Малі ГЕС– гідроелектростанції, потужність яких не перевищує 30 МВт (у деяких країнах - до 50 МВт). Вони виробляють електроенергію, використовуючи напір води, переважно природних річок. ГЕС відносяться до так званих «відновлюваних» джерел разом з вітровою-, сонячною-, геотермальною- та біоенергетикою.
Мала ГЕС у місті Рокишкис, Литва
За даними звіту Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку та Міжнародного центру малої гідроенергетики за 2016 рік, серед країн Східної Європи в України – один з найвищих нереалізованих потенціалів малої гідроенергетики.
Потенційна та встановлена потужність малої гідроенергетики в Східній Європі (за даними 2016 року)
Місце малих ГЕС на ринку електроенергії в Україні
Для заохочення інвесторів вкладати у «альтернативну» енергетику в Україні впроваджено так званий «зелений», завищений тариф, за яким оптовий ринок має закуповувати електроенергію утаких підприємств. «Зелені тарифи» встановлює і коригує впродовж року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). За даними НКРЕКП, станом на кінець 2017 року в Україні за «зеленим» тарифом працює 137 малих ГЕС.
Електроенергію у виробників закуповує єдиний оптовий покупець – державне підприємство «Енергоринок». «Енергоринок» продає електрику постачальникам, в яких її купують кінцеві споживачі. В Житомирській області монополіст з постачання електроенергії – ПАТ «ЕК «Житомиробленерго».
Відповідно до звітів «Енергоринку», за останні 5 років обсяг електроенергії, закупленої від МГЕС, зріс лише на 5%, а її вартість – більш ніж вдвічі.
Інформація з річних звітів ДП «Енергоринок»
Станом на 1 грудня 2018 року зареєстровано 59 підприємств, які виробляють електроенергію за «зеленим» тарифом на мікро-, міні- та малих гідроелектростанціях. На території Житомирської області зареєстровано 18 МГЕС.
Інтерактивна карта малих ГЕС Житомирської області
Встановлена потужність МГЕС Житомирської області та кількість виробленої на них електроенергії за 11 місяців 2017 року (дані НКРЕКП)
Для підрахунку середнього значення за основу бралися тарифи, що встановлювались відповідними постановами НКРЕКП. Не враховувались тарифи ГЕС на р. Случ, якій «зелений тариф» встановили лише у вересні 2017 року
У 2017 році за найвищою ціною свою електроенергію продавала Ліщинська ГЕС. Втім, для більшості ГЕС НКРЕКП встановили однакову вартість кіловат-години електроенергії.
Середнє значення тарифу, встановленого НКРЕКП для МГЕС Житомирської області
Серед малих гідроелектростанцій є і нові, але здебільшого вони були збудовані десятки років тому, потім приватизовані, продані, а подекуди ще й перепродані. Деяким компаніям досі доводиться за них судитись.
Про малі ГЕС і тих, хто на них заробляє – далі у матеріалі.
ТОВ «Агропроменерго» - Миропільська ГЕС, Романівський район
Миропільській ГЕС вже 60 років. За її майновий комплекс тривають суди, а 5 жовтня 2017 року на «цілісний майновий комплекс» був накладений арешт.
Відповідно до матеріалів судових справ, Дзержинський райагробуд здавав цю ГЕС в оренду Житомирському ЗПЕМ (зараз - ПАТ «ЕК «Житомиробленерго»). 11 лютого 2002 року свідоцтво про право власності на Миропільську ГЕС отримав ЗАТ «Облагропроменерго», а через два дні ця компанія розпродала комплекс ГЕС трьом особам.
Зараз у реєстрі НКРЕКП Миропільська ГЕС зареєстрована за ТОВ «Агропроменерго». Її засновниками є Ірина Черненко, Ірина Рудик, а також Василь Кафтанюк, Сергій Трокоз та Лариса Федоренко. Останні фігурують як колишні засновники ПрАТ «Житомирське облагропроменерго». Це правонаступник компанії, яка отримавши право власності на ГЕС, розпродала її.
Миропільська ГЕС, знімок GoogleМaps
ТОВ «ЕК «АкваВітта» - Бардівська ГЕС, Коростенський район
Бардівську ГЕС запустили у 2010 році. Суб’єктом господарювання зареєстроване ТОВ «АкваВітта», яку заснували Федір Вітт та Олексій Вітт. У 2010 році Федір Вітт очолював управління комунального господарства Київської міської держадміністрації.
«АкваВітта» фігурує у кримінальному провадженні від 29.06.2016 року за ч.1 статті 366 Кримінального кодексу України (Службове підроблення). Зокрема, на думку слідства, посадові особи Васьковицької сільради здійснили незаконне відчуження цієї ГЕС на користь ТОВ «АкваВітта», крім того, за даними слідства, компанія не отримала спецдозвіл на водокористування.
У вересні 2017 року Коростенська прокуратура клопотала про надання співробітникам Департаменту захисту економіки Нацполіції тимчасового доступу до документів ПАТ «ЕК «Житомиробленерго», але у клопотанні Коростенський міськрайонний суд відмовив.
Бардівська ГЕС, фото з сайту ПП «Променергія»
ТОВ «Гідроенергоінвест» - ГЕС «Чижівка», Новоград-Волинський район
У Чижівці працює найпотужніша МГЕС Житомирської області. Збудована вона була ще у 1951 році і належала Чижівській паперовій фабриці. У 2016 році її відновили і за 2017 рік вона вже виробила 2,68 млн КВт⋅год. електроенергії.
Заробляє на ній ТОВ «Гідроенергоінвест», засновниками якої є дві кіпрські компанії. Кінцевими бенефіціарами є Ігор Тинний та Юлія Льовочкіна. Остання – народний депутат від «Опозиційного блоку» та сестра Сергія Льовочкіна, який також є нардепом від «Опозиційного блоку» і колишнім головою Адміністрації президента при Януковичі.
Співзасновника компанії, Ігоря Тинного, ЗМІ також пов’язують з Льовочкіним, раніше він очолював «Закарпаттяобленерго».
Чижівська ГЕС. Знімок GoogleMaps
ТОВ «Енерголісбуд-2008» - Лугинська ГЕС та Повчанська ГЕС, Лугинський район
Лугинська та Повчанська ГЕС за 2017 рік виробили по 500 тис. кВт⋅год. електроенергії.
Повчанська ГЕС була побудована у 1956 році. Прокуратура Житомирської області намагалася повернути Повчанській сільській раді будівлі та споруди Повчанської ГЕС, але 25 вересня 2017 року позовні матеріали прокуратурі суд повернув без розгляду.
Компанія «Енерголісбуд-2008» належить Ярославу Лазарчуку, Володимиру Губарцю та Василю Губарцю. Василь Губарець– колишній голова Лугинського РЕМ. У 2015 році він балотувався до Лугинської райради від «Опозиційного блоку». Володимир Губарець, ймовірно, колишній начальник Олевського РЕМ.
Лугинська та Повчанська ГЕС, знімок GoogleMaps
ТОВ «Житомир Авто Інтернешнл» - Млинищенська ГЕС, Житомирський район
Млинищенську ГЕС, яку збудували у 1957 році, декілька років тому реконструювали та ввели в експлуатацію. Засновниками компанії, за якою зареєстрована ця ГЕС, є Дмитро Дзюба та Олег Дега. У них є і інші спільні компанії, зокрема їм належать компанії «Автомир 57» та «Поліс Автосервіс»- автосалони з продажу іномарок. Керує компанією Віктор Іванович Матусевич. У 2015 році він балотувалася до Житомирської міської та обласної рад від партії «Наш Край».
Млинищенська ГЕС, фото сайту "Сільське життя"
ТОВ «Житомиркомунсервіс» – МікроГЕС на р. Тетерів, Ліщинська ГЕС, Житомирський район
19 червня 2014 року компанія отримала ліцензію на виробництво електроенергії на двох ГЕС – у селі Ліщин та у Житомирі, на вул. Жуйка, 12. Обидві ГЕС – серед лідерів за ціною виробленої електроенергії середній тариф за 2017 рік склав 5,78 та 5,2 грн за кіловат-годину відповідно. Але за кількістю виробленої електроенергії за минулий рік вони в аутсайдерах.
У 2013 році компанії дозволили укласти договір оренди на місці греблі, яка раніше належала «Житомиртеплокомуненерго». У 2014 році «Житомиркомунсервіс» придбав Ліщинську ГЕС, яку збудували ще у 1954 році. А у 2016 ця компанія стала переможцем конкурсу на кращий проект будівництва ГЕС у Денишах.
«Житомиркомунсервіс» зараз належить Анатолію Мелашенку. Він – депутат Житомирської обласної ради, голова фракції «Опозиційного блоку» та голова постійної комісії з питань екології, охорони навколишнього середовища та використання природних ресурсів.
Керує компанією Олександр Лісін. Людина з таким іменем у 2016 році хотіла бути радником Житомирського міського голови від ГО «Громадський екологічний контроль України». Олександр Лісін у 2012 році керував збанкрутілим «Орендним підприємством теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго».
ГЕС на Жуйка, 12 поблизу з районною котельною №6, знімок GoogleMaps
ТОВ «КФ «Слов’янська» - Коростенська ГЕС
Коростенська ГЕС фігурує у кримінальному провадженні від 01.07.2016 року. Ситуація схожа з Повчанською ГЕС – на думку слідства мав місце факт службового підроблення, в результаті чого нежитлові приміщення перейшли на баланс Коростенської міськради, яка в свою чергу в 2013 році продала будівлі ГЕС ПАТ «Девелоперській компанії «Пантеон».
Саме ця компанія орендує землю, на якій знаходяться будівлі греблі. Власник компанії – депутат Дніпровської міськради від «Опозиційного блоку» Микола Царенко. Він же – бенефіціар ТОВ «КФ «Слов’янська», яка, за даними реєстру НКРЕКП і заробляє на цій ГЕС. Щоправда, минулого року компанія не продала жодної кіловат-години електроенергії.
Коростенська ГЕС на р. Вуж, знімок GoogleMaps
ТОВ «Подільська енергетична компанія» – Трубіївська ГЕС, Ружинський район
Трубіївська ГЕС має одну з найнижчих встановлених потужностей у Житомирській області, але за підсумками 2017 року вона на четвертому місці в області за кількістю виробленої електроенергії – 743 тисячі кВт⋅год. Була введена в експлуатацію у 2012 році.
Бенефіціарний власник «Подільської енергетичної компанії» – мешканець Донецька Олег Васильович Жебський. Така людина у 2014 році була комерційним директором ПАТ «Центренерго», 80% акцій у якій належить державі. Олега Жебського пов’язують з екс-міністром енергетики Юрієм Проданом. Керує «Подільською енергетичною компанією» Ді Фент Валерійович, колишній помічник та прес-секретар все того ж Юрія Продана.
Трубіївська мала ГЕС, фото Олега Сироватко
ТОВ «Сайенс Інновейшн Продакшн» – Баранівська ГЕС
Ліцензію на виробництво електроенергії на цій ГЕС ТОВ «Сайенс Інновейшн Продакшн» отримала лише півроку тому, а у вересні 2017 року їй встановили зелений тариф. За словами інвесторів, витратили на будівництво МГЕС 21 мільйон гривень.
Директор та співзасновник компанії – Дмитро Нікулін. У 2016 році Львівська ОДА надала іншій його компанії дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення ділянки для будівництва ГЕС на річці Стрий, а його бізнес – партнер Марко Кравченко з компанією «ЕМЗА» того ж року за 52 мільйони придбав непрацюючу Мігейську ГЕС на Підвенному Бузі.
Фото з урочистого відкриття Баранівської ГЕС, вересень 2017 року
ТОВ «Український енергетичний розвиток» – Голуб’ятинська ГЕС (Попільнянський район), Лопатицька ГЕС (Олевський район), Троянівська ГЕС (Житомирський район)
Всі ці три ГЕС,за даними НКРЕКП, продали у 2017 році однакову кількість електроенергії – 699 тис. кВт⋅год. Господарює на цих ГЕС ТОВ «Український енергетичний розвиток».
Власниками цієї компанії є Леся Гірук та Наталія Дехтяренко. Остання – дружина колишнього депутата Житомирської міської ради Василя Дехтяренка.
Леся Гірук – заступниця фінансового директора ПАТ «ЕК «Житомиробленерго». Її батько, Юрій Андрійчук – колишній голова правління компанії, пізніше – заступник Держсекретаря Міністерства палива та енергетики України, після чого став членом Нацкомісії регулювання електроенергетики України, у 2006 році був призначений головою Житомирської ОДА, у 2007-2011 рр.. – член НКРЕ. Його дружина Лідія разом з Наталією Дехтяренко мають спільний бізнес – ТОВ «Житомиренергопостачання». У вересні минулого року компанії видали ліцензію на постачання електроенергії.
Чоловік Лесі Гірук Володимир – колишній депутат Житомирської міської ради від Партії Регіонів. Він очолював Житомирської податкову, а потім був заступником начальника обласного управління Міндоходів. Зараз Володимир Гірук - заступник з енергозбутової політики компанії «Житомиробленерго». Очолює ГО «Антикорупційний рух Житомирщини» та видає «Антикорупційний вісник» разом з колишнім заступником міського голови Євгенієм Демчиком.
Голуб’ятинська ГЕС, фото А. Кривошея
ТОВ «Укртрансрейл» – Чорторийська ГЕС, Любарський район
Чорторийська ГЕС – одна з найпотужніших в області. Роботу вона розпочала у 2014 році.
Електроенергію, вироблену на ній, продає ТОВ «Укртрансрейл». Минулого року ця компанія судилася з конкурсною комісією, яка визначила переможцем на кращий інвестпроект з будівництва ГЕС у Денишах ТОВ «Житомиркомунсервіс». Але Корольовський районний суд м.Житомира у задоволенні позову компанії відмовив.
«Укртрансрейл» зареєстрована в Рівному. Власниками компанії є Абдулаєв Ельмар Ельбрусович та Абдулаєв Ельбрус Фарман – колишній держсекретар Міністерства транспорту України, а нині - бізнесмен, засновник кількох компаній, пов’язаних з транспортом.
ТОВ «Чуднівська ГЕС» – Чуднівська ГЕС
Чуднівській ГЕС також не вдалося уникнути уваги прокуратури. За матеріалами, опублікованому в реєстрі судових рішень, у жовтні 2006 року Чуднівська сільрада прийняла гідроспоруди ГЕС на баланс і тим же рішенням сільради продала їх ТОВ «Хлібосоюз». Ця компанія через три роки продала її за 50 тисяч гривень ТОВ «Чуднівська ГЕС», яка з’явилася за місяць до продажу. За даними аналітичної системи Youcontrol, засновником «Хлібосоюзу» та «Чуднівської ГЕС» у 2009 була одна і так ж людина – Юрій Миколайович Ветряков.
Зважаючи на це, можна припустити, що Юрій Ветряков фактично перепродав її сам собі. За позовом прокуратури, договір про купівлю «Хлібосоюзом» цієї ГЕС у Чуднівської сільради визнали недійсним, але з володіння ТОВ «Чуднівська ГЕС» гідроспоруди витребувати не змогли, оскільки компанія є «добросовісним набувачем».
Зараз власниками «Чуднівської ГЕС» є бізнесмени Олександр Сергійович Сидоренко та Сергій Іванович Сидоренко, а також Едуард Яковенко. Останній керує київською компанією «Візаж», співзасновником якої є Юрій Ветряков.
Чуднівська ГЕС, фото Руслана Данилюка
ТОВ «Райенерго» – Любарська та Пединківська ГЕС, Любарський район
За кількістю виробленої у 2017 році електроенергії Любарська ГЕС знаходиться на другому місці з 1 мільйоном кіловат-годин. Пединківська ГЕС, за даними НКРЕКП, не продавала електроенергію зовсім. Директор та власник компанії – Степан Миколайович Невмержицький.
Крім генерації електроенергії, відновлення малих ГЕС – питання безпеки деяких населених пунктів, що знаходяться поблизу річок. У ЗМІ називають цифру у сотню закинутих ГЕС, які можна було б реконструювати. Тим часом у Закарпатті селяни вже протестують проти будівництва нових мГЕС, оскільки бояться, що це негативне вплине на екологію, а прямих преференцій у вигляді дешевої електроенергії вони не отримують.
З 1 липня 2019 року має запрацювати новий, конкурентний ринок електроенергії. Закон про його впровадження депутати Верховної Ради прийняли в квітні минулого року. Після реформи виробники та трейдери торгуватимуть електроенергією на відкритому, конкурентному ринку. Але «зелені» продовжуватимуть продавати свою електрику державі – так званому «гарантованому покупцеві», за регульованими НКРЕКП тарифами.
