Головним управлінням статистики в рамках квартального інтерв’ю обстеження умов життя домогосподарств було проведене вибіркове опитування членів домогосподарств щодо самооцінки рівня своїх доходів.
В результаті опитування виявилося, що майже чверть домогосподарств області витрачають доходи лише на їжу, а у придбанні найнеобхіднішого вони собі відмовляють. Дві тисячі домогосподарств, або 0,4% загальної кількості опитаних, повідомили, що через низький рівень доходів їм не вдавалося забезпечити себе навіть достатнім харчуванням.
Шість опитаних з десяти стверджували, що їм доходів було достатньо, але відкласти кошти про запас вони не могли собі дозволити. Лише кожне шосте домогосподарство повідомило, що доходів їм було достатньо і вони робили заощадження.
У ході опитування домогосподарствам було запропоновано визначити, яка сума грошей у розрахунку на одну особу необхідна їм на місяць, щоб не відчувати себе бідними, що є одним з методологічних підходів до визначення суб’єктивної межі бідності.
Третина домогосподарств області вказали доход у розмірі понад 2700 грн. Наступним за ступенем поширення був доход у розмірі 1900–2300 грн., який зазначило кожне п’яте домогосподарство. Кожне сьоме віддало перевагу сумі у півтори тисячі гривень. Одне домогосподарство з десяти назвало суму близько однієї тисячі гривень. Але були і такі респонденти (їх лише 0,2%), які вважали, що їм би вистачило на те, щоб не відчувати себе бідними, суми до п’ятисот гривень на місяць на одного члена.
Для дослідження критеріїв визначення середнього класу як основи стабільного розвитку суспільства у ході опитування домогосподарствам було запропоновано визначити розмір середньодушового грошового доходу на місяць, який, за їх думкою, відповідає майновому становищу середнього класу.
Найбільша частка респондентів області – в середньому два домогосподарства з п’яти – вказали доход у сумі понад 5 тис.грн. Кожне п’яте домогосподарство області віддало перевагу сумі від 4,5 до 5 тис.грн. Разом з цим майже кожне десяте домогосподарство вказало доход у розмірі до 2 тис.грн.
Для дослідження питань суб’єктивної бідності та соціальної самоідентифікації домогосподарствам було запропоновано визначити, до якого класу за оцінкою матеріального добробуту вони себе відносять.
Більше половини домогосподарств області, або 56%, віднесли себе до небідних, але ще не представників середнього класу. Два домогосподарства з п’яти вважають, що вони бідні. Лише п’ять з половиною тисяч домогосподарств (або один відсоток) оцінили своє матеріальне становище як заможне. Представниками середнього класу себе вважають сім тисяч домогосподарств області.
Дослідивши думку респондентів щодо найбільших для них соціальних та особистих цінностей домогосподарства області основним пріоритетом вказали здоров’я (чотири з кожних п’яти домогосподарств), другим – сім’ю, дітей (57,0%), третім – матеріальний добробут (третина домогосподарств).
У ході опитування домогосподарствам також було запропоновано висловити думку стосовно того, хто має нести відповідальність за їх добробут.
За результатами опитування 69% домогосподарств області вважали, що відповідальність за їх добробут мають нести як держава так і вони самі, майже кожне п’яте – переважно держава, кожне десяте – повністю держава. Лише 13,4 тис. домогосподарств (або 3%) у забезпеченні належного рівня добробуту розраховують переважно або виключно на себе.
