У лабораторії водоканалу кожного дня перевіряють на якість воду з-під крану. Ця послуга є доступною для усіх мешканців нашого міста. Як досліджують воду — далі у сюжеті.
Спершу працівники лабораторії відбирають проби за вказаною адресою, у нашому випадку — це офіс редакції на вул. Леха Качинського.
Після цього зразки води потрапляють до хімічного відділу, де її досліджують на вміст хлору.
«Вода з водоканалу виходить з нормою вільного хлору 0,3-0,5. По мережі міста хлор зв’язується, і тому до громадян надходить уже менша кількість. Ми перевіряємо у цьому кабінеті, у цій воді перевірили вміст сумарного хлору, тому що вільного хлору вже не буде в такій кількості. Норма сумарного хлору 0,8-1,2», — каже інженер-хімік Аліна Кисельова.
Далі воду перевіряють на рН, каламутність та кольоровість. Кольоровість вимірюють у градусах платиново-кобальтової шкали.
«Ми наливаємо водичку і порівнюємо. Наливаємо 100 мл води, і я тепер буду підбирати градуси по кольору. 20 градусів – це багато для цієї води, для цього зразка. Значить я беру не 20, а 15 градусів. Думаю, що буде градусів 16 кольоровість цієї води», — розповідає лаборант хімічного аналізу Валентина Маліновська.
За усіма хімічними дослідженнями наша вода відповідає нормам.
«В результаті проведених досліджень ми бачимо, що сумарного хлору у нас 0,7. Це у межах норми, потім каламутність 1,8 — також відповідає нормі, тому що норма до 2. Кольоровість у нас 16 градусів — це також у межах норми, тому вода відповідає якості», — інженер-хімік каже Аліна Кисельова.
Коли у показниках є відхилення, хіміки проводять додаткові дослідження, наприклад, на вміст марганцю чи заліза.
Далі йдемо до бактеріологічного відділу. Тут перевіряють на кількість мікроорганізмів.
«Відбираємо стерильну чашу, один мілілітр води. Заливаємо її поживним середовищем — агар – і інкубуємо її в термостаті при 37 градусах. Через 24 години ми дивимося результат. Навіть ви бачите, що ось у нас чисто, немає мікроорганізмів, а ось виросли мікроорганізми. Ми їх не ідентифікуємо, ми їх просто рахуємо, скільки має вирости в одному мілілітрі. Норма — 50», — розповідає інженер-бактеріолог Тетяна Добровольська.
Складніший аналіз — перевірка на наявність бактерій групи кишкової палички.
«Води певний об’єм, для питної води – це 300 мл, ми фільтруємо через мембранні фільтри. Це фільтри з матеріалу, який підібраний так, що діаметр пор такого розміру, що молекули води проходять, а мікроорганізми залишаються. Тобто цей об'єм води ми фільтруємо через цей фільтр, потім з дотриманням стерильності його знімаємо і розміщуємо на чашку, на середовище Ендо, і також ставимо в термостат на 37 градусів. Також інкубуємо добу і через 24 години бачимо результат. Ось бачите ці затемнення, мутність – це ось цей марганець, який зараз спричиняє багато проблем», — зазначає Тетяна Добровольська.
Як пояснюють працівники, перед тим, як вода потрапляє у трубопроводи, її досліджують, а сторонні організми найчастіше з’являються у кранах через розгерметизацію.
«Коли б не було ніяких поривів. В мережі у нас вода йде під тиском, тому вони, можна сказати, герметизовані, туди не має нічого попадати. Такі проблеми у нас трапляються, коли у нас є порушення трубопроводу, тому лабораторія в місті перевіряє воду в місцях поривів», — розповідає інженер-бактеріолог Тетяна Добровольська.
Якщо у лабораторії фіксують відхилення від норми, працівники водоканалу мають продезінфікувати трубопроводи за вказаною адресою.
Як повідомляв Житомир.info, з травня 2021 року КП «Житомирводоканал» почало використовувати активоване вугілля для покращення якості води. Проте, наприкінці червня деякі житомиряни почали скаржитися, що з кранів тече брудна та смердюча вода, тоді КП «Житомирводоканал» пояснив це підвищенням рівня марганцю.
