Скарб у вигляді 90 срібних монет, яким понад 500 років, на своєму обійсті, у горщику, знайшов житель села Грозине Коростенського району Анатолій Піндак.
Подробицями про знахідку пенсіонера з журналістами Житомир.info 23 жовтня поділився заступник Коростенського міського голови Олександр Дзиґа.
«Житель села Грозине, Коростенського району, Анатолій Олександрович Піндак на своєму обійсті, розкопуючи межу між сусідами, (її майже ніколи не розкопували, - уточнює Олександр Дзиґа), а він придбав там частину землі, знайшов минулого року в горщику срібні монети. Чому процедура так довго тривала, і чому ми це не оприлюднювали? Людина похилого віку, але цікавиться краєзнавством, це людина, яка дійсно розуміє важливість дослідження історії. Тому він зв’язався з науковцями інституту археології, з краєзнавчим музеєм, аби дослідити, що це за монети, їх важливість та період цих монет. Отже, було представлено клас срібних монет – 90 празьких грошей, датуються вони кінцем 14-го початком 15-го століття. Кожна монета вагою більше одного грама срібла, але ці гроші, як засвідчили науковці, були досить поширені на теренах Європи, в тому числі й в Україні. На той час політика Чехії була така, що з чеського королівства дозволялося вивозити срібло лише у викарбуваних монетах. По Європі ходила достатня кількість чеських грошей. Якщо брати з точки зору нумізматики, ці чеські гроші не варті великої суми, адже вони достатньо поширені. Але нас вразив той факт, що людина прийняла рішення передати ці всі монети Краєзнавчому музею міста Коростеня. У нас 12 жовтня відбулася археологічна конференція і Анатолій Піндак передав 90 срібних монет саме коростенському музею. Вони вже дослідженні, є на них аналітична довідка науковців. Також Анатолія Олександровича було запрошено на сесію міської ради, де мер вручив йому подарунок та подяку за його громадянську позицію», - розповів Олександр Дзиґа.
Житомир.info також поцікавився у заступника мера Коростеня, чи відомо, хто проживав на той час на території села Грозине, та кому могли належати монети.
«Важко передбачити, хто жив на тій території, де Анатолій Піндак знайшов гроші. Це передмістя Коростеня, зрозуміло, що там жили більш багатші люди. Можливо, це йшла стара дорога з Києва до Коростеня, на старих картах цей шлях передбачено. Можливо, ці гроші було закопано не у 15 столітті, можливо – пізніше. Адже ми прекрасно знаємо, що люди, коли починають ховати клади? Коли є якась нестабільність, коли є загроза власності, життю. Можливо, це, навіть, був період початку 20 ст., події пов’язані з революцією. Це могло бути заховано і в козацькі часи, коли була Українська революція під проводом Богдана Хмельницького в середині 17 століття. Люди часто знаходять якісь знахідки, проте не кожен ладен передати їх музею, так як це зробив Анатолій Піндак», - резюмував Олександр Дзиґа.
Довідково: у Вікіпедія зазначається, що у 14-19 столітті в грошовому обігу України «ходили» празькі гроші: «…Від початку 14 століття в обігу з'явилися гроші празькі, великі й доброякісні (початкова вага — близько 4 г) срібні монети, що швидко почали відігравати провідну роль на ринку. Найбільш поширеними стали гроші чеського короля Вацлава IV (1378—1419)».
Як повідомляв Житомир.info, у жовтні 2016 року на Замковій горі в Житомирі під час розкопок археологи знайшли монети XVI століття, козацькі трубки та підземні ходи.
