Найвідомішим, я б сказав – найтитулованішим кандидатом у народні депутати в 65-му Новоград-Волинському виборчому окрузі (і навіть по всій Україні) буде Володимир Михайлович Литвин. Він – Голова Верховної ради України, лідер політичної партії, яка має окрему фракцію у парламенті, нарешті – він «видатний земляк», котрого кожен житомирянин – від малого до великого – знає в обличчя. Ще кілька місяців тому серед політиків, політологів, журналістів важко було знайти людину, яка б всерйоз сумнівалася, що Володимир Литвин не виграє виборів «у себе вдома». Ще б пак! Стільки грошей і різних подарунків возив і продовжує везти він з Києва землякам! І вся місцева та державна влада з її безмежним так званим адміністративним ресурсом до його послуг. Здавалося б, і самі виборці вже остаточно змирилися, що кращого за Литвина кандидата бути не може.
Та ситуація в країні змінюється з шаленою швидкістю. Нинішня влада, частиною якої є Володимир Литвин, вже так допекла українцям, що, за твердженнями соціологів, для більшості, до 60%, виборців України єдиним критерієм вибору стане протест проти політики Президента Януковича і Партії регіонів. Скільки таких виборців у Новоград-Волинському окрузі, чи є вони більшістю - ми точно дізнаємося лише після 28 жовтня. Але й сьогодні вже зрозуміло, що не буде у Литвина легкої перемоги. Та й чи буде взагалі ця перемога?
Очевидно, що у виборців накопичилося чимало питань до Володимира Литвина, на які поки що нема відповіді. На жаль, за нинішнього жахливого стану демократії в Україні кандидат від опозиції не може розраховувати на публічні дебати з кандидатом від влади, за якими могли б спостерігати усі виборці. Звісно, таких дебатів з Володимиром Литвином не буде. Утім, я буду радий, якщо раптом я помилився. Однак будуть дебати чи не будуть, а питання є, а отже мусимо використовувати всі можливості поставити їх кандидату. Оскільки станом на 31 липня 2012 року, ні я, ні пан Литвин ще офіційно не зареєстровані Центрвиборчкомом як кандидати у депутати, прошу не розглядати мої слова як агітацію «за» чи «проти» будь-якого потенційного кандидата.
Партія регіонів у 65-му окрузі не висунула кандидатом когось із членів своєї партії. Натомість відкрито заявила: наш кандидат – Володимир Литвин! Про це 30 липня повідомив журналістів голова Житомирської облдержадміністрації «регіонал» Сергій Рижук: «Радий, що ми підтримали кандидатуру Володимира Литвина, хоча він і не є членом партії». А керівник виборчого штабу Литвина Юрій Благодир йде на вибори у списку Партії регіонів під номером 106.
Отже, Литвин має відкриту і беззастережну підтримку владної Партії регіонів. При цьому хто сумнівається, що він – на зустрічах з виборцях і в своїх агітаційних матеріалах – мовчатиме про це, представляючи себе лише політиком, котрий «багато зробив для області і округу»? Однак виборці повинні чітко знати, яку політичну силу представляє кандидат у законодавчий орган країни чи яка політична сила його підтримує. Володимир Литвин не заявляв, що відмовляється від підтримки Партії регіонів, і що не представляє у 65-му виборчому окрузі її інтересів. Тому моє перше запитання до Володимира Литвина:
1) Чи готові Ви відкрито підтвердити, що на виборах ви представляєте чинну владу і маєте повну підтримку Партії регіонів?
Задовго до виборів, рік – два тому, Володимир Литвин не боявся говорити журналістам, що, оскільки очолювана ним Народна партія України є частиною владної коаліції, то і він, і його партія відповідальні за політику чинної української влади. З того часу нічого не змінилося - Народна партія не заявляла про свою опозиційність. Тож, друге запитання до Литвина:
2) Чи готові Ви сьогодні повторити, що Ви і очолювана Вами Народна партія України, яка разом з Партією регіонів та Комуністичною партією складає більшість у Верховній Раді України останні три роки – у 2010 – 2012 роках, - відповідальні за дії чинної влади?
На останніх виборах до Верховної Ради у 2007 році за Народну партію проголосували більше трьох відсотків виборців України, у нашій Житомирській області - більше семи відсотків, що дозволило цій партії отримати окрему фракцію в парламенті. Сьогодні рейтинг довіри до неї не перевищує одного відсотка, сьогодні Народна партія навіть не ризикнула виставити на суд народу партійний список, усвідомлюючи неминучий і повний провал партії на виборах. Частина нинішніх народних депутатів від партії вирушила самостійно пробиватися до парламенту через мажоритарні округи (як Литвин), а троє провідних членів фракції – Зарубінський, Шаров, Ващук – опинилися у прохідній частині виборчого списку Партії регіонів. 2007 року Народна партія йшла на вибори під гаслом «Україні потрібен Литвин». Три з лишком відсотки виборців тоді повірили, що їм та Україні потрібні Литвин і його команда. Сьогодні ще до виборів Україна вже відповіла, що литвинівська «команда» їй непотрібна (залишилося житомирянам сказати, що й і їм непотрібен і сам Литвин, без «команди»). Третє запитання до Володимира Литвина:
3) Чи готові Ви визнати, що очолювана Вами Народна партія не виправдала довіри навіть тих трьох відсотків виборців, які голосували за неї у 2007 році?
Місцеві органи влади (обласні та районні й міські в межах Новоград-Волинського виборчого округу) вже кілька тижнів активно застосовують відвертий адміністративний тиск на керівників та працівників державних, комунальних і навіть приватних установ і підприємств, аби змусити їх вести передвиборчу роботу на користь кандидата Литвина. Причому, йдеться не про умовляння та заклики, а про прямі погрози репресій з боку контролюючих органів (насамперед – податкової міліції, санітарних чи пожежних інспекцій) до тих керівників, котрі відмовляться (або проігнорують) від такої роботи. Людей залякують службовими неприємностями аж до звільнення з роботи. Цей протизаконний і відверто брудний тиск зростає з кожним днем. Якщо його не зупинити, то вибори в 65-му виборчому окрузі аж ніяк не будуть рівними і справедливими для всіх кандидатів. Я закликаю Володимира Михайловича відповісти на четверте запитання:
4) Чи готові Ви відмежуватися від незаконних дій місцевої влади на Вашу підтримку, захистити керівників установ і підприємств від адміністративного тиску на них, а також публічно закликати їх керуватися на виборах виключно законами?
Володимир Литвин хоче, щоб виборці оцінювали його виключно за кількістю подарунків, розданих від його імені землякам, та за розміром бюджетних коштів, які він «вибив», зловживаючи своїм високим службовим становищем Голови Верховної Ради, для мешканців Новоград-Волинська та чотирьох районів області, які входять до складу Новоград-Волинського виборчого округу. Про це він готовий говорити з виборцями довго і багато. І навпаки, Володимир Литвин, на мою думку, не хоче, щоб люди оцінювали його діяльність як Голови Верховної Ради, і уникатиме детальних розмов на цю тему. Однак до кандидата, який вже працював у парламенті, тим більше – до керівника цього парламенту, обов’язковими мають бути питання про його попередню роботу у Верховній Раді. Тому моє п’яте питання:
5) Чи вважаєте Ви, як Голова Верховної Ради України, себе відповідальним за порушення процедури ухвалення парламентом законів, постанов, рішень, які стали за час Вашого головування в парламенті постійними?
Вже місяць журналісти намагаються добитися від Володимира Литвина чітких пояснень його позиції щодо ухваленого (з грубими порушеннями правил регламенту роботи Верховної Ради) закону «Про засади мовної політики». Литвин відповідає, але відповіді такі, що ясності як не було, так і нема. З його слів так і не зрозуміло, чому фракція його Народної партії підтримала закон? Чому Литвин не підписав цей закон відразу і навіть заявив про намір залишити посаду Голови Верховної Ради – тому, що були процедурні порушення, чи тому, що він не згоден з антиукраїнською сутністю закону? Чому згодом таки підписав закон, адже всі процедурні порушення так і не були виправлені, а про власну незгоду із законом Литвин продовжує твердити? Чому ж тоді він заявляв, що не підпише цей закон за жодних обставин? І що, власне, сталося з наміром піти у відставку? Вже передумав? І якщо у Голови Верховної Ради, як каже Литвин, одні обов’язки і жодних прав, то навіщо йому так довго і так вперто триматися за це крісло? Чимало таких і подібних запитань Володимиру Литвину поставлять і без мене. Хоча, як на мене, ми так і не почуємо щирих відповідей. Моє ж питання, шосте, таке:
6) Чи готові Ви визнати, що несете особисту політичну відповідальність за те, що закон України «Про засади мовної політики», котрий вводить фактичну державну двомовність в Україні і котрий Ви самі називаєте небезпечним для України, ухвалений за майже одностайною участю депутатів від очолюваної Вами Народної партії?
Я прошу Володимира Литвина відповісти на ці шість запитань не мені особисто, а виборцям 65-го виборчого округу. На мою думку, вони, виборці, мають повне право почути від пана Литвина відкриті та недвозначні відповіді. Вони їм потрібні, щоб скласти повне та нічим не викривлене уявлення про кандидата Литвина, а отже зробити 28 жовтня свідомий вибір. Зрозуміло, що, як кандидат від опозиції, я, в свою чергу, готовий відверто і відкрито відповісти на всі, без винятку, запитання, які будуть до мене і від виборців, і від моїх опонентів на виборах.
Віталій Француз
