В актовому залі житомирського ліцею №25 зараз тривала б підготовка до свята останнього дзвоника: працювали б над сценарієм, вчили б пісні, танцювали та веселились.
Але російська ракета 4 березня зруйнувала шкільне життя 1500 учнів, вчителів та батьків.
Влучила прямісінько в найсучасніший кабінет інформатики, вибуховою хвилею завалило актовий зал, їдальню, бібліотеку та частину будівлі. Від вибуху повилітали вікна, пошкоджені і сусідні будинки. Травми отримала 71-річна жінка, яка в момент вибуху перебувала на кухні у двоповерховому будинку поряд з ліцеєм
“Це мій другий дім”, - каже учень 10 класу Богдан Бойко. І згадує той ранок, 4 березня.
“Я живу поряд з ліцеєм. Чув вибух, затрусились стіни в квартирі. Я виглянув у вікно і побачив в повітрі дим, а в цьому диму літали зошити і сторінки з книг. Я зрозумів, що влучили в ліцей”.
Будівлю ліцею відбудувати неможливо. Довкола досі розкидані підручники, парти, стільці, залишки комп'ютерів, нагороди учнів, а на другому поверсі стоїть вціліла шафа з книгами.
“Ми приходили сюди і намагались хоч щось врятувати. З-під завалів діставали книжки. Вчителі плакали”, - пригадує мама Богдана, Наталія Бойко.
Ліцей мав потужну матеріально-технічну базу, мультимедійні дошки в кожному класі, найсучасніші комп'ютери, сучасний актовий зал, затишні коридори та класи. Тепер все це зруйноване.
“На другому поверсі був кабінет хімії, далі кабінет фізики, всі ці кабінети були оснащені чудово на найсучаснішому рівні. В цих кабінетах були дошки сучасні, було обладнання, щодо кабінету інформатики, то це був один з найсучасніших кабінетів в області, там були потужні комп'ютери і те, що від нього залишилось, це просто неможливо передати словами. Це болить”, - не стримуючи сліз, каже Наталія Бойко.
Директор ліцею Іван Денисюк показує, який вигляд має заклад всередині: без дверей та вікон, на підлозі розкидані залишки книжок та зошитів, стіни потріскані, а в актовому залі досі під завалами стоять стільці для глядачів.
“Все що могли, ми рятували: мультимедійні дошки, комп'ютери, жорсткі диски, книжки, чи буде ця техніка працювати, ми не знаємо. Будівлю будуть повністю зносити, бо відбудувати те, що залишилось, вже не можливо. Частина будівля, яка вціліла, вона ціла лише зовні, всі стіни потріскані і проводити реконструкцію не раціонально”, - каже директор.
Збитки, які завдали ліцею росіяни, ще підраховують, тривають відповідні експертизи. Тим часом європейські міста хочуть допомогти відбудувати навчальний заклад. Ескізний проект розробив архітектор з Барселони абсолютно безкоштовно і влада міста має надію, що Барселона та інші європейські міста допоможуть з відновленням ліцею.
“Барселона на даний час від нас запросила всю документацію по земельній ділянці, по тому, як ми це бачимо, ми вже передали і будемо чекати, коли вони допоможуть нам з проєктуванням. Так само по проектуванню ми звернулись також до іспанського міста Малага, до чеського міста, бо нам все ж потрібно пришвидшувати ці процеси, і хто перший скаже, і зробить ці кроки, з тим ми і будемо працювати, бо ми розуміємо, що сучасний проект, який треба зробити, це буде коштувати 5-10 мільйонів гривень, і ми не можемо витрачати на це бюджетні кошти, бо заборонені всі капітальні видатки”, - зазначив житомирський міський голова Сергій Сухомлин.
Ескізний проект розробив і житомирський архітектор Сергій Грабчук. Скільки точно коштуватиме відбудова закладу поки не знають, але міський голова каже, що знадобиться приблизно 200 мільйонів та два з половиною роки.
“Процес відбудови почнеться фактично тоді, коли будемо бачити, що вже закінчується війна. Європейські гроші не будуть давати на відбудову до закінчення війни, про це ми з ними дуже багато спілкувались. Наше завдання підготувати сам робочий проект. Все ж є надія, що до кінця цього року війна закінчиться і два з половиною роки це термін, коли діти дійсно зможуть піти в 25 ліцей”, - вважає Сергій Сухомлин.
Поки в місті шукають приміщення, де навчатимуться ліцеїсти. Розглядають варіанти аудиторій університетів та ПТУ. А батьки разом з вчителями створили громадську організацію, яка має всіляко сприяти відновленню роботи закладу.
Зносити будівлю планують наприкінці травня. Біля ліцею провели символічний останній дзвоник і попрощались з улюбленою школою, яку знищили росіяни.
“Напевно, всі знають, що є такий жарт, щоб школа згоріла, щоб в неї не ходити, щоб з нею щось сталося, а от коли з нею щось стається, то всі починають розуміти, що всі ці жарти були просто фантазіями малих дітей. Вже зараз ми розуміємо, що це велетенська частина нашого життя, ми там проводили дуже багато часу, навіть, якщо нам не подобаються деякі предмети, ми все одно любимо тих людей, які нам викладають ці предмети, дружимо з однокласниками і коли це руйнується, то дуже важко стає. Ми завжди будемо пам'ятати цю школу, цю історію”, - каже ліцеїст Богдан Бойко.
На жаль, жарт перетворився на реальність.
Матеріал створено за сприяння ГО «Львівський медіафорум» у межах проєкту «ЛМФ Підтримка мережі журналістів».
Ірина Кирилович для Житомир.info
