Громадськість закликає внести зміни до чинного законодавства щодо захисту громадського здоров’я від шкідливого впливу тютюнового диму. Зокрема, йдеться про регулювання діяльності кальянних, які нерідко орендують приміщення у житлових будинках. Головне прохання – надати Держпродспоживслужбі беззаперечне право здійснювати перевірки за зверненнями громадян.
Про це говорили 29 листопада під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Зокрема, йшлося про законопроект №4030а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту громадського здоров’я від шкідливого впливу тютюнового диму», який був зареєстрований у Верховній Раді 19 липня 2016 року.
«Нагадаємо, що від 16 грудня 2012 року в усіх кафе, барах та ресторанах діє заборона куріння. У 2013 році 91% закладів виконували відповідний закон, у 2015 – 84%. Незважаючи на діючу заборону, у житлових будинках з’являються кальянні. У свою чергу з 1 січня 2017 року Держпродспоживслужба не має права проводити будь-які перевірки без дозволу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України. Мешканка квартири над кальян-баром Зінаїда Холоднікова розповіла, що вона вже третій рік живе у родичів – через те, що у власну квартиру постійно потрапляє дим із кальянної, розташованої у будинку. Пані Холоднікова після тривалих спроб все ж отримала дозвіл на перевірку кальянної: «Прийшла Держпродспоживслужба, перевірила та знайшла усі кальяни, написала акти та виписала штраф – тисячу гривень. Наша кальянна працює вже 1075 днів – виходить, що вони заплатили 93 копійки за кожен день порушення закону», - йдеться у повідомленні.
Тетяна Андреєва, кандидат медичних наук, експерт з охорони громадського здоров’я, розповіла, що лише 50% українців знають про шкідливість кальяну.
«У розвинутому світі існує положення health in all policies. Це означає, що під час ухвалення будь-яких законів здоров’я людей має бути на першому місці. Чудово, коли захищають інтереси бізнесу, про вони мають бути на другому місці після піклування за здоров’ям людей. Це положення присутнє в Угоді України про Асоціацію з ЄС. У даному випадку воно порушується. Давайте нагадаємо владі про необхідність дотримання цих вимог», – наголосила пані Андрєєва.
«Якщо відсутні санкції за порушення будь-якої норми, тоді це надихає суб’єктів порушувати цю норму. Це ми бачимо на прикладі антитютюнового законодавства. Відсутність контролю з боку держави відображається на його виконанні», – зауважив Віктор Артеменко, менеджер з адвокації Реанімаційного пакету реформ.
Одним із авторів законопроекту №4030а є народний депутат Ольга Богомолець (фракція Блоку Петра Порошенка). Вона ж очолює Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, який надавав висновок по даному законопроекту.
«Головною метою законопроект 4030а, є забезпечення високого рівня захисту здоров'я людини, особливо дітей та молоді, виконання зобов'язань України відповідно до Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ) через удосконалення положень законів, які забороняють вживання тютюнових виробів у громадських місцях та забороняють рекламу і стимулювання продажу тютюнових виробів. Найбільш помітною новацією цього законопроекту є повна заборона видимого розміщення пачок тютюнових виробів у місцях їх продажу. Постійна присутність сигарет у полі зору створює соціальну толерантність і прийнятність куріння, що суттєво маніпулює свідомістю підлітків та молоді. Така спеціальна викладка сигарет систематично оновлюється, щоб привертати увагу споживачів, передусім дітей та молодь, для яких тютюнова продукція перетворюється на спокусливий товар», - зазначається у висновку профільного парламентського Комітету.
Законопроектом запропоновано внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», згідно з якими:
заборонити видиме розміщення пачок тютюнових виробів у місцях їх продажу;
розширити перелік громадських місць, де заборонено куріння (заборонити куріння у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності (офіси), у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян, у приміщеннях гуртожитків та на вокзалах);
запровадити відповідальність для всіх суб’єктів господарювання за порушення заборони куріння у приміщенні та на території, а також уніфікований штраф для фізичних осіб, які порушують норму куріння у заборонених місцях на рівні 340 грн.;
покласти на Держпродспоживслужбу функції державного контролю за дотриманням антитютюнового законодавства;
покласти на місцеві загальні суди повноваження розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення;
покласти на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів, виконання рішень (постанов) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та його посадових осіб, про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення.
Крім того, законопроектом надається можливості органам місцевого самоврядування або визначати вільні від куріння місця на постійній основі або лише на час проведення масових заходів.
Нагадаємо, рішенням виконкому Житомирської міської ради з 1 липня 2016 року заборонене куріння у парках та скверах, крім спеціально відведених місць.
Як повідомляв Житомир.info, в березні цього року до поліції звернулися батьки житомирських семикласників, яких упіймали на курінні електронних цигарок.
