Бійці 26-ї артилерійської бригади, призвані до лав української армії у третю хвилю мобілізації, з дня на день готуються поїхати на Схід. На полігоні поблизу Житомира вони до автоматизму відточують свою майстерність. Командири радіють: хлопці, вчаться прискореними темпами, але вже через місяць тренувань показують гарні результати. Завдання бійців – якомога швидше розгорнути важку техніку і зайняти вогневі позиції.
Для виконання бойової задачі військові мають знищити незаконне озброєне формування, яке переховується у лісосмузі, а потім переїхати на запасну вогневу позицію і продовжити вогонь. Зволікати не можна, інакше ворог швидко вирахує місцезнаходження бійців і вдарить у відповідь. Командири кажуть, бійцям ще варто повчитися швидко маневрувати.
«Завдання виконали по точності відмінно, по часу - задовільно. Трішки ще б хотілося більше часу позайматися, щоб підвищити навички, щоб по часу ці показники були кращими, але в цілому – задовільно», - констатує т.в.о. заступника командира 26-ї артилерійської бригади Олександр Шевченко.
Полковник запасу Іван Лісовий на полігоні в особливому статусі. Він, так званий, військовий волонтер. Чоловік каже: просився на передову та не взяли. Сидіти вдома, коли в Україні війна, не зміг, тож місяць тому приїхав з Вінниці передавати артилеристам свій військовий досвід.
«Коли почались в Україні ці неприємності, з тих пір я готовий стояти в окопах на передових. Зараз у мене там внук, мій племінник, а я буду вдома сидіти? 70 % усіх вогневих завдань по ураженню противника виконують ракетні війська артилерії, тобто без артилерії ми нікуди не можемо. Тому що в туман льотчик не вилетить, а артилерія і в туман, і в сніг, і в дощ виконує завдання», - розповів полковник у відставці Іван Лісовий.
Своїм гарматам артилеристи за традицією дають жіночі імена.
«В мене друга гармата, стоїть он друга Дар’я Василівна, на честь бабусі, а в мене Алла на честь дівчини», - знайомлять зі своїми бойовими машинами військові.
Уже місяць резервісти проходять підготовку. Віталій та Олег з Вінниччини від самого військкомату - разом. До служби у 26-ій бригаді з гармат жодного разу не стріляли, а тут навчилися, тож обіцяють – у бою не підведуть.
«Ми чого сюди приїхали - захищати Україну, правильно? Ми не приїхали сюди, бо нас покликали. Ми приїхали захистити, поміняти пацанів, які там вже 5 місяців стоять. І ми теж вже як би рвемося туди. Пацани всі готові йти в бій хоч зараз», - переконує командир гармати Віталій Загарій.
«Настрій позитивний, усі настроєні по бойовому. Усі чекають того моменту, коли будуть відправлені на виконання бойового завдання. Усі знають, куди вони йшли і які завдання і в яких умовах вони будуть виконувати», - розповів т.в.о. заступника командира 26-ї артилерійської бригади Олександр Шевченко.
Бійці кажуть, будь-якої миті готові вирушити в зону АТО, а попереду в них ще нічні навчання.
