Колеги уже не раз відзначали: Порошенко любить красиві символічні жести. Тому про розпуск парламенту уже давно запланував оголосити 24 серпня – у День Незалежності. Про це знали в уряді та парламентській коаліції, однак до останнього не вірили, що президент зважиться. Особливо, в ситуації, коли системи залпового вогню з території сусідньої країни безкарно убивають українців.
Який між цим зв’язок, спитаєте ви? Очевидний. В умовах війни монолітність влади, швидкість та якість ухвалення політичних рішень – надзвичайно важлива складова перемоги. І навпаки – політична дестабілізація, війна усіх проти всіх, чим є українські вибори, зіграють на руку ворогові.
У четвер з подачі кількох чільних урядовців просторами соціальних мереж пішла гуляти інформація про те, що у Державній Думі РФ стоячи аплодували інформації про розвал парламентської коаліції в Україні. Насправді, російські депутати зараз на канікулах. Та немає жодного сумніву, що у Росії нинішні новини з України сприйняли з радістю. Ще б – сусід, чию хату ти підпалив, сам доливає у вогонь трішки бензину...
Як розвалювали коаліцію
Хоч намір Петра Порошенка не був таємницею ні для кого, і консультації щодо механізмів розпуску ВР велися з першого дня його президентства, Арсеній Яценюк та «Батьківщина» до останнього моменту сподівалися, що все це – лише гра, аби виторгувати для себе певні позиції. Так, ще у середу, за інформацією LB.ua, на раді коаліції «УДАР» висунула вимогу: в обмін на підтримку урядових законопроектів партія Кличка має отримати ряд урядових портфелів. Зокрема – міністра транспорту (зараз пост обіймає один з найближчих соратників Арсенія Яценюка Максим Бурбак), міністра економічного розвитку і торгівлі (про ймовірну відставку чинного міністра Павла Шеремети у коаліції говорять уже кілька місяців), міністра охорони здоров’я (проти чинного міністра Олега Мусія триває агресивна інформаційна кампанія). А також – пост першого віце-прем’єра.
Решта коаліціантів вирішили, що апетити «УДАРу» справедливі і погодилися їх виконати. «Свободу» пертурбації не зачіпали в принципі, а «Батьківщина» була готова на жертви заради збереження коаліції. Кадрові зміни мали відбутися уже сьогодні, у четвер, одразу після голосування за урядові законопроекти.
Однак у четвер зранку у парламент прибув голова АП Борис Ложкін, і після розмови з ним фракції «УДАРу» та «Свободи» відмовляються голосувати за зміни до державного бюджету, називаючи їх «антисоціальними». Майже одразу по тому – оголошують про свій вихід із парламентської коаліції.
«Якщо ідеологія цього секвестру буде такою, як нам вчора представляли представники Міністерства фінансів, суть якої полягає в тому, щоб забрати у бідних, забрати у середнього класу і залишити багатим, то, звичайно, що ми голосувати не будемо. Наша пропозиція була чіткою: військовий податок і багаті люди–олігархи повинні поділитися. А забирати у вчителів, лікарів, фермерів, селян – це не правильно», – так пояснив відмову голосувати за зміни до бюджету Олег Тягнибок.
У «Батьківщині» переконані: не проголосувати за виділення коштів на проведення АТО – зрада країни.
«Напередодні, коли ми обговорювали урядові законопроекти, усі зійшлися на тому, що голосувати за них і після цього йти на вибори – політичне самогубство. Урізання соціальних виплат виборці не зрозуміють. Але ми мусили на це піти, бо зараз важливіші не вибори, а війна. На війну потрібні гроші! А наші колишні партнери вирішили зіграти на боці Путіна!» – так емоційно пояснив LB.ua поведінку коаліціантів один з лідерів «Батьківщини».
Далі парламент провалив голосування за законопроект щодо реформування НАК «Нафтогаз», який передбачав продаж 49% української ГТС компаніям країн-членів ЄС та США. Ще одна приємна для Москви новина.
Після відмови парламенту голосувати урядові законопроекти Арсеній Яценюк подав у відставку. У своїй емоційній промові у ВР прем’єр звинуватив коаліціантів у тому, що їх дії матимуть «драматичні наслідки для країни»: «В уряду нема відповіді на запитання: чим платити зарплату, чим заправити БТР. Як утримувати армію, військових, які сидять під кулями? Розвалення коаліції має сьогодні наслідок: закони, які б наповнювали дохідну частину бюджету, провалено. А хто хоче йти на вибори і голосувати за непопулярні закони?».
Голова Верховної Ради Олександр Турчинов не менш емоційно запропонував «Свободі» та «УДАРу» «подати кандидатури на технічного прем’єра, який буде керувати урядом до утворення нової коаліції після парламентських виборів».
У відповідь представники обидвох партій порадили голові ВР вивчити законодавство: відставку прем’єра має погодити ВР, а до того часу Арсеній Яценюк повинен залишатися в.о. голови уряду.
Те саме заявив і президент Порошенко. Додавши: вже у п’ятницю парламент має повернутися до питань про зміни до бюджету та Податкового кодексу.
На цьому історія коаліції «Європейський вибір» закінчилися. Колишні соратники пішли з’ясовувати, хто кому винен більше, а також, хто саме домовлявся нині про підтримку із депутатською групою «За мир і стабільність», яку пов’язують із одіозним Сергієм Курченком – Арсеній Яценюк чи Борис Ложкін. Виборча кампанія почалася…
Вибори: за і проти
Власне, аргументи як «за», так і «проти» дострокових виборів парламенту очевидні.
На одному боці терезів – можливість позбутися «п’ятої колони» Москви – Партії регіонів та КПУ, загальне оновлення парламенту, можливо – вливання «свіжої крові» із нових політичних проектів. «Електоральна люстрація», коротко кажучи.
На іншому – як уже було сказано, логіка війни вимагає стабільності та злагодженості усіх гілок влади. Уявити стабільну та конструктивну роботу чинної Верховної Ради, тим більше в умовах виборчої кампанії, може хіба що безнадійний оптиміст. І ще: наступна Верховна Рада буде кардинально відрізнятися від нинішньої, однак зовсім не факт, що вона буде якісно кращою. Тим більше, зважаючи на те, що вибори відбудуться за змішаною системою і половину парламенту оберуть у «мажоритарних округах».
Акціонери наступної Ради
Петро Порошенко
Самого Петра Олексійовича, зрозуміло, серед депутатів ми не побачимо. Проте під брендом його партії «Солідарність» до ВР потрапить чимало людей. Соратники та попутники Петра Порошенка сподіваються мінімум на 30% за партійними списками. І близько 50 – по мажоритарних округах. Однак успіх «Солідарності» безпосередньо залежатиме від успіхів українських силовиків на Донбасі, хоча президент і сподівається, що війна допоможе його політсилі на виборах. Насправді, чим довше триватимуть бойові дії, тим частіше Порошенкові згадуватимуть «проведемо вибори в один тур – і війни не буде»…
Юлія Тимошенко
Лідер «Батьківщини» поки що оговтується від президентських виборів. «І перебудовує партію», – кажуть в її оточенні. Хоч правильніше було б сказати, що партію вона будує практично заново: навіть найближчі соратники ЮВТ втомилися і хочуть будувати своє політичне життя окремо. Втім, у тому, що партія Тимошенко буде у наступному парламенті і відіграватиме там значну роль, сумнівів немає.
Віталій Кличко
«УДАР» Віталія Кличка піде на вибори, скоріш за все, окремо від «Солідарності». Що дозволить врахувати у виборчому списку не лише інтереси самого Віталія Кличка чи Петра Порошенка, а й інших акціонерів партії. Хоч, враховуючи, кадрову політику мера Києва Кличка та дії «УДАРу» у ході київських виборів балів партії не додають.
Ігор Коломойський
Губернатор Дніпропетровської області, чия популярність та вплив продовжують зростати, навряд чи встигне за такий короткий час конвертувати свій політичний вплив у електоральні голоси. У Коломойського немає власної партії і не факт, що він встигне створити чи очолити власний проект. В усякому разі, його вороги на це дуже сподіваються.
При цьому Ігор Коломойський не приховує, що підтримує проект Сергія Тігіпка.
Яценюк і Турчинов
За інформацією LB.ua, ці політики розглядають варіант самостійного – окремо від «Батьківщини» - походу на вибори. У тандемі, до якого приєднаються чимало політиків з нинішньої «Батьківщини».
Група Фірташа-Льовочкіна
Якщо правда те, що головна електоральна несподіванка цього року – Олег Ляшко – тісно співпрацює з господарями телеканалу «Інтер», то у наступному парламенті група матиме більш ніж серйозні позиції. Як за рахунок «радикалів», так і за рахунок «мажоритарників». Щоправда, основний політичний проект Льовочкіна - Партія розвитку України - поки що електоральної ваги не має зовсім.
***
Парламент, який очікує президентського указу про розпуск, Кабінет міністрів без політичної підтримки ВР, міністри у статусі «виконувачі обов'язків», глава уряду, який заявив, що не бажає далі працювати... Президент Петро Порошенко, не змінюючи Конституції, фактично отримав усю повноту влади в країні - до моменту, поки новообрана ВР не сформує нову коаліцію. Разом з владою - одноосібну відповідальність за державу. …А поки українські політики готуються до виборів, формують і руйнують коаліції та прораховують варіанти, на Донбасі продовжують гинути українські вояки. Дехто у ході минулих виборів обіцяв їм зарплатню у тисячу гривень в день. Наразі ж навіть нинішню, мізерну, виплачують з величезним запізненням. Ліки і амуніцію забезпечують небайдужі українці. На державу сподівання мінімальне – державним мужам не до війни. У них вибори на носі.
