Впродовж лютого-квітня 2018 року в усіх обласних центрах України, а також у містах Краматорськ і Сєвєродонецьк проводилося п'яте вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування.
Результати на своєму сайті 24 квітня оприлюднила Громадянська мережа ОПОРА.
«Дослідження передбачало подання та опрацювання відповідей на інформаційні запити, аналіз контенту офіційних веб-сайтів та друкованих видань муніципалітетів, моніторингові візити та безпосереднє спостереження за роботою органів та посадових осіб місцевого самоврядування, опрацювання місцевих нормативно-правових актів», - інформують організатори вимірювання.
Зазначається, що порівняно з 2013 роком, середній показник публічності міських рад в обласних центрах України зріз на 13% (з 51% до 64%). Група міст-лідерів, які утримують лідируючі позиції в рейтингу і творять відносний стандарт публічності для решти муніципалітетів, залишається незмінною протягом усього часу дослідження: Івано-Франківськ, Київ, Луцьк, Вінниця, Львів, Чернівці. Натомість найменш повільно впроваджують практики публічності і належного врядування муніципалітети Ужгорода, Одеси, Черкас, Дніпра, Запоріжжя та Житомира.
Депутатський корпус за останні роки продемонстрував значно кращий прогрес у впровадженні принципів публічності (+22%), порівняно з міськими головами (+11%) та виконавчими органами рад (+3%).
«Найбільш виразно динаміка зростання публічності депутатського корпусу проявилася після чергових місцевих виборів 2015 року. Очевидно, суттєве оновлення складу місцевих рад позитивно вплинуло на зростання показників публічності. Порівняно з попередньою каденцією, новообрані депутати більш відповідально підійшли до виконання своїх обов’язків в частині регулярної взаємодії з виборцями та їх інформування про свою роботу», - зазначає ОПОРА.
Серед міських голів найвищий показник публічності у 2017 році продемонстрував мер Івано-Франківська Руслан Марцінків (90%) та очільник Чернігова Владислав Атрошенко (82%). В розрізі публічності виконавчих органів за підсумками 2017 року найкраща ситуації у Вінницькій міській раді (80%) і Львівській міській раді (77%). Тоді як депутатський корпус найбільш публічний у Луцькій міській раді (80%).
Аутсайдером серед міських голів за рівнем публічності є мер Одеси Геннадій Труханов (45%). Виконавчі органи найменш публічні в Черкаській міській раді (41%), а депутати – в Запорізькій міській раді (44%).
«За результатами дослідження 2017 року фактично не виявлено проблем, пов’язаних з оприлюдненням та доступом до прийнятих міськими радами та місцевими головами текстів нормативно-правових актів. Майже всі міста (крім Житомира) оприлюднили чинні Статути територіальних громад, де в загальному врегульовано процедури використання основних інструментів громадської участі. Позитивні оцінки щодо рівня публічності отримала діяльність ЦНАПів та політика надання адміністративних послуг. Задовільною є ситуація із забезпеченням доступу до публічної інформації, зокрема щодо дотримання термінів надання відповідей на запит. Разом з тим, в багатьох міськрадах відсутня спеціальна онлайн форма для подання запиту на інформацію, хоча передбачена можливість подати запит різними способами. А у восьми муніципалітетах (Черкаси, Хмельницький, Кропивницький, Одеса, Рівне, Сєвєродонецьк, Суми, Житомир) не створено окремого сервісу, такого наприклад як «кабінет мешканця», який дозволяє громадянам отримувати адміністративні послуги онлайн. Втім, можемо констатувати, що за останні кілька років в муніципалітетах обласних міст в цілому сформувалися усталені практики належного врядування в сфері надання адміністративних послуг та доступу до публічної інформації», - йдеться в інформації щодо вимірювання індексу публічності.
Як повідомляв Житомир.info, Житомир став учасником пілотного проекту ЄС щодо сприяння розвитку відкритих даних.
