За 160 років існування Свято-Михайлівський кафедральний собор пройшов нелегкий шлях становлення: храм перетворювався то на склад, то на ляльковий театр, а у 1991 році, завдяки громаді міста, богослужіння у храмі відновилися. Настоятель Свято-Михайлівського кафедрального собору розповідає: до сьогодні у храмі збереглися як віра і молитва, так і столітні ікони.
«Залишилися ікони, що є на куполі, ікона Успіння Матері Божої та ікона Моління у чаші. Їх просто заклали цеглою, а ті іконі, які у куполі, вони перекрили купол і хотіли зафарбувати, але їм не вдалося це зробити. Ми відновили скільки могли, але потрібна іще рука майстра, щоб усе відновити у первозданному вигляді», - розповідає настоятель Свято-Михайлівського кафедрального собору о. Богдан Бойко.
З фарбою та пензлем в руках у великому залі храму зустрічаємо Дениса. Чоловік розповідає: на його рахунку не один десяток настінних ікон, адже вже 15 років працює художником в соборі. Сьогодні, каже: вимальовує Страсний цикл.
«На рівні очей іде Страсний цикл, який складається із декількох композицій, розширений до 30 композицій. Але ми дивимося на наші реалії скільки ми можемо вставити. У нас є: янголи зі знаряддям страстей, на сувої написане роз’яснення зображеного. Ми не просто робимо якусь композицію - це описи зі Святого Євангелія. Навколо обрамлення праобраз райського саду: квіти, пшениця, пташки - образи праведників, колючі рослини - символ страждань Христа, червоний колір - колір крові, застиглі камінці - це краплі крові. Загалом, все пов’язано із християнською естетикою. Також, тут плануємо зобразити сто воїнів, сюжет Воїнства Христового і ми вирішили присвятити це Небесній Сотні. Ми не можемо сказати, що загибла Небесна Сотня зарахована до святих, але їх подвиг, їх жертовність співпадає із християнським вченням того, що людина може віддати своє життя заради своєї Батьківщини», - говорить художник Денис Білявський.
Чи збільшилася кількість прихожан в останні кілька років, отець Богдан стверджувати не береться. Проте тішиться створеною недільною школою при соборі, до якої ходить близько тисячі дітей.
«Богу дякувати, сьогодні вже майже 1000 дітей, це три школи. Цього року на Йордан ми роздали води, якщо взяти два літри на людину, то це десь 60 тисяч людей у нас в храмі брали воду. Постійних прихожан настільки у нас багато, що ми змушені проводити три божественних літургії у неділю: в самому храмі, у соборі та одну літургію дитячу, для того, щоб люди могли прийти і помолитися. Преподобний Лаврентій Чернігівський сказав наступне: «Ви храми відновлюйте повільно, саме головне відновлюйте молитву і служіння Богові. Бо буде дуже багато храмів красивими, але в них ходити не можна буде. Золото, воно блищить і воно мертве, а от золото наших душ – це є саме основне», - каже отець Богдан Бойко.
На святкуванні річниці собору отця Богдана нагородили орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Проте настоятель запевняє: це заслуга громади.
«Я вважаю, що ця нагорода не отця Богдана, настоятеля собору, а це нагорода усієї громади. Працює уся громада, а я тільки є очільником цієї громади, це саме головне. Але найбільший подарунок – це була молитва», - запевняє настоятель Свято-Михайлівського кафедрального собору.
Отець Богдан зізнається: масштабне святкування проведуть наступного року, коли встановлять пам’ятник видатному українському вченому та релігійному діячу митрополиту Ілларіону.
