Каналізаційні насосні станції – «нирки» міста, які забезпечують його екологічно благополучне функціонування, відводячи промислові та побутові стічні води та транспортуючи їх на очистку. За функціонування кількох десятків каналізаційних насосних станцій Житомира відповідає начальник цеху КНС – Олександр Рудницький, який розповів про складність професії і про те, як самі містяни, навіть не підозрюючи того, виводять із ладу обладнання на каналізаційних насосних станціях.
Інтерв’ю з начальником цеху каналізаційно-насосних станцій КП «Житомирводоканал» оприлюднило 1 вересня 2023 року.
У 2010 році я прийшов працювати на водоканал на посаду слюсаря. У 2016 році вирішив отримати вищу освіту і пішов навчатися в Поліський національний університет на спеціальність «Інженер-механік». Після закінчення навчання став майстром виробничої дільниці цеху каналізаційних насосних станцій. Згодом став начальником цього відділу. У мене в підпорядкуванні 68 працівників.
Робота слюсаря водоканалу дуже складна, адже більшість обладнання якого ми маємо, – це обладнання радянських часів. Нашому наймолодшому насосу з технічно не переоснащених станцій – 40 років (наразі маємо 5 переобладнаних і 22 станції родом із минулого століття). Насоси постійно ламаються, забиваються сміттям, через що вони виходять з ладу. Ми своїми силами намагаємося підтримати функціональність цього обладнання. Найстарший насос – із 60-х років.
З 2015 року ми розпочали процес реконструкції каналізаційних насосних станцій. Провели реконструкцію 5 КНС і розпочали технічне переоснащення головної каналізаційної насосної станції, яка приймає стоки з усього міста. Модернізація цих об’єктів є надзвичайно важливою, адже, по-перше, встановлення нового енергоефективного обладнання дозволяє економити колосальні кошти на електроенергію, по-друге, воно є більш надійним у роботі, ніж радянські насоси. Уявіть собі, ремонт старого насоса може зайняти близько місяця! Там дуже великі деталі. Щоб насос знову запрацював необхідно проточувати деталі, замінювати підшипники, вузли. Це дуже клопітка і важка робота.
Реконструкція головної каналізаційної насосної станції – надзвичайно складний проєкт. Але він іде до завершення. Ми вже орієнтовно 9 місяців працюємо на новому насосному обладнанні – одна сторона ГКНС повністю функціонуюча. Наразі нам залишилося з’єднати ще 3 насоси зі всмоктуючим та напірним трубопроводом і встановити решітки.
Містяни ніколи не замислювалися над тим, що аварійні ситуації на насосних станціях на 40% трапляються через їхнє невіглаське користування каналізацією. Головна причина виходу із ладу обладнання – це забиття насосного дна тканинами, дитячими підгузками, засобами особистої гігієни, вологими серветками, які забивають робоче колесо, створюють навантаження на двигун і він виходить із ладу. 60% аварій на каналізаційному обладнанні пов’язані із застарілістю трубопроводів та іншого обладнання. Хочеться вірити, що прийде час і ми реконструюємо ще 22 наші старенькі насосні станції. І це, безумовно, сприятиме зменшенню аварійних ситуацій.
Ми дуже вдячні нашим партнерам за розуміння наших проблем і намагання допомогти у їх вирішенні. Цього року ми отримали у якості гуманітарної допомоги від IOM Ukraine каналізаційні решітки, які незабаром будуть встановлені на каналізаційних насосних станціях. Наразі готуємо усю необхідну проєктну документацію для цього.
Люди мають розуміти, що каналізація – це не смітник, в унітаз не можна викидати все, що заманеться. Коли зводяться новобудови та робляться у них ремонти – усе будівельне сміття потрапляє в каналізаційні мережі. Воно прямує до насосних станцій і потрапляє на дороге насосне обладнання, яке не може впоратися із великою кількістю засмічень – воно «відмовляється» працювати і ми маємо величезні проблеми, які стосуються кожного з нас, адже непідконтрольні стоки створюють загрозу екологічному благополуччю міста.
Робота дуже складна, але я її люблю. Мені і моїм співробітникам часто доводиться працювати понаднормово. Коли аварійна ситуація – працюємо і вночі. Траплялися ситуації, коли бригади працювали по 2 – 3 доби над усуненням наслідків аварії. Одна зміна для бригади може тривати 12 годин.
Коли трапляється аварійна ситуація, ми збираємо максимально можливу кількість працівників, які можуть допомогти ліквідувати її. Якщо на насос потрапляє величезна кількість сміття, він не може впоратися із засміченням – двигун виходять із ладу, а стоки заповнюють машинний зал. Як діяти у таких ситуаціях? Насамперед необхідно зняти навантаження з електромереж, аби не було нещасних випадків, бо все обладнання, яке знаходиться в машинному залі, – під напругою. Після відключення обладнання від електромережі, необхідно відкачати стоки, просушити двигуни, – це потребує великої кількості часу. Якщо не спрацьовує «захист» – двигун може згоріти. І тоді необхідно купувати новий насос. Зараз ми намагаємося при можливості ставити нове обладнання, яке може працювати навіть тоді, коли машинний зал затоплений. Це дуже рятує у випадках виникнення аварійних ситуацій.
На наших каналізаційних насосних станціях трапляються різні «знахідки». Якось ми виловили резину від «Жигулів», якось – тулуп. Одного разу в резервуари по каналізаційних трубах «припливла» риба: хтось, очевидно, мив бочку з рибою, а вона взяла і «втекла». Плавали і карасики, і карпики. Пам’ятаю, як свого часу на решітках «знайшли» поліцейську фуражку, собаку у мішку… Простого людського розуміння стосовно того, що каналізація не призначена для сміття, нам би вистачило, аби уникнути величезної кількості проблем: від несправностей обладнання до виникнення ситуацій, які шкодять «екологічному здоров’ю» міста. Простіше не допустити, ніж ліквідувати.
Як повідомляв Житомир.info, у квітні 2018 словенська фірма Esotech зареєструвала своє представництво в Житомирі і почала реконструкцію каналізаційних очисних. Передбачено заміну існуючого обладнання на більш нове: нові насоси, насосні агрегати, грабельні колектори та механічна очистка самої насосної станції, вартість робіт складає близько 3 млн євро, кошти виділяє Уряд Словенії. Станом на кінець травня 2023 року Словенська компанія продовжувала роботи по будівництву каналізаційних очисних споруд «Житомирводоканалу» і планувала завершити І і ІІ черги до кінця 2023 року.
