Будинок, який житомиряни бачать кожного разу, прогулюючись підвісним мостом у парку Гагаріна, за останній рік зібрав навколо себе чималу кількість публікацій, дописів у соцмережах та судових справ. Маєток огороджений високим парканом, перекриває доступ до річки, на березі – кількаметровий пірс та будиночки для птахів. Цю нерухомість звикли називати не інакше як «маєток Недільського», колишнього начальника житомирського УДАІ. Будинок дійсно зараз дійсно належить йому, але колишній керівник обласної Державтоінспекції придбав уже готову нерухомість.
Житомир.info вирішив розібратися, хто звів цей будинок, завдяки яким чиновникам берег річки у центрі міста недоступний, і як Володимиру Недільському вдалося через суд залишити собі скандальну ділянку.
17 червня 2008 року квартиру в одноповерховому будинку, який раніше був на цьому місці, придбала Олена Євдощук.
Фото з інтернету
Згодом рішенням Житомирської міської ради від 29 травня 2009 року вона отримала на березі Тетерева у власність 0,1 га для будівництва житлового будинку і в оренду на 10 років ділянку площею 103 квадратних метри. Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1 га Євдощук Олена Василівна оформила 26 червня 2009 року.
Пізніше, 23 грудня 2009, Олена Євдощук взяла в оренду на 10 років ще одну ділянку – 211 кв.м. землі під сінокосіння з орендною платою 14 копійок на рік. Судячи з фрагменту топографічного плану для погодження питання можливості розміщення житлового будинку, це земельна ділянка на самому березі річки, де раніше були дерева , які вирубали.
Землю під будівництво було видано попри те, що відповідно до Генерального плану міста, чинного на той момент, на цьому місці знаходилися зелені насадження громадського користування.
Крім того, ця ділянка знаходиться у прибережній смузі річки Тетерів. Відповідно до Водного кодексу України, мінімальна прибережна захисна смуга для «середніх річок» складає 50 метрів, а «у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних».
Власники будинку могли проводити його реконструкцію, але не нове будівництво. Втім, дозвіл на це вони отримали.
Головою міської ради у травні 2009 року була Віра Тимофіївна Шелудченко, саме при ній землю здали в оренду під будівництво попри водоохоронні обмеження, в тому числі і 211 кв.м. під сінокос.
Начальником управління регулювання земельних відносин в управлінні містобудування та архітектури працювала Оксана Михайлівна Ревенко, яка цього року виграла конкурс на посаду начальника управління екології та природних ресурсів Житомирської облдержадміністрації.
Головним архітектором Житомира на той момент був Сергій Руденко. Саме він у липні 2010 року підписав Олені Євдощук містобудівні умови і обмеження на будівництво. При тому, що у документі ж вказано, що генпланом це «територія зелених насаджень громадського призначення».
Процес захоплення берегової лінії та вирубки насаджень можна прослідкувати по супутниковим знімкам. Знімок від 12 вересня 2009 року – доступ до річки ще не перекритий, на місці будинку – будмайданчик. А вже на знімках від 21 березня 2010 видно, що дерева вирізали, а паркан перекрив доступ до річки. На супутникових знімках липня 2011 року вже є чітки обриси будинку.
Декларація про початок будівельних робіт з’являється у реєстрі ДАБІ лише у вересні 2012 року, а через півроку об’єкт декларують як готовий до експлуатації.
Зараз цей будинок та всі його прибудови, паркани, пірс та будинки для птахів виглядають ось так:
Очевидно, що без проблем таке виділення землі обійтися не могло і до будівництва на березі з’явилися претензії.
Як вбачається із матеріалів судових справ, «природоохоронний орган» проводив обстеження земельної ділянки і зафіксував, що «на відстані 15 метрів від урізу води річки Тетерів проводиться будівництво житлової будівлі та допоміжних господарських споруд, яке сягає до урізу води».
У липні 2013 року прокуратура Житомира позивалася до суду про визнання виділення землі міською радою протиправним та скасування державного акту на право власності земельних ділянок площами 0,1 га та 0,0103 га.
Справу прокуратура виграла і рішенням від 19 лютого 2014 року договір оренди землі між Євдощук О.В. і Житомирською міською радою та державний акт визнали недійсним. Власників зобов’язали повернути обидві земельні ділянки: 0,1 та 0,0103 га до земель територіальної громади м. Житомира.
Але, як виявилося, було запізно. 26 червня 2013 року Олена Євдощук земельні ділянки та маєток продала нинішньому власнику – Володимиру Недільському. Варто зазначити, що Володимир Недільський придбав нерухомість за день до того, як екологічна інспекція зафіксувала стан цієї земельної ділянки – довідку від 27 червня 2015 року було приєднано до матеріалів позову прокуратури. Цікаво також, що Євдощук продала будинок приблизно через 5 місяців після того, як у ДАБІ було зареєстровано про готовність об’єкта до експлуатації. Тобто, будували не для себе?
За непідтвердженою інформацією, чоловік власниці будинку – Євдощук Микола Степанович, який працював інспектором в управлінні ДАІ в Житомирській області під керівництвом Володимира Недільського та, за інформацією колишніх працівників УДАІ, був його водієм.
Ми двічі писали запит до поліції, щоб перевірити, чи працювала зазначена особа в органах внутрішніх справ, зокрема в УДАІ під керівництвом Володимира Недільського, але нам двічі відмовили у наданні цієї інформації.
Декларація Євдощука Миколи Степановича, яку той подав після звільнення, опублікована на сайті НАЗК 19 березня 2017 року. У ній зазначено, що на момент звільнення він працював в управлінні Нацполіції Житомирської області на посаді старшого інспектора УПД, крім того у декларації вказана зарплата, яку він отримував в УДАІ в Житомирській області.
Новий власник нерухомості Недільський оскаржив рішення суду, за яким ділянку потрібно було повернути місту. В апеляційній скарзі сторона Недільського зазначає, що «оскільки проект водоохоронної зони річки Тетерів в межах Житомирської міської ради не розроблено, прибережну захисну смугу не встановлено», то на його присадибну ділянку у 103 квадратних метри «не поширюються обмеження щодо використання земельних ділянок, які розташовані в межах прибережних захисних смуг». Недільський також вказав, що ділянку площею 0,1000 га він придбав і «не може відповідати за помилки органу місцевого самоврядування та ці помилки не можуть бути безумовною підставою для скасування прийнятого рішення та вилучення земельної ділянки, оскільки вони не допущені внаслідок її винної, протиправної поведінки».
11 листопада 2014 року апеляційний суд Житомирської області визнав, що обидві земельні ділянки (0,1 та 0,0103 га) знаходяться у прибережній захисній смузі річки Тетерів, що суд першої інстанції правильно визнав рішення міської ради незаконним і скасував його, оскільки Житомирська міська рада прийняла рішення «з перевищенням повноважень». Але земельну ділянку 0,1 га суд залишив Недільському, бо він «не несе відповідальність за помилки органу місцевого самоврядування».
На земельну ділянку 0,0103 га на березі річки це рішення не поширюється, тобто відповідно до рішення суду першої інстанції Володимир Недільський мав би повернути її у власність міста.
21 жовтня 2016 року народний депутат Олексій Ленський (фракція Радикальної партії Олега Ляшка) звернувся з цього приводу із депутатським запитом під час засідання Верховної Ради, на що відреагувала Генпрокуратура та повідомила, що взяла розслідування на особистий контроль.
Пізніше, Житомирська міська рада, прокуратура та Держекоінспекція судилися із Володимиром Недільським, але справу залишили без розгляду за клопотанням прокуратури. Останні посилалися на те, що Недільський прибрав металеву сітку, яка огороджувала його пірс по водному плесу, тобто усунув перешкоди доступу до річки.
У відповіді на інформаційний запит Держекоінспекція повідомила, що обстежуючи цю ділянку 16 травня 2017 року, зафіксовано також Т-подібну надводну площадку (пірс), яка виступає в акваторію річки Тетерів, а також металеве огородження на березі. Сітку прибрали, а от паркан та пірс – ні.
Фото зроблене в жовтні 2016 року
Останній судовий позов до Володимира Неділського, який залишили без розгляду за клопотанням Житомирської місцевої прокуратури, викликав хвилю обурення серед громадськості. 13 червня Житомирська міська рада повідомила, що має намір подати позов до суду до Володимира Недільського «аби домогтись знесення пірсу та паркану на землях водного фонду в парку культури та відпочинку імені Юрія Гагаріна».