Перед закриттям сезону археологічних розкопок на Замковій горі у Житомирі учасники експедиції вирішили підсумувати результати цьогорічного дослідження зібравшись за так званим круглим столом. Свою розповідь експерти починають не зі знахідок, а з того, як взагалі усе починалося, розкриваючи таємниці «археологічної кухні».
«Перший шурф, який ми заклали в 2016 році показав, що там потужний шар побутового і будівельного сміття, і щоб закласти шурф метр на метр ми втратили весь день. Навіть кирку зламали. Була і містика, що тільки починаєш роботи і чомусь іде дощ, відійшов від розкопок - дощ зупиняється», - розповідає старший науковий співробітник відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін.
Незважаючи на погодні умови, в історичному та культурному шарах досліджуваного розкопу експерти віднайшли низку артефактів часів трипільської культури, Київської Русі та Пізнього Середньовіччя.
«Кожен з цих маленьких артефактів - це єдине джерело, завдяки якому ми дізнаємось про минуле нашого міста. Тому, що вона не відображена в писемних джерелах. Проникати в портали часу і відкривати нові сторінки з минулого Житомира», - зазначає Олександр Тарабукін.
Неабияким відкриттям, зізнаються археологи, стала оборонна споруда 16-17 століття. Фахівці кажуть: за попередніми підрахунками її висота сягала 10 метрів. І якщо знайдені артефакти згодом музеїфікують, то вежу можна відтворити і вона стане не просто унікальним оглядовим майданчиком в історичному центрі міста, а і привабою для туристів.
«Цей результат, коли ми маємо цю вежу, вона цікава для розбудови туристичного об’єкту, знаходиться в історичній частині, на домінуючій висоті. Можна продивитися центральну частину міста, вона шикарно виглядає: чотири церкви, як на долоні, одна маленька річечка, друга. Мені здається - це можливий хороший варіант, один із варіантів, як можна використати цей об’єкт», - зауважує старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Андрій Петраускас.
Окрім цього учасники експедиції діляться: результати як попередніх, так і теперішніх розкопок обов’язково будуть опубліковані.
«Готуються до публікації матеріали розкопок 2011, 2012, 2016 років, монографія фактично готова. Що стосується цих розкопок, то звичайно вони будуть опубліковані. Це буде серія «Древлянські старожитності» і в них, крім відомого Іскоростеня, Малина, Звягеля, Житомир займе достойне місце», - говорить старший науковий співробітник відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін.
Також, учасники експедиції тішаться, що нарешті у міськраді створили робочу групу, яка слідкуватиме за перебігом розкопок та усіляко їм сприятиме. Принаймні останніх у цьому запевнив голова робочої групи Сергій Намєснік.
«Є створений робочий механізм, який буде відслідковувати всі етапи від археології до провалів, від комунікацій і служб, до необхідності взаємодії усім цим питанням», - зазначає голова робочої групи по опрацюванню археологічних розкопок та подальших робіт на Замковій горі Сергій Намєснік.
Як повідомляв Житомир.info, на Замковій горі у Житомирі розкопали оборонну споруду XVI–XVII ст. та знайшли артефакти трипільської культури.
