Нагадаємо, Іван Анатолійович Камінський живе і працює у Коростені. Займає керівну посаду у структурі охорони здоров’я. Вирішив балотуватися у Житомирі, щоб довести усім теорію про те, що вибори можна виграти без грошей з нульовою впізнаваністю лише за рахунок своїх особистих якостей, таких як харизма, авторитет, вміння згуртовувати і т.д.
Але у період виборчої кампанії лікар у Житомирі особливо не «світився». Зрозуміло, що якщо вигравати вибори без грошей, то про які бігборди, сіті-лайти, ефіри на телебаченні і проплачені статейки на місцевих сайтах може йти мова? Але ж де ж та діяльність зі згуртування молодих і небайдужих навколо конкретних справ, які от-от мали б робитися?
Як виявилося, кандидат весь цей час потерпав від адмінресурсу. Як він не просив і не вимагав, йому, посадовій особі, просто не підписали відпустку. Цим фактично і вивели з боротьби чесного кандидата.
Камінський написав звернення до житомирян. Ось його зміст:
Відкрите звернення лікаря, кандидата по виборчому округу №62 Івана Камінського до житомирян.
Шановні Житомиряни, шановна редакціє!
Я, Іван Камінський, кандидат по виборчому округу №62 з центром в місті Житомирі прошу Вас донести мої слова до житомирян, власне моїх виборців, донести до них моє занепокоєння щодо нерівноправності кандидатів як суб’єктів виборчого процесу та нерівності умов проведення виборчої кампанії.
Потрібно розрізняти поняття «рівність» і «рівноправність» громадян - кандидатів у народні депутати, особливо мажоритарників самовисуванців. Як лікар скажу, що люди не всі рівні за своїми фізичними можливостями, за рівнем життя, духовними характеристиками, і в цьому сенсі жодні права не спроможні їх зрівняти. Але Конституція України надає рівні права для всіх кандидатів учасників, це є вимога кожної демократичної держави.
На мою думку, застосування адміністративного ресурсу та нерівність умов під час цьогорічної виборчої кампанії є найбільшими з-поміж усіх виборчих кампаній, які проводилися у Незалежній Україні. Треба бути об’єктивними – нерівноправність учасників виборчого процесу мала місце і на попередніх виборах. І це пов’язано не лише з тими, хто при владі! Це – практика, яка формувалася поступово з 2006 року і вийшла на свій пік на президентських виборах 2010 року.
Але виборча кампанія «Вибори 2012» перевершила всі мої очікувані сподівання, перш за все як громадянина України, так як і кандидата по виборчому округу №62. Я особисто відчуваю адмінтиск на протязі всієї виборчої кампанії. Але враховуючи те, що задекларував перед житомирянами, що виборчу кампанію проводитиму чесно, то про персонізацію та про коментарі з приводу таких випадків говорити не стану. Нехай це залишиться на їх (тих, хто тисне, - прим. ред.) совісті. Бог дасть і мені оцінку, а їм - в першу чергу.
Я глибоко переконаний, що одним із найпоширеніших видів політичного маркетингу, що використовується в процесі боротьби за владу по виборчих округах Житомирської області, в тому числі, і по виборчому округу №62, є фінансово-адміністративна виборча інженерія. Під останньою розуміють пристосування виборчої кампанії для реалізації інтересів правлячих та політичних еліт щодо завоювання й збереження влади в регіоні, місті тощо. Висловлюючи свою суб’єктивну думку стосовно складності виборчого округу у місті Житомирі для кандидатів можаритарників, я маю на увазі не шанси кандидатів на перемогу, а дійсно складність в контексті виборчого округу, конкурентів, фінансових ресурсів та інших факторів.
Звичайно, добре, що Закон України «Про вибори народних депутатів України» став результатом компромісу та надає можливість участі у виборах звичайним простим кандидатам - самовисуванцям із народу. Але хочу наголосити на одному суттєвому недоліку, який спотворює волевиявлення житомирян та бруднить дану виборчу кампанію. Так, більшість ЗМІ та служб, які проводять соціологічні опитування розцінюють самовисуванців як технічних кандидатів, хоча на практиці та в реальному житті все інакше. Це громадяни, які є сильними за характером людьми та вірять в сильну країну, хоча не завжди є заможними людьми. Участь таких особистостей у виборчому процесі ще раз підкреслює нерівність людей у суспільстві. А отже постає і питання рівності у проведенні виборчої компанії.
Ті, хто мають гроші або владу, – ті і рейтинги замовляють, і дискредитують самовисуванця, як людину, особистість. Так, за результатами різних соціологічних опитувань мої рейтинги скрізь різні. Деякі компанії, які проводили соціологічні опитування по виборчому округу №62 навіть вмудрились пропустити окремих кандидатів, в тому числі і мене особисто. Це примушує засумніватися у питанні довіри до таких опитувань.
Ще складніше проводити виборчу кампанію, коли самовисуванець працює у прямій вертикалі влади. Є накази від тих, хто стоїть над ним вище, і він повинен виконувати всі накази, в тому числі і ті, які з моральної сторони йому як громадянинові держави не зовсім до вподоби. Все дуже чітко і просто. Ще складніше проводити виборчу кампанію, коли тебе позбавляють права безпосереднього контакту з виборцями, коли у тебе немає можливості провести зустрічі з колективами, а особливо з колективами бюджетних організацій, по причині відмови у наданні відпустки на період виборчої кампанії, мотивуючи певними суб’єктивними та об’єктивними причинами.
Ще складніша ситуація, коли виборча кампанія завершується, а у тебе немає можливості проплатити статті про себе, закупити дорогі сіті-лайти та бігборди, оплатити телевізійні проекти, роздавати «гречку» та продовольчі пайки, які сьогодні в моді та відіграють значиму роль у волевиявленні громадян. Я і члени моєї родини не маємо власного бізнесу, заводів та високої заробітної плати. А мажоритарні вибори в Житомирі та і в державі в цілому стали виборами, в першу чергу, заможних людей.
Який капітал вже використано кандидатами по округу №62 – складно й уявити. Але ще не пізно сказати «НІ» навалі капіталу, маніпулятивним технологіям адміністративного ресурсу, дорогим біг-бордам, яскравим сіті-лайтам та чорному піару, який заполонив всю область, у тому числі і місто Житомир. Протистояти виборчій фінансово-адміністративній інженерії можна тільки шляхом свідомого вибору кожного громадянина. На мою думку, вибір буде залежати від самих Вас, житомиряни, і тільки, а не від думки окремо взятих людей.
У Житомирі я, кандидат в депутати до Верховної ради, Іван Камінський доведу розпочатий мною експеримент, намагатимусь виграти вибори без грошей. Я доведу всім житомирянам, всім українцям, що в парламент можна прийти і без грошей, і тому сподіваюсь тільки на підтримку своїх батьків, своєї родини, молоді міста та власне Вас - простих житомирян. Саме батьки в мене і є довіреними особами. Метою мого висування кандидатом в народні депутати України є бажання вкласти частку своєї праці в створення справедливого і демократичного суспільства. Для мене поняття здоров’я, родинного благополуччя та добробуту є найголовнішими життєвими цінностями і, глибоко переконаний, Вашими також. Чесність та порядність - одні з найважливіших моїх принципів, які допоможуть мені ефективно виконувати роботу депутата. Камінський цінить людей розумних та разом з ними робитиме все для перемоги.
Шановні Житомиряни! Шановні виборці! Прошу Вас від щирого серця та душі допомогти мені, Вашому кандидату Івану Камінському, лікарю за освітою, перемогти на виборах до Верховної Ради.
З повагою, Іван Камінський
