Хто може знати нас краще, аніж наші друзі та сусіди. Саме наше близьке оточення знає всі наші плюси та недоліки, про сильні сторони та негаразди у житті… Хто він – Валерій Онопрієнко, кандидат у народні депутати? Який він? Що це за людина? Саме з такими питаннями ми звернулись до найближчого оточення Валерія Васильовича.
«Дуже давно знаю родину Онопрієнків. Познайомились через мого кума, який працював на заводі разом з батьком Валерія. З того часу, це років 35 точно, ми разом: і зустрічі, і свята, і у лиху годину…
На жаль, мама й тато Валерія дуже рано пішли з життя. Його батьки були прекрасними людьми. Якщо хтось дегустував вино ї жінок, вони дегустували життя, у всіх його різноманітних проявах. Це були активні, начитані, життєрадісні та інтелігентні люди.
Справа в тому, що якщо батьки хороші – дитина не може бути поганою. Завдячуючи батькам, у Валерія гарний генофонд, він взяв від них все краще: працелюбність, порядність, чесність по відношенню до всіх. А ще – принциповість, беззаперечну повагу до старших і оптимізм. Його батько, який пройшов шлях на заводі від слюсаря до директора, навчив цілеспрямованості. Як і батьки, Валерій любить людей, завжди готовий допомогти – у будь-якій ситуації.
Що мені найбільше в ньому подобається – в нього немає хамства по відношенню до людей, він ніколи не покаже, що чимось незадоволений. Це дуже спокійна і врівноважена людина. Любить життя, як і колись його батьки…
Я дуже радий, що він балотується у народні депутати. Бо знаю його змалечку. Навіть його зовнішній вигляд показує, що це за людина: підтягнутий, гарний, без відгодованого живота — як в інших керівників його рангу, але, найголовніше, — знає міру у всьому і має свою принципову думку».
Григорій Шейко, лікар-рентгенолог Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О. Ф. Гербачевського
«Мы очень довольны соседством. Знаю с очень положительной стороны и Валеру, и всю его семью. Не только он, но и вся семья скромная и воспитанная.
Мы соседи со стажем, уже 19 лет рядом живем. Они поначалу делали ремонт, при этом не беспокоили, не ущемляли наши интересы, не шумели когда поздно.
Стали ближе. Сначала здоровались, общались на уровне «одолжите луковицу, отвертку». Они первые пригласили нас на какое-то торжество. Соседи они великолепные. Мне на работе многие завидуют, какие мы дружные.
Почему мы дружим — общие взгляды на жизнь, общий отдых, интересы детей. Все праздники вместе, а еще пикники, решение каких-то проблем. Песни обязательно поем. Особенно «Черемшину» любим. Главная запевала — тетя Татьяны.
По утрам Валера бегал с моим мужем и сыном. Он не показушный человек, очень большой души. Если что-то случается в доме — бежит помогать. К нему приходят за помощью, сломанный кран, проблемы со здоровьем или нужно одолжить денег. Молодой талант ехал в Польшу, не хватало 500 гривен, тут же дал.
По дому помогает, любит готовить — на пикнике шашлыки и уха — это его. Мы не замечаем, что он на уровень выше нас, он не дает этого понять.
Почему-то я уверена, что он не оставит наш район, когда станет депутатом Верховной Рады. Он собирается тут и дальше жить. Будет заботиться о городе, но о Маликова, надеемся, в первую очередь. Не оставит он своего детища. Благодаря Валере у нас здесь весело и интересно — елка, салюты, общение. Почти все друг друга знают. Люди из других районов нам завидуют, ведь мы живем, как в другом государстве.
На улице иногда спрашивают: «А где живет депутат?». Он не чурается людей. Всегда передаем ему пожелания и предложения. И коммунального плана, и личные».
Татьяна Зяткевич, соседка Валерия Оноприенко
Я знаю Валерія Васильовича дуже давно, його батьків, Царство їм Небесне, його сім’ю.
Валерій Васильович – людина військова, починав він саме з військової служби, потім працював на заводі, згодом його очолив. Але найважливіше, що хотів би сказати, він — та миротворча людина, яка буде єднати Московський патріархат і Київський. Зараз він бере активну участь у будівництві нашого Свято-Володимирського храму. У селі Стирти Черняхівського району вже стоїть храм, збудований його силами.
Дорогі брати і сестри, хочу зазначити, що Валерій Васильович – це людина позитивних якостей. Зараз багато депутатів, які брешуть: обіцяють одне, а роблять зовсім інше, коли стають депутатами. Валерій Васильович обирався депутатом районної ради, міської ради – його слово ніколи не розходилось з ділом. Щодо нього, в мене немає сумнівів, він стане достойним народним депутатом, чесним і порядним, з високим християнським баченням. І те, що він робив і робить для Житомира – вже лишило його слід в історії…
Настоятель Свято-Володимирського храму отець Микола
Я живу в Житомире в районе Маликова, проживаю в одном подъезде с Валерием Васильевичем Оноприенко. Хотелось бы сказать пару хороших слов об этом человеке. Мы знакомы очень много лет, знаю, он сделал много для Житомира, но я расскажу, что он сделал для нашего района.
Когда мы только поселились здесь, он был первый раз депутатом. Как молодая мама, тогда очень радовалась детской площадке, которая была построена именно благодаря ему… Лавочки поставлены, урны поставлены. В садике было очень приятно, когда дети получали подарки от него. Знаете, когда это неожиданно, не расписано, что вам это дадут, это очень приятно.
У нас на Новый год елка, что большая редкость, наверно, во всей Украине – чтоб в маленьком районе стояла елка, возле которой люди собираются на праздник. На 9 Мая – постоянно концерт проводится, как и на День нашего микрорайона.
Валерия Оноприенко очень уважают, потому что это не делается в расчете на выборы. Это делается от души, на протяжении года, постоянно.
Семья у него хорошая, наверное, каждому хотелось бы иметь такую. Семья Валерия Васильевича для меня – идеал. Они живут один за другого, спокойные, всегда вежливые, поддерживают друг друга, очень сплоченные.
Как соседи, если у нас что-то случается: где-то что-то потекло, сломалось, Валера так же, как все, лезет на крышу или в подвал и все делает… И вообще, он – красивый мужчина! Нужно обязательно за него проголосовать!
Наталья Филевченко, соседка Валерия Оноприенко
Прес-служба кандидата в народні депутати України Валерія Онопрієнка
