Родина Розенблатів відома у Житомирі своїми благодійними ініціативами. Коли зі Сходу прийшла реальна загроза, Борислав Розенблат миттєво відреагував, розпочавши наймасштабнішу кампанію благодійної допомоги армії на Житомирщині. З березня 2014 року Борислав Розенблат передав на АТО допомоги на суму понад 1,7 мільйона гривень.
«Хто не утримує свою армію – годує чужу», – впевнений меценат.
– Коли почали допомагати бійцям АТО?
– На початку березневого вторгнення Росії у Крим я зрозумів, що потрібно вивозити сім’ї наших військових з півострова. Тільки коли близькі будуть у безпеці, вояки зможуть повноцінно виконувати свій обов’язок. Спочатку ми забезпечували їх пальним. Потім дали транспорт для перевезення вантажів. Пізніше прийшло усвідомлення, що якщо армія буде так оснащена, то ми багато не навоюємо, тому її потрібно забезпечувати необхідним. З того часу щотижня двома фурами перевозимо допомогу 95-й та 30-й бригадам.
Це найменше, що ми можемо зробити. Я військова людина, офіцер, і розумію, що ніхто, крім нас самих, не захистить нашу землю. Сьогодні наша армія народна.
Зараз вільні від бізнесу кошти йдуть на допомогу в АТО. Однодумці теж допомагають. Я закликав до співпраці всіх, хто може допомогти армії. В зоні АТО воюють не тільки військові. Волонтери - також захисники нашої Батьківщини.
Допомога військовим, яку вже надала родина Розенблатів
– Бориславе Соломоновичу, яку думку маєте щодо ходу проведення АТО?
– Немає ніякої антитерористичної операції. На даний час йде справжня війна між Україною та Росією. Ще в минулому році ми не могли уявити, що два сусідні народи воюватимуть між собою. Росія воювала у Молдові і Нагорному Карабаху. Путін воював проти Грузії, а тепер - проти України. Ця людина не змінює устрій світу, як він каже. Ця людина знищує сусідів. Як назвати війну проти миролюбних народів? Я вважаю це геноцидом.
Коли українець за Україну, то він «бандерівець», а коли росіянин «За Русь святую», то він патріот. Путін бажає, щоб Росія була імперією. За роки правління, замість того, щоб будувати лікарні, дороги, створювати умови життя для росіян, він створював нові зразки зброї. Можна сказати, що він – людина-війна. Але Україна не має іншого вибору, як дати нападникам по зубам.
– Як ставитесь до діяльності так званих ДНР і ЛНР?
– Коли чую, що є ті, хто за Новоросію, за Малоросію, я кажу ось що: «Дурні. Напишіть просто – голосую за пекло. Бо я живу в пеклі і хочу, щоб у всьому світі було так само». Якщо ти так хочеш до Росії, то їдь туди і живи, а не диктуй правила, як жити в Україні.
– Чого найбільше потребують наші хлопці на Сході зараз? У чому відчувається дефіцит?
– Маємо багато волонтерів. Саме вони приносять списки того, що потребують військові перш за все. Потім робимо масові закупки – військове спорядження, одяг, засоби гігієни, харчування. Хлопці часто передають нам вітання, теплі та приємні слова. Коли ми чуємо, що тепловізори чи бронежилети врятували чиєсь життя – для нас це найкраща подяка.
– Як надалі плануєте допомагати військовим?
– Я вірю в те, що Мирний план Петра Порошенка буде реалізовано, тож військові дії незабаром скінчаться. Але всім нам потрібно продовжувати посилювати обороноздатність держави. Ми маємо створити одну з найкращих армій у світі.
Тож допомагатиму нашим бійцям надалі – це точно. Їм потрібні засоби захисту, сучасний зв’язок, медикаменти, харчі, зручні речі. Над усе їм потрібно знати і бачити, що люди цінують те, що вони роблять. Саме від тих хлопців, які зараз в окопах, залежить наше майбутнє.
Житомирська волонтерка Юлія Толмачова розповідає, як познайомилась з Бориславом Розенблатом. Жінка каже, коли почала ходити по житомирських приватних підприємцях, майже всі їй відмовляли. Багато з них тоді вже допомагали 95-й Житомирській аеромобільній бригаді.
«У мене був цілий список – бронежилети, коліматорні приціли, тактичні ліхтарі, рації, форма – у хлопців не було найнеобхіднішого. І все коштує дорого. Мені порадили підійти до Борислава Розенблата. Він тоді щотижня відправляв допомогу 95-й бригаді, однак погодився допомагати і 30-й – першого разу він закупив бронежилетів і обладнання на 70 тисяч гривень», – пригадує жінка.
Юлія зізнається, що йти до підприємця вдруге вже було незручно. Однак Борислав Розенблат сам зателефонував і поцікавився, чому вона не заходить. В офісі «Фавориту» Юлія познайомилася з його сестрою Оленою – так почалася її тісна співпраця з Розенблатами.
«Мені зараз дуже неприємно чути дискредитуючу інформацію, що з’явилася під час передвиборчої кампанії. Нібито Борислав Розенблат “піариться” на АТО. Я почала з ними співпрацювати ще з квітня, коли ця країна взагалі була без Президента, а наші хлопці бідували без найнеобхідніших речей. Про вибори на початку весни і мова не йшла», – пригадує Юлія Толмачова. «Краще б ці злі язики самі щось зробили для армії та розповіли нам про це», – обурюється вона.
Житомирська волонтерка Юлія Толмачова
