Після проведеного місяць тому у Житомирі «круглого столу» за участі лідерів громадських організацій обласного центру, його ініціатори, активісти політичної партії «Українська платформа «Собор», ініціювали подібні заходи у райцентрах Житомирщини.
5 квітня за «круглим столом» дискутували представники майже тридцяти громадських організацій Бердичева, які обговорили питання про вплив громадськості на діяльність органів місцевого самоврядування. Знову ж таки, ініціаторами доволі цікавої та злободенної для бердичівлян теми стали керівники місцевого осередку «Української платформи «Собор». У конференц-залі газети «Ріо-Бердичів» упродовж двох годин висловлювалися різні думки з приводу того, яким чином громадські організації, об’єднання жителів можуть досягати конструктивного, а головне - ефективного впливу на місцеву владу.
У ході розмови її учасники з’ясовували цілий ряд питань, які хвилюють громадських лідерів міста Бердичева. Підстав для такого занепокоєння у другому за величиною місті Житомирської області вистачає. Те, що у Бердичеві й досі не створено громадської ради як консультативно-дорадчого органу при міському голові, багато про що говорить. Так, можливо, мера Бердичева цілком влаштовує діяльність депутатського корпусу міської ради, яка, на думку мера, не потребує допомоги з боку громадських організацій та об’єднань бердичівлян. Можливо, з тієї ж причини міська влада Бердичева досі не приступала до роботи над створенням важливого для міста документа, який часто називають «малою Конституцією міста». Йдеться, звичайно ж, про Статут громади. У Бердичеві його ще немає. А тому учасники «круглого столу» і вирішили докласти спільних зусиль для того, щоб вже найближчим часом у Бердичеві запрацювала б і громадська рада, а невдовзі у місті з’явився б і Статут громади.
Звичайно, одного лише рішення учасників, нехай і чисельного «круглого столу» громадських активістів, недостатньо. Однак осердя для активізації роботи міської громади у Бердичеві безумовно є. Варто відмітити, що активність громадських організацій міста Бердичева досі не мала значної підтримки політичних партій. «Українська платформа «Собор» поклала своєрідний старт налагодженню такої співпраці осередків політичних структур із громадськими організаціями та об’єднаннями. Безумовно, партії повинні і зобов’язані працювати із громадським сектором. Особливо у так званий «міжвиборчий період», коли увага більшості політиків зосереджена на подіях у парламенті, на діяльності Уряду чи, наприклад, у судах. Натомість життя місцевих громад залишається на обочині політикуму і безпосередньо до життя громади, партії та їх «вожді» знову звертаються напередодні великих політичних кампаній: чи то з виборів, чи то з метою організації протестних акцій.
У цьому сенсі досвід «Української платформи «Собор», яка ще під час нещодавніх парламентських виборів виступила із раніше нечуваною в Україні ініціативою - сформувати партійний список для участі у виборах до Верховної Ради виключно із моральних авторитетів українського суспільства, є повчальним. Можливо у 2012 році у ході виборчої кампанії подібна ініціатива виявилася аж занадто складною та незвичною для України, де зазвичай до політики залучалися партійні вожді, олігархи та їхні слуги. Можливо. Однак схоже на те, що партія «Українська платформа «Собор» не збирається міняти, а лише розвиває тактику співпраці із громадою, підтримуючи громадських активістів та активізуючи їх діяльність.
До речі, приклад Бердичева, де для участі у засіданні «круглого столу» зібралися громадські активісти, що належать до осередків кількох політичних партій, є дуже повчальним. Оскільки лідери громадських організацій намагалися з’ясувати (і досить швидко це зробили), що ж їх насправді об’єднує. Цей знаменник - повсякденні інтереси міської громади. І для їх вирішення треба об’єднуватися, радитися, дискутувати, звертатися до влади і активніше впливати на неї. Треба діяти!
Автор: Віктор Торенко
