На сесії Житомирської облради хочуть затвердити комплексну програму розвитку малого і середнього підприємництва у Житомирській області на 2017-2020 роки.
Відповідний проект рішення сесії опублікований на сайті облради 5 грудня.
«Методологічною основою розроблення Програми є Методичні рекомендацій щодо формування і реалізації регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва, затверджених наказом Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 18.09.2012 № 44. У процесі підготовки заходів програми враховані пропозиції структурних підрозділів облдержадміністрації, територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, райдержадміністрацій та міськвиконкомів, громадських організацій та об’єднань підприємців, наукових установ, координаційної ради з питань розвитку підприємництва при Житомирській обласній державній адміністрації, регіональної ради підприємців в області та громадської ради при облдержадміністрації», - йдеться у проекті програми.
Зазначається, що при розробці проекту програми проведено SWOT-аналіз, у рамках якого визначені внутрішні та зовнішні чинники.
|
SWOT - аналіз |
|
|
Позитивний вплив |
Негативний вплив |
|
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
|
1. Частка малих та середніх підприємств у загальній кількості підприємств області становить 99,9%. 2. Значна частка (87%) обсягів реалізації продукції (робіт, послуг) суб’єктами малого та середнього бізнесу в загальних обсягах реалізації. 3. Вигідне економіко-географічне розташу-вання області (знаходиться на відстані 135 кілометрів від столиці України – м. Києва. На півночі область межує з Гомельською областю Республіки Білорусь. 4. Багата історико-культурна спадщина. Наявний потенціал для розвитку туристичної галузі. 5. Достатньо високий рівень розвитку громадського суспільства та ділової активності підприємців. 6. Швидка адаптивність, маневреність, мобільність бізнесу на нові потреби ринку, зміни попиту. 7. Достатня кількість банківських та інших фінансово-кредитних установ. 8. Розвинута науково-освітня інфраструктура, що забезпечує широкі можливості для підготовки та перепідготовки кадрів для сфери підприємництва. 9. Постійний та відкритий діалог влади з представниками бізнесу, громадськістю з метою вирішення проблемних питань. 10. Активна громадська діяльність об’єднань підприємців. 11. Функціонування центрів надання адміністративних послуг в усіх районах та містах області. |
1. Недостатній рівень конкурентоспромож-ності продукції та обмеженість управлінського досвіду з питань сучасних методів організації господарювання. 2. Не висока оплата праці, що сприяє міграційним процесам кваліфікованих кадрів. 3. Низька інноваційна активність малого і середнього бізнесу та відсутність економічної мотивації до інвестування у наукоємні проекти. 4. Високі позичкові ставки кредитування у фінансових установах. 5. Постійні зміни у законодавстві. 6. Низький рівень діяльності об’єктів інфраструктури підтримки підприємництва щодо надання консультативної та інформаційної допомоги суб’єктам підприємництва. 7. Низький рівень гармонізації українських стандартів з європейськими. 8. Незавершеність реформування системи надання адміністративних послуг в центрах надання адміністративних послуг, у т.ч. з видачі дозвільних документів. 9. Низька купівельна спроможність переважної частини населення. 10. Повільне впровадження на підприємст-вах систем управління якістю, низький рівень гармонізації українських та європейських стандартів. 11. Енерго - та ресурсозатратність виробництва. 12. Низькій рівень використання інноваційних технологій, складність впровадження і відсутність економічної мотивації до інвестування у наукоємні проекти. |
|
Можливості |
Загрози |
|
1. Зниження адміністративних бар’єрів для розвитку підприємництва, проведення аналізу чинних нормативно-правових актів місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування щодо їх відповідності принципам державної регуляторної політики. 2. Децентралізація системи державного управління та зростання економічної самостійності громад. 3. Здійснення дерегуляційних процесів у сфері господарської діяльності, спрощення умов ведення бізнесу. 4. Розширення міжрегіональних та міжнародних зв’язків. 5. Зростання іміджу, посилення інтересу до регіону. 6. Значний потенціал ринку збуту. 7. Збільшення можливості експорту товарів шляхом популяризації їх якості. 8. Позитивне ставлення органів влади до інвесторів. 9. Збільшення рівня донорської допомоги міжнародними фондами та інституціями. 10. Формування стимулюючих механізмів ресурсної підтримки представників малого і середнього бізнесу. 11. Подальше реформування системи надання адміністративних послуг. 12. Розширення мережі об’єктів інфраструктури підтримки підприємництва (створення коворкінг – центру, ІТ – інкубатора, індустріальних і технологічних парків, бізнес-центрів, центрів підтримки підприємництва, тощо). 13.Наявність природніх ресурсів. 14. Залучення нових технологій.
|
1. Військовий конфлікт на сході України 2. Нестабільність законодавства. 3. Відсутність національної системи залучення та гарантування інвестицій. 4. Нестабільність валюти 5. Відтік людських ресурсів (із сільської місцевості до міської через відсутність перспектив, з регіону за кордон) 6. Ризик вилучення прямих іноземних інвестицій, що призведе до звуження джерел зовнішнього фінансування. 7. Висока вартість кредиту. 8. Недосконалість державної регуляторної політики. 9. Зростання вартості енергоресурсів, висока вартість землі, нерухомості, орендної плати для малого та середнього бізнесу. 10. Невизначеність механізмів державної підтримки інноваційного та науково-технічного розвитку. 11. Зниження купівельної спроможності населення, рівня його зайнятості.
|
Джерелами фінансування Програми є: Державний бюджет, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, обласний, районні, міські бюджети, кошти громадських організацій та об’єднань підприємців, кошти підприємців, кошти міжнародних фінансових, у т. ч. донорських організацій, інших установ, підприємств, організацій. Фінансове забезпечення Програми здійснюється за рахунок коштів Державного (кошти Державного бюджету у межах бюджетних призначень на відповідний рік) та місцевих бюджетів (у т. ч. обласного).
«Обсяг щорічних асигнувань, що спрямовуються на підтримку малого і середнього підприємництва за рахунок коштів обласного бюджету, визначається рішенням обласної ради на відповідний бюджетний рік відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва», - зазначають розробники.
За даними головного управління статистики в області станом на 01.01.2016 року в області кількість малих і середніх підприємств становила 6,6 тис. одиниць, що на 0,3% більше у порівнянні з попереднім роком.
Частка малих і середніх підприємств у загальній кількості підприємств в області протягом останніх років стабільно тримається на рівні 99,9%. Цей показник дорівнює загальнодержавному показнику по Україні. У загальній кількості підприємств області частка малих підприємств становить – 94,3%, частка середніх підприємства – 5,6%. Область займає по даному показнику 17 місце по Україні. Випереджаючи такі області як: Закарпатська (6108 од.), Чернігівська (6013 од.), Сумська (5836 од.), Волинська (5593 од.), Рівненська (5249 од.), Тернопільська (5094 од.), Чернівецька (4054 од.).
За територіальним розподілом по кількості малих і середніх підприємств, 53% (або 3520 од.) розташовано у 5 містах обласного значення, 47%, (або 3083 од.) - у 23 районах області. Найбільше малих підприємств зареєстровано у м. Житомирі (2 388), м. Бердичеві (314) та м. Коростені (297), у Житомирському (347), Коростишівському (244) і Хорошівському (209) районах. Найбільша кількість середніх підприємств зосереджена у містах: Житомир (116), Коростень (23), Бердичів (21) та у Житомирському (21), Овруцькому (19) і Новоград-Волинському (16) районах.
Збільшилася на 2% кількість малих і середніх підприємств у розрахунку на 10 тисяч осіб наявного населення і становить 53 од. У регіональному розрізі найбільша кількість малих і середніх підприємств у розрахунку на 10 тисяч осіб наявного населення становила у м. Житомирі (93 од.) та у Брусилівському (65 од.), Коростишівському (62 од.), Хорошівському (61 од.), Ружинському (55 од.), Черняхівському (52 од.) районах.
Як повідомляв Житомир.info, нещодавно Київська влада звернулась до всіх місцевих громад із закликом підтримати розвиток малого бізнесу.
