Інтерв’ю з кандидатом в народні депутати України по мажоритарному округу №63 (Бердичів) Святославом Піскуном.
- Святославе Михайловичу, Ви не вперше балотуєтеся до Верховної Ради. Але вперше йдете на вибори як мажоритарник. Які особливості цієї виборчої компанії Ви помітили?
- Виборча компанія 2012 – це компанія нездійснених надій та розчарувань людей. За увесь час виборів я провів понад дві сотні зустрічей з людьми. І що особливо кидається в очі, - це відчай і зневіра людей у владі. При цьому не обов’язково у Партії Регіонів, а взагалі у владі. Людина, яка уособлює владу в очах моїх виборців постає як жадібна і брехлива особа. Чому так сталося, не мені судити, але я думаю, що у цьому частково є і моя провина. Всю свою професійну діяльність я провів на правоохоронній ниві, а тепер думаю, як заасфальтувати дорогу, облаштувати дитячий майданчик. І я думаю, як це законно зробити, бо я не кандидат від влади. Я остаточно переконався: чим гірше працює місцеве самоврядування, тим легше підкупити виборців, бо кандидат у народні депутати витрачає кошти на різні господарські справи, які давно повинна була зробити місцева влада.
- Вас пов’язують з Партією регіонів. Але, на скільки я знаю, Ви ніколи не були її членом, хоча входили у фракцію ПР у Верховній Раді…
- Я прийшов у Партію регіонів, коли вона перебувала в опозиції. У той час у мене був серйозний конфлікт з тодішнім Президентом Ющенко. Партія Регіонів тоді підставила мені своє плече, і я увійшов у фракцію. Однак з часом у фракції в парламенті з’явилися речі, несумісні з моїм сприйняттям дійсності. Це пенсійний закон, прийняття закону про мову. Особливо на мене негативно подіяло прийняття Кабміном закону про відміну пільг «афганцям» і «чорнобильцям» усупереч законам України. Я розумію, що це вимушені заходи, але такі речі необхідно погоджувати з населенням. Людей потрібно переконувати у необхідності це робити, а робити нахрапом злочинно. Мені здалося, що у фракції регіонів за потоком реформістських законів не вистачило часу для діалогу з людьми. Сподівання і вимоги людей увійшли в протиріччя з прийнятими рішеннями уряду і парламенту. І це миттєво відбилося на ставленні людей до влади. Мої виборці не асоціюють мене з Партією регіонів, вони добре мене знають. Вони знають, що я ніколи не плив за течією, що в кожному випадку я намагався мати свою думку, яка ґрунтувалася на законодавчих догмах і на Конституції, а не на емоціях. Емоції гарні на сцені у театрі, а в уряді та парламенті повинні бути суворі і виважені законодавчі норми. Мені здалося, що останнім часом парламентська більшість приймала закони на емоціях, намагаючись швиденько догнати виконання передвиборних обіцянок. Та, на жаль, потяг вже пішов.
- Якщо Ви увійдете до нового парламенту, то членом якої фракції станете?
- Я взагалі не збираюся вступати добудь-якої фракції. Тому що, моя фракція - це мої виборці, це мої земляки. Разом з іншими мажоритарниками від Житомирщини створимо фракцію «Рідна Житомирщина» і будемо відстоювати інтереси рідної землі та своїх земляків. Нам буде чим зайнятися.
- А як Ви ставитеся до того, що деякі Ваші опоненти, які йдуть від партії влади і використовують адмінресурс і водночас намагаються приховати, що йдуть на вибори від Партії регіонів?
- Це принижує партію і людей, які їм довірилися і це також характеризує кандидата у депутати. Окрім того, насторожує те, що усе це протирічить законам України. Я думаю, прийде час, коли цим діям у передвиборній компанії дадуть оцінку правоохоронні органи. Тому, що завдяки сучасним технічним засобам усі ці порушення фіксуються громадськими організаціями відповідним чином. Користуючись нагодою, хочу подякувати правоохоронним органам, які наперекір вказівкам керівництва, прислухаючись до своєї совісті і честі фіксують незаконні дії адміністрації.
- Чи не очікуєте, що хтось із сьогоднішніх Ваших опонентів на виборах погодиться зняти свою кандидатуру на Вашу користь?
- Я думаю, що Лабунська і Жебрівський могли б зняти свої кандидатури на мою користь, бо я сьогодні у більшій мірі опозиціонер, аніж вони разом узяті. Вірю в те, що опозиційний електорат 63 виборчого округу проголосує за мене. Тому що я відкрито говорю про недоліки і прорахунки влади, а не жонглюю фразами з незрозумілою риторикою.
- Сьогодні лунають заяви Генпрокурора Віктора Пшонки, про те, що Ви незаконно закрили справу Тимошенко по ЄЕСУ і що Ви можете понести за це відповідальність. Чи є за що причепитися владі до екс-Генпрокурора?
- У такому разі, генпрокурору потрібно притягнути до відповідальності увесь Верховний Суд України, який повністю підтвердив законність наших рішень. До того ж у рішенні Верховного Суду було рекомендовано і вказано право Юлії Тимошенко відшкодувати моральний і матеріальний збиток нанесений незаконним слідством. До цього часу, рішення Верховного Суду у цій частині не виконано.
- Ви неодноразово говорили про те, що витрати бюджету потрібно контролювати. А як ї х контролювати, хто Вам дасть це робити? Та й є численні державні органи, які це повинні робити, Але чомусь ухиляються…
- Так, витрати бюджету держави, області, міста, району повинні бути контрольовані. Для цього існує Генпрокуратура, Рахункова палата. Але про який контроль можна говорити, якщо усі ці люди в одній команді. От і докомандувалися. Ворон ворону око не виклює, потрібен орел чи сокіл, який би виклював очі ворону. Один очі не виклює, тому потрібна група депутатів, зацікавлених у процвітанні своєї рідної землі, виконанні своїх зобов’язань перед людьми. Ось така група дієвих депутатів буде мати вплив і з нею будуть рахуватися і в регіоні, і в столиці.
- А Ви чули про медичну реформу в Україні, яку планують ввести з 1 січня?
- Дуже поверхньо.
- Заплановано в усіх поліклініках ввести посаду сімейного лікаря. Будуть перевчати педіатрів, окулістів та інших вузьконаправлених спеціалістів на сімейного лікаря. Він буде приймати і грудних дітей, і стареньких бабусь, і дідусів, і це усе відбуватиметься в одній поліклініці в одній черзі. Як Ви до цього ставитеся?
- Це просто призведе до того, що серед лікарів буде ліквідована спеціалізація. При сьогоднішній різноманітності захворювань і різновекторності способів ї х лікування така ситуація може призвести до збільшення прибутків у приватних клініках, де будуть такі спеціалісти. Це також призведе до збільшення кількості хворих, яким не буде надана перша медична допомога. А це дуже важливо – кваліфікована перша медична допомога, від цього залежить життя хворого. Ідея сімейного лікаря була вигадана ще при Ющенко з метою скорочення витрат на медицину. Але вона себе гне виправдала і на якийсь час від неї відмовилися. Що зараз змусило керівництво країни повернутися до цієї системи можна здогадуватися – це відсутність коштів. Але як кажуть в Одесі «Клава, здоровье дороже». Тому термінологія «здорова нація» уже завтра може виявитися ефемерною термінологією Про яку здорову націю може йти мова, якщо зникнуть педіатри?
- Не можу обійти питання про пошуки так званого «караванівського стрілка», який застрелив трьох охоронців гіпермаркету і поранив четвертого... Чому правоохоронці так довго знайти не можуть підозрюваного і вже виникають сумніви. що знайдуть?
- Непрофесійна і неякісна робота правоохоронних органів і найдивніше у цій історії те, що охоронці виявилися зовсім не охоронці, а звичайні менеджери. Власники гіпермаркету зекономили гроші на охороні і підставили ненавчених хлопців. Це нонсенс, усі бачили цю людину, усі його знають, а знайти не можуть. Бити неозброєних бабусь звичайно легше, ніж знайти навченого кілера.
- Святославе Михайловичу. Ви досягли усе про що може мріяти людина і в професії. і в політиці. Могли б собі спокійно спочивати, як то кажуть, на лаврах, користуючись зв’язками, власним авторитетом. Навіщо Вам знову йти до Верховної Ради?
- Я пішов на ці вибори не по партійним спискам, а як мажоритарник. Бо саме мажоритарники – це депутати від людей, від громади. І таким повинен бути парламент. Це шлях до реформ і змін до кращого, це шлях до прогресу. Між владою і народом повинен бути депутат і цей депутат має донести сподівання людей до влади. Ідеальний варіант, коли виборці люблять свого депутата і навпаки. Я знаю такі випадки. Це – Віктор Развадовський. У нього в окрузі підтримка близько 70% і мені є чому у нього повчитися і я з радістю це зроблю.
- Таких як ви називають VIP-персонами, навіть «небожителями». Наскільки Ви розумієте своїх виборців, звичайних людей, які працюють на полі, на підприємствах, ринках?
- Якби я знав, що так живуть мої земляки, я б напевне, не йшов по мажоритарному округу, я б йшов у списках і швидше за усе опозиційних партій. Але я вирішив обиратися від людей. Тому, що партійний депутат не несе відповідальності за обіцянки, які дає. А депутат, який балотується від людей, зобов’язаний згадати і виконати усе, що обіцяв своїм виборцям. Йому для цього потрібно багато працювати. З мого боку – це вдячність народу України, конкретно, моїм землякам, які вивчили і виховали мене таким яким я є. Я хочу зробити життя своїх земляків хоч трохи кращим.
- Я помітила у Вас болісні відчуття від зустрічі зі своїми виборцями. Чому?
- Дуже гнітючі відчуття, що Київ живе одним життям, а глибинка - абсолютно іншим. І воно не просто відрізняється, а взагалі не відповідає нормам. Не дотримуються елементарні речі, наприклад, гігієна, харчування, люди виживають. Навіть свої мізерні пенсії, люди змушені витрачати на придбання дров чи вугілля замість того, аби витратити на харчування чи їжу. Людям не відчувають себе захищеними, вони відчувають себе обікраденими.
- А як можна змінити ситуацію, що ви пропонуєте, аби покращити життя простих українців? Адже , щоб підвищити зарплатню чи пенсії у казні не має грошей.
- Ситуацію можна змінити. Потрібно не підвищувати зарплати і пенсії на 5-7 гривень, тому що це нічого не змінює. На мій погляд, потрібно зупинити правове свавілля у державі, змінити систему корумпованих судів у державі. Владі потрібно зберігати інвестиції, які надходять у державу. Нам зараз не дають інвестицій не тому, що не хочуть, а тому що не вірять. Кожен інвестор розуміє, що при надходженні грошей в Україну їх доля може виявитися не передбачуваною. Чи банк стане банкротом, чи податкова накладе арешт. Не має у державі правил гри, де завжди виграє сильний. У нас сильніший той, хто має кращу «кришу». У кого «криша» сильніша, той і виграє. Нормальний людський бізнес не виживає.
- Ви зараз постійно живете у виборчому окрузі. Як до цього ставиться Ваша родина?
- Звичайно, негативно, бо вони розуміють, що більшу частину часу я буду проводити не в дома, а в Ружині, Попільні, Андрушівці, Бердичеві. Вони знають, якщо я чимось зайнявся, то буду робити це якісно і постійно.
Розмову записала Софія Войцехівська
