У яких випадках житомирянам можуть відмовити у виїзді бригади невідкладної медичної допомоги та куди потрібно телефонувати – з таким питання до нас звернулася наша читачка Вікторія. За словами дівчини, ввечері 11 лютого у її бабусі стався гіпертонічний криз. Дівчину проконсультували телефоном, але лікар не приїхав.
«На 103 ми зателефонували 11 лютого о 17:24 з такими симптомами: запаморочення, нудота, затягнутість мови, високий тиск, десь 179 на 60 чи 70», - каже Вікторія.
Спочатку дівчина зателефонувала на 103, там її перенаправили до контакт-центру КП «Центр медико-санітарної допомоги».
«Підняла слухавку також жінка, перепитала бабусині дані, адресу та чи підписаний договір з лікарем, прізвище лікаря і сказала: чекайте бригаду. Через 10 хвилин перетелефонувала лікарка, вона сказали: коли вип'єте цю таблеточку – поміряєте тиск, і я вам перетелефоную через 10-15 хвилин. Але ніхто так і не передзвонив. При цьому вони сказали: ми тільки з вашої сторони приїхали, зараз на Богунії, який сенс зараз підриватися і їхати у вашу сторону, а ви вже приймете таблетку, бабусі стане легше і ми просто приїдемо», - розповідає дівчина.
У Центрі первинної медико-санітарної допомоги розповідають: медична бригада може приїжджати за викликом та давати невідкладну допомогу пацієнту, який не в змозі прийти до сімейного лікаря чи педіатра, враховуючи високий тиск чи температуру. Проте, чи їхати до пацієнта, чи проконсультувати його телефоном - вирішує лікар.
«Людина, у якої робочий тиск 140 на 90, 130 на 80, гіпертоніки, звичайно, в них тоді критичний тиск 200 на 100 чи 120. Це визначає лікар загальної практики. Якщо дуже високий тиск – невідкладна допомога виїжджає. Якщо незначно підвищується тиск, тоді наш контакт-центр, який приймає виклики за телефоном, до речі, кожна розмова записується, передає інформацію на сімейного лікаря. Він визначає і каже: так, потрібна невідкладна допомога, бригада має їхати, або я візьму цей виклик на себе. Або ж лікар передзвонить пацієнту і домовиться, що негайно потрібно зробити, й далі тримає зв'язок з таким пацієнтом і здійснює медичний супровід. Звичайно, описана вами ситуація прикра, ми з цим розберемося, тому що бригада може протягом трьох годин надавати допомогу, але це допомога екстреного реагування, щоб бригада приїхала через 5 хвилин. Однак протягом трьох годин вона мала надати цій бабусі невідкладну допомогу», - каже заступниця головного лікаря КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Людмила Бондаренко.
Заступниця головного лікаря додала: при температурі 39°C чи 40°C пацієнт також може викликати невідкладну медичну допомогу.
Варто не плутати два різні поняття невідкладна та екстрена допомога.
Невідкладна допомога:
- підвищений артеріальний тиск,
- підвищена температура тіла,
- ознаки простуди,
- загострення наявної хронічної хвороби,
- головний біль, слабкість,
- біль в суглобах чи попереку,
- алкогольна інтоксикація
Потрібно звертатися за невідкладною допомогою до обраного сімейного лікаря або в контакт-центр за тел.: +380 (412) 432-000; 0 (800) 33-52-51.
Екстрена медична допомога викликається за телефоном 103, при станах, які загрожують життю людини:
- травмування (в тому числі в ДТП),
- пологи (передчасні пологи, кровотечі),
- гострі психічні розлади,
- ознаки гострих інфекційних захворювань,
- зовнішні кровотечі,
- судоми
- гострі болі в черевній або грудній порожнині,
- втрата свідомості,
- укуси тварин,
- отруєння,
- раптовий розлад дихання.
Таку допомогу надають бригади комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради.
Як повідомляв Житомир.info, з 1 вересня 2018 почали діяти нові правила виклику «швидкої»: МОЗ оприлюднило новий перелік випадків, на які повинна виїхати бригада екстреної медичної допомоги. 14 вересня 2018 року головний лікар «Центру екстреної медичної допомоги» розповів, у чому різниця між екстреною та невідкладною допомогою й коли потрібно викликати «швидку».
