На території Житомира існує багато підземних ходів, які до сьогодні залишаються загадкою для істориків, адже відомо про них дуже мало. Місцеві краєзнавці стверджують, що найбільше підземних ходів саме на Подолі та Замковій горі, адже саме тут зароджувалось наше місто і стояла фортеця.
Про історію житомирських підземель журналістам Житомир.info 24 вересня розповіли місцеві краєзнавці Георгій Мокрицький та Олександр Тарабукін.
«У відкритому вигляді нічого немає, а під землею є дуже і дуже багато. Хотів би звернути увагу, що підземні ходи в різних куточках міста, зокрема на Замковій горі, вони є, були і будуть. Річ у тому, що вони ніколи не досліджувалися, тому інформації у нас про них дуже і дуже мало, проте багато чуток та легенд. Як приклад Подільська гора: коли ми в 1981 році перший раз досліджували, то там бабці та діди, яким по 90 з чимось років, розповідали, що заходиш у цей підземний хід і потрапляєш у Кодню, потім з Кодні до Бердичеві, а з Бердичева у Польщу», – каже краєзнавець Олександр Тарабукін.
Після того, як житомирська фортеця на Замковій горі згоріла, підземні ходи втратили свою стратегічну оборонну цінність, а більшість підземель використовувались в різноманітних господарських цілях.
«Як житомирський замок горів останній раз, то підземелля як оборонні не використовувались взагалі», – каже Олександр Тарабукін.
«Наші ходи житомирські – це в основному господарські споруди, побутові, які з’єднували певні приміщення, території. Вони характерні для монастирів, а монастирі мали оборонні функції в старі часи. І в Бердичеві, і в Житомирі вони мали запасні виходи, підземні, в певних частинах міста – чи до річки, чи до якогось схилу. І ми знаємо, що такий хід є на Подолі. Ми були там, в цих ходах, і вони мають ознаки фортифікаційних споруд», – розповідає краєзнавець Георгій Мокрицький.
На карті Житомира, датованій 1781 роком, краєзнавці демонструють частини міста, де, ймовірно, і до сьогодні збереглися підземні ходи.
«Ми говорили про подільський підземний хід, ось він тут був, цей прохід. Він з’являється тоді, коли була створена ця карта. Вів вверх в ту сторону, до Охрімової Гори. Поруч Охрімова Гора, це велика територія, і говорять, що там по всій території, де існувало католицьке та православне кладовище, були підземні ходи. Всі вони теж йшли в напрямку до міста та передмість. Далі костел і вулиця Басейна вся пронизана підземеллями, які теж були в межах міста. Тут же сквер, де ринок, тут майже точки живої немає, завжди виникали провали. Перед замком дуже велика кількість. Там два п’ятиповерхові будинки, і коли їх будували, то там зафіксували наявність підземних ходів. Ось це костел, це келії єзуїтського монастиря. Теж багато чуток, що там наявні підземні ходи. До того часу говорили, і ніхто не вірив в це, хоча сподівалися, що вони там є, поки не почали будувати Облбібколектор, і коли в 1988-1989 роках його будували, я сам особисто досліджував ці підземелля. І що цікавого виявилося, вони всі були забиті чорним ґрунтом, тобто їх записали навмисно, але вони були пов'язані з келіями єзуїтського монастиря. На відміну від подільських, вузеньких, – там 1,4-1,5 метра завширшки – тут вони були до 2 метрів та високі», – коментує Олександр Тарабукін.
Краєзнавці зазначають: під час дослідження цього підземного ходу одна з монахинь розповіла легенду, що на Корбутівці жила заможна пані, і щоб не їздити восени та взимку по багнюці, вона проїжджала під землею.
Наприкінці 19 ст. у місті з'являються нові будівлі, освітлення на вулицях, запускають перші трамваї. За словами Олександра Тарабукіна, саме через нову інфраструктуру у центрі утворюється не одне провалля, і всі дізнаються про підземні ходи.
«Було створено спеціальну комісію, яка протягом декількох років, починаючи з 1982 і по 1985 рік, провела обстеження, і виявилось, що у нас центральна частина міста, аж до Михайлівської, має такі цікаві переходи. Вони склали кошториси, яким чином це все замурувати, засипати. Звичайно, до цього нічого не дійшло, і ці ходи, як були, так і залишилося. Свідченням є провалля, яке утворилось у 2016 році на Бердичівській», – додає Олександр Тарабукін.
Краєзнавці стверджують, що провалля на Бердичівській – це підвал старого будинку, який раніше був на цьому місці. З нього в напрямку автодорожнього коледжу йде підземний хід і закінчується біля каналізаційних труб. Також припускають, що цей хід може бути частиною підземних ходів, які зафіксували під час топографічної зйомки до будівництва театру ім. Кочерги. Сьогодні підземні ходи знаходяться під фундаментом.
Як розповідають краєзнавці, сьогодні їм відомо про одне відкрите підземелля, яке знаходиться на Подолі, однак потрапити туди неможливо, адже воно знаходяться на приватному секторі.
«Я думаю, що все-таки не спрацювали служби, які відповідають за охорону культурної спадщини, і комунальні служби. Їм потрібно було з приватниками домовитись, розчистити та відкрити територію і відкрити для доступу. Я думаю, що ще можна щось робити, бо там два підземелля. Одне точно використовується для господарських потреб, і доступу до нього вже немає, а з однієї сторони воно зберіглося, і доволі глибоко. Якщо його правильно зробити, як у Києво-Печерській лаврі, то ми б мали унікальний об'єкт», – стверджує краєзнавець Олександр Тарабукін.
Нагадаємо, 6 жовтня 2016 року на Великій Бердичівській під час реконструкції тротуарів під землю провалився екскаватор, де виявили підземелля. Історики почали його вивчати, а краєзнавець Мокрицький розповів, що підземелля є «технічним підпіллям» триповерхового будинку ХІХ століття. Підземелля збиралися «законсервувати» для подальшого вивчення та облаштувати на території підземних знахідок оглядові майданчики. У березні 2017 депутати вирішили не проводити археологічні дослідження підземелля та виділили кошти на проєкт накриття.
Як повідомляв Житомир.info, у 2016 році під час археологічних розкопок на Замковій горі біля обласного краєзнавчого музею знайшли предмети побуту 17-18 ст.
У 2017 році на Замковій горі у Житомирі розкопали оборонну споруду XVI–XVII ст. та знайшли артефакти трипільської культури. Того ж року, перед закриттям сезону археологічних розкопок на Замковій горі учасники експедиції підсумували результати досліджень, розповіли, з чого все починалося, розкриваючи таємниці «археологічної кухні».
На початку травня 2019 року прес-служба Житомирської ОДА повідомила, що територію Замкової гори планують перетворити на музейний квартал.
