«Гарним був, черги стояли, а квитки було важко дістати»: таким пам’ятає кінотеатр «Жовтень» у часи його розквіту Олег Ангел – колишній головний інженер кінотеатру «Космос», а зараз – підсобний працівник у кінотеатрі ім. Франка.
5 лютого чоловік провів екскурсію кінотеатром для журналістів Житомир.info.
Спочатку йдемо до глядацької зали, де показували фільми. Всередині темно, бо лампи вже давно не працюють та відчутно вологий запах. На підлозі та стінах пліснява, через те, що кілька років протікає дах. У приміщенні стоять старі меблі, банери та новорічні прикраси. Також тут зберігають частини знаку «Я люблю Житомир», раніше конструкція стояла на майдані Корольова, декоративний великодній кошик, дерев’яний віз, стрічки та писанку, якими прикрашають Михайлівську.
Олег Ангел згадує історію кінотеатру. Каже: тут фільми демонстрували на 70-міліметрову і на 35-міліметрову кіноплівки. Їх досі можна знайти у стінах кінотеатру.
«Військові й різні крутили фільми. Тут апаратура була широкого формату. Тут плівка 70 мм шириною, а звичайні - 35 мм. Апаратура була універсальна, яка і таку плівку могла демонструвати, і таку. в основному широкоформатні фільми були дороговартісні і їх мало виходило», - згадує Олег Ангел.
У радянські часи, з кінця 60-х тут демонстрували фільми, а у 2000-х роках кінотеатр здали в оренду. Тоді ж орендарі зробили ремонт у приміщенні, встановили нове обладнання та меблі.
«При Радянському Союзі те кінообладнання, воно і морально застаріло, і відпрацювало своє, крісла вже були такі дерев'яні, тому вони це все зробили. Я знаю, що там на п'ять років дали, це вони працювали, люди ходили в кіно, я ходив в кіно. Коли вони працювали, цікаво, що тоді вийшла нова звукова система, яка по каналах розкидує звук, об'єм створює. А в радянські часи при широкоформатній апаратурі ця система теж була і стояли динаміки по боках, на стелі й коли такі гучні зриви йдуть, то воно такий об'єм створювало. А потім вже апаратура вийшла для 35-міліметрової плівки й звук тут був чудовий», - розповідає Олег Ангел.
За словами працівника кінотеатру, далі строк оренди закінчився. Орендарі забрали усе обладнання, а частину меблів продали кінотеатру ім. І. Франка. У 2007 році кінотеатр закрили ніби через нерентабельність. У червні 2009 року «Жовтень» дозволили використовувати для проведення виставок.
Далі підіймаємось на другий поверх. Пробираємось до сходів через стелажі з речами, які продають у фоє кінотеатру.
У довгому коридорі кілька дверей, двоє з них ведуть до кіноапаратної кімнати та виходу на дах. Він, за словами чоловіка, вже давно почав гнити та тріскатися, але частину даху, яка знаходиться над фоє колишнього кінотеатру, залатали.
Олег Ангел пригадує: раніше з цього даху можна було побачити вікна обласного управління кінофікації.
«Це було управління культури одне крило, друге займало управління кінофікації, займалося кіно по всій області. В кожному районному центрі була дирекція кіномережі, яка вже по своєму району розвозила фільми», - каже Олег Ангел.
В кіноапаратній майже нічого не залишилися, окрім старих оголошень, постерів, кількох плівок, шафи з речами працівників та двох об'єктивів.
«Бачте, які широкі вікна в зал, де ми були. В принципі тут нічого не залишилося, лише управління, пристрій автоматизації. Ти кнопочку натиснув - завіса відкрилася, плавно потухло світло, а потім демонстрація. Включився кіноапарат, потрібно перемкнути на другий - автоматично перемкнутися на другий», - говорить Олег Ангел.
Серед речей - котушка з ракордами, які використовували для захисту плівки, коли її вставляли в апарат. Також побачили дві кіноплівки: 35-міліметрова з фільмом «Козирні тузи» 2006 року та 70-міліметрова з фільмом «Интернационал» 1971 року.
Усі інші плівки з фільмами зберігаються в архіві.
На третьому поверсі раніше були кабінети директора, його заступників та інших працівників. Від минулого залишилися таблички на дверях, столи та стільці, кіноафіші. На третьому поверсі функціонувала кінотехнічна кімната, де проводили навчання.
Через те, що будівлю ніхто не ремонтує, вона поступово руйнується. Це особливо помітно на останньому поверсі: одна зі стін почали зсуватися та розсипатися.
Варто зауважити, що про реконструкцію кінотеатру «Жовтень» почали говорити ще з 2011-го року. В приміщенні пропонували створити кіноконцертний зал, дім культури, молодіжний артцентр, але жодну з ідей не реалізували.
У 2020-му році проєкт реконструкції кінотеатру виставили на громадське голосування, але тоді житомиряни обрали ремонт Нового Бульвару. Тоді ж у мерії повідомили, що проєкт з реконструкції «Жовтня» «поклали на полицю» допоки не знайдуть фінансування.
Нагадаємо, у листопаді 2019 року колишній працівник житомирського кінотеатру «Космос» Олег Ангел провів екскурсію занедбаною будівлею. Фоторепортаж тут.
Як повідомляв Житомир.info, на початку березня 2016 року для розробки концепції арт-центру в житомирському кінотеатрі «Жовтень» створили ініціативну групу. Для розробки ескізного проекту у міській раді вирішили оголосили конкурс. 1 листопада в прес-центрі міськради відбулося засідання журі визначили найкращу концепцію трансформації кінотеатру «Жовтень» в арт-центр міста Житомира.
