Процес надання Томосу Українській церкві вийшов на фінішну пряму. Проте не всі ще до кінця розуміють, що таке Томос, навіщо він потрібний та чому не можна усе лишити як є. За роз’ясненнями звертаємось до експертів та керуючих Житомирськими єпархіями Київського та Московського Патріархатів. Втім, отримати офіційних коментарів від керуючого Житомирською єпархією Української православної церкви Московського патріархату митрополита Никодима до виходу сюжету нам так і не вдається. Натомість дати відповіді на наші запитання погоджуються єпископ Житомирський та Овруцький Преосвященнійший Паїсій та фахівець з релігійних справ Олександр Пивоварський.
За словами останніх, Українська церква століття йшла до самостійності. Перші спроби відокремитися та вийти з-під впливу російського православ’я були ще за часів УНР, продовжилися вони після проголошення Україною незалежності. Про шлях до історичного моменту, причини та наслідки розділення православної церкви в Україні розповідає Преосвященнійший Паїсій.
«Після отримання незалежності України ми просили автокефалію, щоб Україна була, як держава, так і церква, незалежні від Росії. Але нам у цьому відмовили. З того часу розділилося українське православ’я. Але розділили його не ми, тому що ми по закону, по правді, прагнули мати свою незалежну церкву. А московська церква розділила її, і тому до сьогоднішнього часу цей розкол перебуває. Кожна держава має свою церкву, де молиться за свій народ, за своїх ближніх, сім’ї, військових – за всіх. У нас, коли є це розділення, воно розділяє і народ. В нашій державі існує, скажімо, дві потужні церкви - УПЦ КП і УПЦ МП. Безперечно, люди не розрізняють, бо і та українська, і ця українська. Однак вони відрізняються. УПЦ КП відноситься до Української церкви. У 2014 році це було проявлено, коли Московський Патріархат відмовлявся молитися за військових, відспівувати їх, були випадки і про поховання дітей та дорослих, які хрестилися у Київському патріархаті. Про що це говорить? Що Московський патріархат служить інтересам іншої держави та іншої церкви», - розповідає єпископ Житомирський і Овруцький Преосвященнійший Паїсій.
За даними сектору у справах релігій та національностей, на сьогодні в Житомирській області зареєстровано більш як півтори тисячі релігійних організацій, з яких близько семи сотень знаходяться у підпорядкуванні Московського патріархату.
«Українська православна церква у духовній дільниці з Московським патріархатом (УПЦ МП) - 682 організації, з них 670 парафій. Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП) - 253 організації і 244 парафії, Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) - 29. Іще є поодинокі незначні громади старообрядців, але ми їх до уваги не беремо, тому що вони у процесі надання Томосу і активному православному житті участі не беруть. У процентному співвідношенні на 1566 релігійних організацій, а у нас понад 20 конфесій різних християнських церков і не тільки християнських релігійних організацій, більше третини у православному середовищі бере все-таки УПЦ у духовній дільниці з Московським патріархатом», - повідомляє завідувач сектору у справах релігій управління культури Житомирської ОДА Олександр Пивоварський.
Що ж дає Томос? З його отриманням російська церква втрачає будь-який вплив на українську. В результаті, Українська церква отримує фактичну незалежність – автокефалію і стає визнаною в усьому православному світі.
«Томос дасть нам право називатися правдивою Українською церквою. А Московський патріархат не може і не буде називатися Українською православною церквою, як називається сьогодні. Тому що вона підпорядкована російській церкві. Вона може існувати, тому що у нас є законодавство, яке надає право вільного віросповідання. Тому вона може бути на території України, але з іншою назвою - Російська православна церква на Україні. А люди будуть добровільно обирати своє віросповідання, у який храм ходити молитися – чи в Українську церкву, чи Російську церкву», - роз’яснює єпископ Житомирський і Овруцький.
Втрата релігійного впливу над Україною викликає хвилю невдоволення з боку російської церкви. Про це свідчить і релігійно-партійний з’їзд останніх у Білорусі, на якому вони оголошують про повний розрив відносин та євхаристійного спілкування із Константинополем.
«Це, що відбулося у Білорусі, – Священний Синод Російської церкви на чолі з Патріархом Кирилом. Вони проголосили своє спілкування із Вселенським Патріархом. Тобто, це означає, що не буде спільних богослужінь із ієрархами, з духовенством і, звичайно, вони заборонили і вірянам. Це по суті внутрішній розкол, який може тривати тимчасово. Адже ми знаємо по історії, що таких випадків було декілька. Але потім це спілкування відновлювалося, як це було з естонською церквою», - каже керуючий Житомирською єпархією УПЦ КП.
Незважаючи на те, що процес набуття Українською церквою незалежності незворотній, миритися із цим російська церква не збирається. Тому, представники українського православ’я не виключають, що російська сторона намагатиметься дестабілізувати процес провокаціями, які не оминуть і питання щодо розподілу майна: святинь та храмів. Однак, примусового переходу вірян та священнослужителів до Єдиної Помісної Української Церкви, або ж незаконного присвоєння святинь, не буде, - переконує Преосвященнійший Паїсій.
«З нашої сторони ніяких насильницьких дій не буде. Ми про це заявляли і заявляємо. Цього хоче Москва, залякуючи, що будуть відбиратися храми, святині, зокрема лаври. Тому, коли ми отримаємо автокефалію всі українські святині, які є на рівні державного заповідника - Почаївська лавра, Києво-Печерська лавра, вони будуть належати Українській церкві. Хто туди увійде - звичайно український народ. Тому, ми не забираємо нічого чужого. Храми, які будувалися громадами у містах, селах, будуть визначатися уже по місцях. Захоче громада залишатися у підпорядкуванні Російської церкви, значить цей храм залишається з Російською церквою. Хто буде входити у Помісну Українську церкву, той залишається із храмом, і буде у ньому молитися Українській церкві», - зазначає Преосвященнійший Паїсій.
Окрім того, Преосвященнійший Паїсій вкотре наголошує: ніхто не заборонятиме єпископам, священикам, парафіям, які нині належать до Московського Патріархату долучатися до нової Української церкви. Разом із тим, каже: ніхто і не перешкоджатиме залишатися останнім у Російській православній церкві.
Наразі на Житомирщині не зафіксовано жодного переходу до тієї чи іншої православної конфесії, - говорить експерт з релігійних справ Олександр Пивоварський. Хоча додає: спроби були, щоправда вони не пов’язані з Томосом.
«Багато переходів було десь 10 років тому. Сьогодні такого масового переходу немає. Цього року немає ні одного переходу, минулого року, здається, теж не було. Але є такі спроби, коли у нас є с. Павлович Попільнянський район, де громада прагне перейти УПЦ КП в УАПЦ. Таке ще є у Вересах Житомирського району, там теж питання плаваюче. Проте, навряд чи це пов’язано з Томосом. Основне бажання переходу громади з однієї православної конфесії в іншу - залежить від особистих стосунків двох архієреїв, настоятелів парафій та вірян. Тут криється питання майнове - мати храм», - коментує завідувач сектору у справах релігій управління культури Житомирської ОДА Олександр Пивоварський.
Проте ця статистика може докорінно змінитися, коли з’явиться Єдина Помісна Церква, - ділиться єпископ.
«З квітня, коли Президент України і Верховна Рада звернулися з проханням до Вселенського Патріарха надати автокефалію, таких офіційних заяв не було, як це було, скажімо, у 2014 році. Коли, дивлячись на відношення Російської церкви на Україні до українців, до війни, невизнання російської агресії, то такі моменти були і переходили. Офіційно - це була Рівненщина, Тернопільщина, Волинь, де масово переходили з Московського патріархату в Київський патріархат. В Житомирській єпархії таких офіційних заяв не було, але я вірю в те, що коли буде Єдина Помісна Церква, такі переходи будуть, бо настрої людей є позитивні», - зазначає він.
Врешті, до отримання Томосу Україні лишається зробити іще кілька формальних кроків.
«Ми сьогодні будемо готуватися до об’єднавчого Собору, щоб об’єднати дві православні церкви - УПЦ КП і УАПЦ. Ті ієрархи, які підписували звернення до Вселенського Патріарха будуть брати у ньому участь. Після того, ми об’єднаємося і тоді Вселенський Патріарх вручить Томос уже новій створеній церкві, і новому предстоятелю. Тому що Об’єднавчий Собор буде базуватися на тому, щоб обрати і предстоятеля Помісної Церкви. Предстоятелем Помісної церкви, ми офіційно заявляли і я це підтверджую, що будемо без сумніву висувати кандидатуру Святійшого Патріарха Філарета. Коли Патріарха оберуть, тоді Патріарх отримає Томос про автокефалію і ми будемо вже документально, офіційно незалежні від Російської церкви», - каже Преосвященнійший Паїсій.
Остаточної дати, коли це станеться, поки називати ніхто не береться. Проте священнослужителі Київського патріархату сподіваються, що питання вирішиться вже до кінця листопада цього року.
