У Житомирі 15 грудня члени постійної депутатської комісії обласної ради з гуманітарних питань, чиновники облдержадміністрації та воїни-афганці обговорювали доцільність схвалення дворічної Програми з видання серії «Книга Пам’яті України. Обпалені війною. Житомирська область», на яку необхідно виділити 720,9 тис. грн з обласного бюджету.
"Відразу хочу наголосити, що довкола цього проекту наразі є дуже багато інсинуацій. І мене дивує, як вводять в оману, в першу чергу, депутатський корпус. Коли йшлося про те, що буде чорнобильська програма, – то мови нема: треба підтримати. Але виділяти 700 тисяч на два роки на книгу, що являтиме собою список імен, у той час, коли діти в школах збирають кришечки, бо на вистачає коштів на протезування, – це неправильно. І взагалі, це функція управління культури проводити такі речі, а не створювати «кишенькові» структури (обласне відділення пошуково-видавничого агентства «Книга Пам’яті України», – ред.). І на чотири робочі одиниці (у програмі передбачені кошти на оплату праці чотирьох працівників обласного відділення, – ред.) доїти бюджет області – це неприпустимо. Ви знаєте, що з наступного року на бюджет області дуже велике навантаження, в тому числі – ПТУ і т.д.», – сказала голова комісії, депутат Житомирської облради Олена Галагуза.
У 2018 році «Книгу Пам’яті України. Обпалені війною. Житомирська область» планують доповнити поіменними списками учасників АТО як тих, що загинули, так і тих, що проживають нині в Україні. Зважаючи на це, Галагуза запевнила, що бійці, з якими вона мала згоду спілкуватися, не підтримують намір видавати таку книгу.
«Я можу передати привіт від Сергія Недашківського з батальйону «Донбас», який втратив на війні око, і він попросив висловити його позицію, що він категорично проти цього нового проекту. Крім того, дзвонив з 30-ї бригади Олександр Крижанівський, і він сказав мені, що СБУ закрила реєстр абсолютно всіх учасників АТО, тому що зараз його оприлюднювати не можна. Бо це може зіграти на руку країни агресора. А управління культури використовує «афганців», які мають залишати роботу, аби відстоювати незрозумілі проекти», – уточнила депутат.
На цю заяву депутата заступник начальника управління культури Житомирської ОДА Світлана Дзядевич заперечила, додавши, що подібні видання виходять у всіх областях України. У відповідь Галагуза наголосила, що таке видання не видають, наприклад, на Львівщині. При цьому вона нагадала присутнім про книгу пам’яті «Герої не вмирають» про 38 загиблих учасників АТО, яку нещодавно презентували у Житомирській міськраді. До створення ж нової книги пам’яті депутатка запропонувала залучати студентів-істориків, що дозволить заощаджувати бюджетні кошти.
У свою чергу Світлана Дзядевич розповіла, на що мають бути витрачені 720,9 тис. грн, які передбачають на Програму з видання серії «Книга Пам’яті України. Обпалені війною. Житомирська область». Зокрема на 2017 рік, за її словами, передбачається 296,3 тисяч.
«Це буде книга пам’яті про загиблих. Перед тим, як робити проект, ми радилися з головами обласної ради та облдержадміністрації, які сказали, що така книга нам потрібна. Тобто питання про закриття обласного відділення пошуково-видавничого агентства «Книга Пам’яті України» (чотири чоловіки) немає. Питання йде про завдання їм. Було завдання до Дня ліквідатора видати книгу, яка й була випущена, відбулася презентація. На наступні два роки, до 30-річчя з дня виведення військ із Афганістану, завдання – написати книгу пам’яті про «афганців» Житомирської області. Паралельно сказали починати роботу по збору інформації про загиблих учасників АТО. Програма розроблена на два роки, вона пройшла експертизу в управліннях економіки та фінансів, гроші закладені у бюджет. Не на видання книги, а на збір інформації в цьому році. Хто буде видавати? Для цього буде проводитися через Prozorro тендер. А сам розрахунок 296 тисяч на наступний рік такий: заробітна плата працівників 161 тисяч – це чотири працівники там працюють: керівник і три наукових, які вже десять років працюють у відділенні; матеріальна допомога на оздоровлення всім чотирьом працівникам – 6,5 тисяч; надбавка керівнику – 50% до посадового окладу; винагорода за написання публіцистичних нарисів – по 1,5 тисячі за 5 авторських аркушів, тобто 7,5 тисяч; художнє оформлення, фотознімки, ліцензування, нарахування на заробітну плату – 46 тисяч», – пояснила Дзядевич.
Загалом, саму книгу планують видати накладом у 770 примірників, які передадуть до всіх районних бібліотек.
Зі свого боку представник Житомирської обласної спілки ветеранів афганської війни Олександр Спірін наголосив, що «Книга пам’яті потрібна», бо в ній зберігатимуть відомості про тих бійців, яких уже немає.
«В афганській війні загинув 131 житель нашої області, 13 хлопців – з міста Житомира. Зараз із усіх «афганців», які повернулися з війни, на Житомирщині вже померли більше 250 осіб. І виходить, що через 10-15 років із нас залишаться одиниці. І якщо буде потрібна інформація про когось із нас, – її ніде буде взяти. Така ж ситуація буде й із АТОшниками потім. А скільки ще тих хлопців, які пропали без вісти…», – сказав Спірін.
Врешті-решт, після більш ніж 40-хвилинної дискусії, сторони таки дійшли згоди. Вирішили пропонувати сесії ухвалити програму лише на рік, передбачивши фінансування на суму близько 290 тис. грн. При цьому редколегія обласного відділення пошуково-видавничого агентства «Книга Пам’яті України» повинна залучати до контролю за роботою громадськість і щокварталу звітувати про свою діяльність.
Як повідомляв Житомир.info, у Житомирській області хочуть затвердити Програму з видання серії «Книга Пам’яті України. Обпалені війною. Житомирська область».
