Спецкомісія Верховної Ради з фортифікацій та БпЛА провела огляд фортифікаційних споруд та інженерних загороджень у Житомирській області.
Про це 30 жовтня 2024 року повідомив голова ТСК, нардеп з фракції «Слуга народу» Олександр Бакумов. Зауважимо, що комісія була створена 22 травня 2024 року і має повну назву Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України з питань використання коштів державного бюджету України, спрямованих на облаштування фортифікаційних споруд та інженерних загороджень на лінії зіткнення, а також на виготовлення та закупівлю безпілотних літальних апаратів та засобів радіоелектронної боротьби для військових частин і підрозділів Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань
«Провели нараду з керівництвом ОВА, обговорили безпекову ситуацію та стан захисту державного кордону. Роботи з будівництва оборонних споруд в області не припиняються з моменту повномасштабного вторгнення. Пріоритетними є довготривалі вогневі споруди на потенційно небезпечних напрямках. Результати узагальнюються. На виконання норм закону, висновки роботи будуть у звіті Комісії», - йдеться у повідомленні Бакумова.
Про свої враження від перевірки також розповів народний депутат від Житомирської області Дмитро Костюк (фракція «Слуга народу»).
«В рамках роботи ТСК з питань облаштування фортифікацій та закупівлі дронів Верховної Ради України, проінспектував фортифікації, збудовані на території Житомирської області, які мають допомогти ЗСУ тримати оборону у випадку нападу рашистів з території білорусі. Загальні враження позитивні (адже, є з чим порівнювати). В основному це бетонні вогневі позиції, наявність місць для відпочинку військових, траншеї шириною та висотою, яка відповідає стандартам (на Покровському напряму, наприклад, часто з цим є проблеми), наявні зливи (те, чим чомусь часто нехтують, а потім солдати змушені пересуватись по коліна в грязюці), є сходи (розкіш, яку не бачать військові на сході, змушені «стрибати» в окоп). Хороша адаптованість до специфічної місцевості, болотяної та вологої, з неможливістю «закопуватись». Головне, що на позиціях несуть службу, фортифікації обслуговують. Це важливо. Адже часто маємо інші приклади, коли фортифікації збудовані і залишені, нікому не передані і без належного догляду під впливом природних факторів вони руйнуються, а це і багатомільйонні втрати для бюджету, і головне - при відході на нові рубежі наші військові не мають змоги закріпитися на новій лінії оборони і ми втрачаємо території», - повідомив Дмитро Костюк.
Нардеп також зауважив, що є й недоліки.
«Чогось не розповісти в соцмережах, адже це державна таємниця, а про щось розповім згодом», - пообіцяв Дмитро Костюк, а 1 листопада виклав відео, в якому наголосив, що фортифікації не забезпечені антидроновим захистом.
Нагадаємо, до початку квітня 2024 року департамент регіонального розвитку ОДА уклав 50 договорів на будівництво фортифікаційних споруд загальною вартістю 2,1 млрд грн. Станом на травень щодня на будівництві прикордонних фортифікаційних споруд працювало понад 160 одиниць техніки.
Як повідомляв Житомир.info, в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна», оприлюдненому 26 серпня 2024 року, начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко наголошував, що північний кордон області надійно захищений. В інтерв’ю виданню «Главком», оприлюдненому 14 жовтня 2024 року, Бунечко знову акцентував увагу на тому, що кордон в напрямку білорусі «зашитий» наглухо.