У Ружинському районі Житомирської області люди врятували від голодної смерті двох білченят. Нині багатодітна сім’я Кукалів з Котелянки тішиться ними, мов малими дітьми, і не продасть ні за які гроші.
Історію про «хвостате щастя великої родини» у Facebook опублікувала «Ружинська земля».
Нині білочками у наших краях нікого не здивуєш, зазначає автор статті Юлія Маковчук. Однак поява ранньою весною у саду сім’ї Кукалів рудої красуні потішила господарів.
– Садок у нас великий, однак облюбувала білка розкішну білу шовковицю, що поблизу веранди, – розповідає господиня Наталія Кукал. – Спочатку сприймала нас з осторогою. Однак з часом залишені для неї горішки почали зникати, а далі – інші приготовлені смаколики. Коли надворі потепліло і садок густо зазеленів, помітила, що наша красуня округлилась. Потішилась: отже, їй у нас добре, і чекали на поповнення.
Трагедію, що сталася з маленькою улюбленицею, помітила найменша донька Юлія. Неживий рудий пухнастик лежав на дорозі, ймовірно, збитий автомобілем.
– Мами вдома не було, тому я одразу зателефонувала їй і повідомила про втрату, – розповіла Юлія. – Однак через кілька хвилин крізь мене наче струм пройшов. Згадала, що кілька тижнів тому білка була порісна, а у мене ж самої кількамісячний маленький син…
Разом з племінницею Анною дівчата організували порятунок виводка руденької.
– У дуплі виявилось двоє сліпих білченят, які, почувши рухи, почали активно пищати. Думаю, через голод, – розповіла Юлія. – Прочитавши в Інтернеті про особливості догляду, ми зняли їх з дерева і почали боротьбу за життя. Нам пощастило, що їх було небагато…
Годували Кукали маленьку знахідку цілодобово через кожні дві години почергово усією родиною. Спочатку козиним молоком, чередуючи з водичкою, а через кілька тижнів хвостаті пухнастики почали їсти самі. Нині активні Чіп і Дейла мешкають у просторій клітці у будинку родини, лускають горішки та довгими вечорами тішать господарів.
– Вони наша втіха, – каже Наталія Кукал. – Знімаючи з дерева двох «щуренят», ми й гадки не мали, що вони для нас стануть такими незамінними членами родини. Одного разу нам за них теля на обмін пропонували, однак про це й мови не може бути – не віддамо ні за які гроші!
Влітку 2017 року Житомир.info розповідав про багатодітну родину з села Биківка Романівського району Житомирської області, яка прихистила принесене з лісу оленятко.
А в 2013 році у селі Довжик Житомирського району 86-річна жінка прихистила лелеку Борю, у якого було пошкоджене крило. Бабуся виходила птаха, через рік він знайшов собі пару та полетів.
