Протягом останнього місяця відразу декілька соціологічних опитувань зафіксували зростання рейтингу патріотичних сил, зокрема «Нашої України» і «Свободи», та наближення їх до прохідного бар’єру.
Аналітики вважають: ця ситуація свідчить про активізацію патріотичного електорату, який досі не поспішав визначатися зі своїми уподобаннями. Це люди, які надають перевагу не новим проектам і обличчям, а партіям і політикам із визначеними цінностями.
За останніми даними, 5%-ий бар’єр мають шанси подолати 7 партій. Таку інформацію оприлюднила Всеукраїнська соціологічна служба (загальноукраїнське опитування проводилося з 28 по 30 вересня за квотною вибіркою, опитано 2500 респондентів, можлива похибка - 2,2%). У Партії регіонів – 20,3%, у «Батьківщини» - 16,6%, УДАР – 14,2%, КПУ – 10%, і ще троє мають шанси потрапити до Верховної Ради: «Україна – вперед!» - 5,1%, «Свобода» - 4,7%, і «Наша Україна» - 3,8%.
Аналогічні тенденції відзначають Агентство політичного консалтингу «Перспектива» та Інститут соціологічних та маркетингових досліджень – за результатами опитувань, проведених відповідно 11-23 вересня та 16-26 вересня по всій території України (опитано відповідно 2000 та 1200 осіб; можлива похибка – відповідно 3% та 2,3%). Лідирує Партія регіонів, за нею йдуть «Батьківщина», УДАР та КПУ, а серед «наздоганяючих», які впритул наближаються до прохідного бар’єру, - «Свобода» 4,9% (4,3%), «Україна-Вперед» 3,5%, «Наша Україна» 3,7% (3,8%).
Аналітики зазначають, що на початку кампанії опозиційний виборець був схильний голосувати більше «проти» існуючої ситуації, ніж «за» побудову чогось нового, а тому йшов за протестними гаслами УДАРу та «Батьківщини». За півтора-два місяці кампанії він отримав час придивитися до ситуації, звикнути до навали політичної реклами та почав самостійно оглядатися в пошуках ближчих для себе партій – передовсім, із прогнозованою політичною поведінкою в контексті побудови зрозумілого майбутнього.
Так, для патріотичних виборців неприйнятною є невизначеність «Батьківщини» та УДАРу щодо «мовної проблеми», питань УПА, або ж, наприклад, голосування фракції УДАРу в столичній міськраді за перейменування вулиці Івана Мазепи у Києві на «Лаврську», яке фактично відбулося на прохання Московського патріарха Кіріла. Чи спільні голосування у 2008 році представників нинішньої об’єднаної опозиції з Партією регіонів. А поміркована патріотична частина електорату часом не сприймає занадто радикальної позиції «Свободи».
Результати досліджень свідчать, що нині українці потребують ґрунтовних змін, проте багатьох лякає перспектива політичної війни. Тому прагматичні політичні сили можуть сподіватися на хороший результат. Крім того, на думку експертів, в «Нашої України», на відміну від інших політичних партій, існує ще не задіяний значний електоральний резерв, тоді як більшість політсил уже досягли свого електорального максимуму.
На думку лідера Житомирської обласної організації Української народної партії Володимира Красовського, «зростання рейтингу «Нашої України» можна пов’язати і з погіршенням бізнесового клімату та згортанням демократичних процесів в країні». «Ці явища змушують людей порівнювати сьогоднішню ситуацію в державі та часи президентства Ющенка та переосмислити його роль», - заявив політик.
Прес-служба Житомирської обласної організації партії «Наша Україна»
