З 1 квітня у Житомирській та ряді інших областей розпочався нерестовий період у риб.
Про це 3 квітня нагадала прес-служба Держрибагенства України.
«З 1 квітня 2018 року в 21 області України розпочалась нерестова заборона на вилов водних біоресурсів. Йдеться про Вінницьку, Волинську, Донецьку, Дніпропетровську, Житомирську, Івано-Франківську, Запорізьку, Луганську, Львівську, Миколаївську, Кіровоградську, Київську, Полтавську, Тернопільську, Харківську, Херсонську, Хмельницьку, Сумську, Рівненську, Чернівецьку, Черкаську області та місто Київ. В Чернігівській області заборона розпочнеться з 6 квітня. В Миколаївській області – 5 квітня. У Закарпатській області вона стартувала ще 31 березня. Терміни заборони відрізняються залежно від областей та водойм», - інформує прес-служба.
Держрибагенство також нагадує: відповідно до Правил любительського та спортивного рибальства, під час нересту дозволяється виключно любительське рибальство однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом. Рибалити можна з берега в межах населеного пункту у дозволених місцях, за межами нерестовищ (межі визначенні у наказах). Забороняється здійснення будь-якого іншого способу вилову, в тому числі, з перевищенням дозволеної добової норми вилову – три кілограми. Заборонено пересування плавучих засобів (човнів), організацію змагань з рибальства, проведення підводного полювання.
Крім того, відповідно до Правил промислового рибальства, у рибогосподарських водних об’єктах України забороняється добування водних живих ресурсів на час ходу риби на нерест.
Також з 1 квітня у 15 областях встановлено заборону на вилов раків. Йдеться про: Вінницьку, Донецьку, Київську, Кіровоградську, Полтавську, Сумську, Харківську, Рівненську, Луганську, Хмельницьку, Миколаївську, Житомирську, Черкаську, Дніпропетровську, Чернігівську області. У Запорізькій області – з 10 квітня. У Івано-Франківській області нерест раків розпочався ще 20 жовтня 2017 року і триватиме до 10 червня 2018. Інформація щодо решти областей з’явиться пізніше.
Голова Держрибагентства Ярослав Бєлов зауважив, що заборонено продаж риби, ікри і водних безхребетних та продуктів їх переробки без наявності документів, що підтверджують законність їх придбання. Риба з любительського лову, в тому числі, і в нерестовий період використовується лише для особистого споживання, не для продажу.
Порушення правил рибальства карається як накладенням штрафів, так і притягненням до кримінальної відповідальності. Сума штрафів за порушення правил рибальства становить від 34 до 170 грн, за грубе порушення правил рибальства – від 340 до 680 грн. Наразі, у ВР перебуває законопроект щодо підвищення відповідальності за порушення правил рибальства. Він передбачає підвищення мінімального штрафу до 1700 грн, крім відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування водних біоресурсів відповідно до постанови КМУ №1209.
Повідомити про порушення або отримати додаткову інформацію про нерестову заборону можна за телефоном «гарячої» лінії Держрибагентства: 0-800-50-52-50.
Додаткова інформація:
Основними передумовами, що дають «команду» до нересту, є температурний чинник, кисневий режим, наявність субстрату для відкладання статевих продуктів та наявність партнера.
Однак, не вся риба одразу йде на нерест. Першими нерестують щука та окунь (ще в березні). Далі протягом квітня в нерестовий процес поступово залучається переважна більшість видів іхтіофауни. Останніми відкладають ікру короп, лин, сом (з середини-кінця травня). Щодо ікрометання, воно буває одноразовим, коли риби метають ікру впродовж декількох хвилин (щука, окунь, плітка і інші). Або порційним, коли риби метають ікру окремими порціями з інтервалами від декількох днів до 2-3 тижнів (лин, плоскирка, карась і інші).
Про строки весняно-літньої нерестової заборони на річках та ставках читайте тут.
