Чим ближче до 24 лютого, тим більше виникає розмов та подейкувань щодо можливого повторного масштабного наступу росії на Україну. Як житомиряни реагують на подібні повідомлення, чи мають у шафі тривожну валізу та чи планують виїжджати за кордон, у разі ескалації, запитуємо у перехожих.
«Якось ви знаєте, трішки й страшно. Тому що багато де говорять про це, але щоб так сильно боятися, то ні. Готуємось, звісно, на всякий випадок. Якісь ліки, щоб були, у мене мама пенсіонерка, щоб поїсти щось було в хаті. А так, будемо сподіватись, що все буде добре», - відповідає Наталія.
«Настільки емоційно загнаний цим усім. Підуть, так підуть, получать по заслугах. Я думаю, що ми вже стільки пережили, що ми не будемо здивовані. Готуємось трішечки, але я не думаю, що щось буде. Думаю, що це більше інформаційна війна іде і ми вже настільки стомились від цього всього. Буде, як буде, ми все переживемо», - зізнається Олександр.
«Ніяк в політику не лізу, але це страшно. Вся надія на Бога, що Бог дасть, то й буде. Ми не в змозі нічого зробити», - говорить Валентина.
«Страшно, що вони ще раз можуть піти, але страшно. Не буду виїжджати, я більше не хочу тікати», - додає Вікторія.
«З невісткою і з дитиною виїжджали, більше не плануємо. Ми надіємось на краще. Віримо в Збройні сили і все буде добре», - розповідає Тетяна.
«Припускаю, що він може бути, але надіюсь, що наші Збройні Сили зупинять його, принаймні на нашому напрямку. Нічого не складаю, нічого не збираю. Виходячи з обставин, будемо рухатись і дивитись, як воно буде», - ділиться Анна.
«Тривожна валізка є, вірю, що вони можуть наступати і хочеться вберегти свою дитину, тому дуже переживаю», - зазначає Сніжана.
«Я думаю, що Україна зараз набагато більше готова до такого наступу і я думаю, що наші хлопці справляться. Мій чоловік нещодавно загинув на війні. Я знаю, який дух там, тому я вірю, що все буде добре і скоро ми переможемо, спокійно заживемо і будемо пишатися, що ми українці і будемо пишатися ще більше», - переконана Наталія.
«Житомиру не грозить, я з самого початку казав, що Житомир обійде стороною, бо тут нічого немає. Все, що вони могли, вони 24 лютого минулого року все показали. Що вони зараз можуть? Не дарма їх називають чмобіками. Як зазвичай вони брешуть, розповідають казки. Я намагаюсь ставитись до цього скептично, тому що якщо впродовж року стресувати, можна і дахом поїхати», - сказав Артем.
Зрештою, применшувати можливості ворога не варто. Втім, що дійсно варто робити, так це вірити в захисників, донатити на Збройні Сили, працювати й наближати перемогу - кожен на своєму місці.
Нагадаємо, у Житомирі працює рекрутинговий центр «Гвардії наступу». Про що говорять з кандидатами та що мотивує їх вступати до лав штурмовиків, дивіться тут.
