«Кип’яче» - так місцеві мешканці назвали чудодійне джерело, що неподалік селища Чоповичі. За переказами вода у джерелі била з такою силою, що нагадувала кипіння. Звідси й назва. А у 1911 році у джерелі дивним чином з’явилася ікона Божої Матері Казанської. Вода з тих пір, кажуть, стала цілющою. Слава про нього розійшлася далеко за межі Полісся. Благочестиві чопівчани збудували над джерелом капличку.
Вже сотню років до джерела приходять люди з ближніх селищ та з далеких країв аби набрати води, щоб пити та вмиватись нею. А для повного омивання зробили копаночку. Вода тут завжди постійної температури – приблизно плюс чотири. І замерзає лише, коли стоять морози нижчі за мінус тридцять.
Святе місце взяли під свою опіку не лише місцеві віруючі, а й ченці.
Піонерами серед ченців стали ті, хто повернувся з Першої Світової. Обитель облаштовували у той час, коли навкруги тривала братовбивча війна «червоних» та «білих». У навколишніх селах розтягували «барське» добро, однак у селі Чоповичі мужики збиралися з іншою метою – «посвятити себе невтомній молитві». Для цього і збудували біля Кип’ячого дерев’яну церкву та чернечі келії. На той час тут оселилося близько тридцяти монахів.
За недовгий час існування монастиря тут сталися події, що яскраво передають хід загальної історії. Церкву та монастир спалювали, монахи безслідно зникали, їх вбивали та катували. Та ніхто з них не скорився і не зрікся віри. У тридцять четвертому ченців розігнали, церкву розвалили, а джерело завалили камінням. Та джерело пробилося крізь завали. Щоправда, вже не так бурхливо, як раніше. Людська пам’ять зберегла те, що марно намагалися затерти за часів радянської влади. Навіть архіви НКВС приховували свідчення очевидців про цілющі властивості джерела. Про це розповів дослідник історії урочища Кип’яче Ігор Александров. Сьогодні Кип’яче відроджується, як духовний осередок. Про джерело дбають і миряни і священики.
Дослідити склад цілющої води за моїм проханням взялися спеціалісти лабораторії Екологічної інспекції. Аналізи показали, що вода дуже м’яка. У ній мізерна кількість іонів важких металів, а також нітритів, нітратів, хлоридів і т.д. Тобто, вона навіть занадто чиста. Пити її у великій кількості – шкідливо. Адже вода такого складу вимиватиме потрібні організму солі (наприклад, кальцію).
Отець Євстратій, теперішній настоятель монастиря Казанської Божої Матері, скептично ставиться до таких експериментів. Він впевнений, що цілющі властивості джерела мають божественне походження. В основі зцілення – непорушна віра. А склад води змінюється в залежності від молитви кожного. У Чоповичах живуть свідки «чудесних видужувань», що сталися протягом останньої сотні років. Хочете самі переконатися? Будь ласка! Ця місцина знаходиться лише за сто кілометрів від Житомира, у Малинському районі. Але діставатися потрібно трасою на Коростень та через Іршанськ. З Житомира їздить електричка, яка зупиняється у Чоповичах, та рейсовий автобус. Нехай подорож до Кип’ячого буде для вас такою ж приємною, як і для мене.
Вікторія Лук’яненко
