можуть бути задіяні дуже різні компоненти, тут не потрібна велика регуляція влади, тут потрібно, щоб була така мотивація малого і середнього бізнесу, а також всіх, хто дотичний до галузі і здатен створювати нові туристичні продукти. Щодо стратегії. Бердичів йде на два кроки попереду. Ми спланували свою стратегію розвитку туризму на 5 років. Ми дійсно провели дуже серйозний аналітичний блок, об'єднали те, що є нашими магнітами, те, що ми можемо показати, але також розставили пріоритети, про які речі ми хотіли б, щоб дізнався світ» - розповідає Юлія Лефтер.
Єдиний в області туристично-інформаційний центр діє у місті Коростень, де з 2008 року проводять Міжнародний фестиваль дерунів. За оцінками організаторів, цього року на фестиваль приїхало 50 тисяч людей із усієї України і навіть з-за кордону. Секретами успіху ділиться заступник міського голови Коростеня Олександр Дзиґа.
«Успіх будь-якої організації, підприємства, установи, в тому числі і громади, залежить від трьох складових: стратегічне планування, системний підхід та кадрова політика. У стратегічному плані розвитку міста Коростеня є чітка ціль: Коростень - регіональний історико-культурний та економічний центр Житомирського Полісся. Також ми маємо програму розвитку туризму в місті. Надіюся, що й на рівні області буде прийнята програма розвитку туризму. Щодо кадрової політики, то кадри вирішують все. І сьогодні, навіть створивши туристично-інформаційний центр, створивши інші компоненти розвитку внутрішнього туризму, можна знайти кошти. Та найважливіше - це кадри.
Маючи сильну освітню базу в обласному центрі, варто було б частково перепрофілювати історичний факультет, щоб була підготовка і кадрів, які займаються безпосередньо туристичною інфраструктурою. Ми йшли до цього і маємо результати. У цьому році 8-й Міжнародний фестиваль дерунів повністю себе окупив. До організації щороку долучається велика кількість підприємців та меценатів, ми не залучили жодної гривні з державного і місцевого бюджетів. А виграли підприємці міста. Починаючи від готельно-ресторанного бізнесу, закінчуючи приватними підприємцями, які цим займалися. Сьогодні база будь-якого села, селища, міста Житомирської області має прекрасну природу, прекрасні ресурси, які лише потрібно використати», - каже Олександр Дзиґа.
Зелений туризм: що пропонують у Житомирській області
Мальовничі пейзажі, культурні цікавинки та гостинність місцевого населення заваблює мандрівників у села, де вже давно забули про туристів.
Скельний масив поблизу сіл Дениші і Тригір'я давно облюбували скелелази та альпіністи. Сюди приїздять спортсмени не лише з України, але й гості з Білорусі, Росії та інших країн.
Популярності серед туристів набувають садиби, де пропонують відпочинок на будь-яких смак. Одну із них – садибу зеленого туризму «Полісся» у с. Рудня-Вороб’ївська створили вимушені переселенці з Донецької області. Гостям пропонують повний спектр послуг: від розміщення і харчування до пізнавальних прогулянок, полювання, риболовлі, катання на возі, екскурсій у Радомишль та Кип’яче та різноманітні майстер-класи.
Відроджувати старовинні традиції туристи їздять у культурно-мистецький центр «Поліська хата» у с. Городське. Господиня садиби Інна Величко 10 років тому врятувала столітню сільську хатину від руйнування і відновила її такою ж, як хата була 100 років тому: солом’яний дах, піч, старовинні предмети побуту. Але справжнє життя садибі повернув етно-фестиваль «Житичі», під час якого туристи разом з місцевим населенням відроджують хліборобські традиції.
Але в тут не все так безхмарно, як може здатися на перший погляд.
«Сьогодні власники садиб стикаються з такою проблемою, як непорозуміння з місцевою владою. Наприклад, сільський голова звертається до мене і говорить: «Ремонтуй дорогу, бо твої автобуси, які їздять, її розбивають». Абсурдно, але це - факт. Таких прикладів можна навести дуже багато, і в кожного господаря садиби такі є. Я б хотіла, щоб районні влади доносили до сільських голів, що це потрібно розвивати. Що туристи не розбивають дороги, а поширюють, популяризують знання про нашу місцевість.І, навіть якщо вони залишать після себе якесь сміття, все ж туризм працює на розвиток області», - каже Інна Величко.
Аналітик Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» Віталій Горобець вважає, що якби до приватних ініціатив в Україні додати державної підтримки у спрощенні ведення туристичного бізнесу, створенні сучасних і зрозумілих стандартів якості, облаштуванні інфраструктури та наданні фінансової допомоги на гідні проекти, це суттєво зміцнило б позиції туризму в Україні.
Як ЄС розвиває туризм у себе та допомагає Україні
В ЄС витрачають чимало грошей на розвиток туризму. За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», Європейська комісія має щонайменше 11 великих програм та різних фондів, через які надходить фінансова допомога. За допомогою таких програм фінансуються сотні проектів в ЄС. Отримати гранти можуть представники туристичного приватного а громадського сектору. Проекти, що отримують підтримку ЄС різнопланові. Європейський фонд регіонального розвитку виділив 500 тисяч євро на реставрацію Бастіонів Сенгле в Мальті. Через відсутність грошей на реставрацію частина пам’ятки занепадала. А завдяки реставрації очікують на більшу кількість туристів.
Крім того ініціативи громадян можуть знайти фінансову підтримку від державних інституцій в ЄС.
Хоч в пріоритеті Європейського Союзу є підтримка країн ЄС, є і конкретні приклади підтримки українського туризму з боку ЄС. Наприклад, в Одеській області був профінансований проект сільського туризму, що стартував у 2014 році. Розрахований він на 24 місяці за фінансуванням у розмірі 340 тисяч євро. Результатом проекту мають стати два туристичні кемпінги, ще планується створити туристично-інформаційний центр у Роздільнянському районі, встановити дорожні знаки, створення інтернет-порталу про зелений туризм. А також проведення семінарів для організацій, що займаються туризмом в регіоні, презентаційних турів.
