Валерій Васильович Онопрієнко, кандидат у народні депутати, людина достатньо відома серед підприємців. Це пов’язано з тим, що, по-перше, він є головою правління одного з підприємств Житомирщини – ПАТ «Житомирський комбінат силікатних виробів». По-друге, Валерій Васильович входить до Ради директорів і підприємців м. Житомира.
Ми звернулись до колег і бізнесменів, щоб дізнатись їх думки щодо Валерія Онопрієнка: які ділові якості йому притаманні? Чи гідна ця людина бути народним депутатом?
«Лично я устал от прежнего подхода во время выборов, когда выбираешь кандидата от партии, отдавая предпочтение политической силе. При этом не знаешь, кто этот человек, какой он. Сейчас точно знаю, что это неправильно. С уверенностью могу сказать, что буду голосовать за Валерия Оноприенко, потому что я в нем уверен.
Мою положительную оценку заслужили его черты характера. Прежде всего, это принципиальность. Его решение не зависит от должности: слесарь или инженер, у него нет шаблонных подходов.
Профессионализм. Для многих, предпринимателей, политиков, кризис, другие негативные обстоятельства – это повод оправдаться. Что-то не получилось – значит, условия такие, негативные, неблагоприятные. Подход Оноприенко — другой. Он подтверждает, что очень многое можно решать даже в негативных условиях, будь то кризис или война.
Зная Валерия Оноприенко более 10 лет, могу судить о перспективности его философии управления. Особенно это было ощутимо в 2008-2009 годах. Если бывшие советские предприятия в это время давно были разобраны на металлолом, то завод, которым он руководит, был буквально поднят «с нуля». В частности, была проведена полная модернизация оборудования, что послужило капитальным подспорьем в условиях кризиса для дальнейшего развития предприятия. Он не позволял себе делать то, что могло бы впоследствии негативно повлиять на работу завода. Все, что им было запланировано – выполнено. Как результат – высокое качество продукции, широкий ассортимент, гибкость в условиях рынка.
Говоря в общем, можно сказать, что Валерию Оноприенко присуща хозяйственная рачительность, отличная работа с кадрами и правильный взгляд на перспективу. Человек, который провел на своем предприятии такую эффективную политику, знает оптимальные направления развития и государства. Уверен, такие люди должны быть представлены в Верховной Раде».
Анатолий Каминский, директор аудиторской фирмы «Хорс-Аудит»,
Уполномоченный представитель Аудиторской палаты Украины
«З Валерієм Васильовичем ми знайомі близько 10 років. Особливо дружніми наші стосунки стали тоді, коли ми почали співпрацювати в Раді директорів та підприємців м. Житомира.
Насамперед хотів би сказати про Валерія Васильовича те, що він дуже добропорядна людина, толерантна, але, найголовніше, професіонал своєї справи. Чому я акцентую увагу саме на цьому, тому що наші підприємства активно співпрацюють по роду діяльності: силікатний завод виробляє цеглу, будівельні матеріали тощо, а наше підприємство — всі ті устаткування, обладнання, які необхідні для виготовлення цієї продукції.
Окрім цього, це людина свого слова. Він завжди виконує свої обіцянки. А ми, в свою чергу, теж намагаємось його не підвести. Він, як людина широкого мислення, завжди намагається підказати, порадити як краще вирішити ті чи інші питання.
Особлива співпраця з Валерієм Васильовичем розпочалась з настанням антитерористичної операції. Я вважаю, що в цьому напрямку він зробив дуже багато. Знаючи потреби нашої армії, спільними зусиллями ми почали виготовляти пластини для бронежилетів четвертого ступеня захисту. Валерій Васильович спілкувався з військовими, командирами батальйонів, надавав фінансування. Окрім виготовлення, він піклувався про розподілення допомоги та своєчасну і швидку доставку. Тому постійно відправляв конвої на Схід України.
Чому я бачу Валерія Васильовича Онопрієнка у Верховній Раді? Тому що це професіонал, розумна, порядна і толерантна людина. Програма розвитку, яку він проводить у нашому місті, на своєму підприємстві — це доводить. Такі люди, як він, мають підтримувати нашу державу, особливо у такі нелегкі часи, які є зараз. У цьому виграють всі».
Юрій Вальчук, директор приватного підприємства «Будмаш»
«Знайомий з Валерієм Онопрієнком з 2010 року. Знаю його як чесну, мужню, високоморальну людину. Людину, яка завжди прийде на допомогу.
Так, 2013 року, 6 березня, в кінці робочого дня, до нас увірвалися невідомі. Всі ми знаємо, що той рік — був часом розквіту корупції, беззаконня зі сторони податкової. Ми з’ясували згодом, що це були працівники податкової міліції, вже тоді, коли викликали міліцію.
Дізнавшись про цю ситуацію, Валерій зателефонував мені і запропонував свою допомогу. Він приїхав до нас і ми спільними зусиллями змусили працівників податкової вести себе згідно чинного законодавства.
Це свідчить про те, що Валерій є людиною мужньою та сміливою. Бо за цей вчинок, я дізнався про це вже пізніше, йому теж погрожували: за те, що він заступився за інше підприємство.
Це сильна людина, яка здатна прийти на допомогу своїм друзям, колегам, товаришам».
В’ячеслав Петричук, директор приватного підприємства «УДС»
«Когда у нас в коллективе появился Валерий Васильевич, времена для завода были непростые. Выживали, как могли. Как и другие предприятия города.
Я его часто видел с книгами по технологии производства, он многим интересовался. Даже не ожидал, что он так быстро войдет в курс дел. У него есть хватка, сметка. Напористый парень. Умеет видеть главное. Чтобы поднять комбинат на новый уровень, он старается перенять технологические новшества. Сейчас продукция комбината соответствует европейским стандартам. Всегда ставит для себя высокую планку и добивается задуманного.
Еще отмечу одну черту характера Валеры — он не заносчивый и умеет найти подход к любому человеку.
Приятно, что завод после меня попал в надежные руки. В этом я уверен.
Думаю, что люди с такими организаторскими способностями, честностью и, главное, ответственностью, очень нужны в Верховной Раде».
Виталий Чижевский, бывший глава правления ОАО «Житомирский комбинат силикатных изделий»
«На даний час займаюсь підприємницькою діяльністю. З 2010 по 2014 роки очолював Державне підприємство «Житомирський лікеро-горілчаний завод».
Валерія Онопрієнка я знаю як керівника передового підприємства Житомирщини. Я знаю його як людину з великим досвідом роботи, яка дає людям робочі місця, яка вчасно виплачує заробітну плату.
Що можна сказати про організацію роботи? З нього, повірте, можна брати приклад. Він крокує з новими передовими технологіями, забезпечує якість виробництва. Це людина, яка переживає сьогодення.
Знаючи Валерія Онопрієнка, можна впевнено сказати, що за такими людьми – перспектива нашої країни. Тому що це людина, яка повна енергії, яка ставить перед собою задачу та її виконує, впевнено йде до мети.
Я думаю, що Валерій Онопрієнко – це один з кандидатів у нас в країні, який вартий того, щоб за нього віддати голос».
Олександр Спірідонов, підприємець
«Валерія Васильовича знаю не по розмовам, а по діловим якостям.
Маючи великий досвід у будівництві, пройшовши довгий шлях по життю, я не тільки знаю Онопрієнка, але й весь колектив силікатного заводу. Будучи керуючим одного з відділу, ми проводили реконструкцію в 1973 і 1974 році. В 1997 році, коли завод був на межі банкрутства, всі будівельні підприємства в основному перестали працювати. Були відсутні замовлення, не було чим платити заробітну плату, за що закупити будівельні матеріали, щоб виконувати заплановану програму. Саме у цей скрутний час ми з ним зустрілись на силікатному комбінаті.
Я прийняв на себе посаду виконуючого обов’язки комерційного директора, було створено групу з реалізації програми, в яку входив і Валерій Васильович Онопрієнко. Нашим завданням було «підключити» всі міста України, постачальників, для того, щоб дати змогу реалізувати збуту цегли за бартерними умовами, які тоді були допустимі, щоб завод продовжував працювати.
Задача була не з легких, і Онопрієнко Валерій Васильович, потрапивши в нашу групу, не зрадив сподівань, які були на нього покладено. Завдячуючи його скрупульозній роботі, його добросовісності, ми змогли подолати ці труднощі, і завод встояв, не попав під «ножиці» тих фірм-рейдерів, що кружляли навколо… Ми змогли цією маленькою групою забезпечити максимум реалізації, отримати можливість розрахуватися з людьми.
Після цього комбінат силікатних виробів зміг втриматися на плаву, в 2002 році завод вже виконував план у більше ніж 200 млн. цегли на рік.
Згодом, за достатньо короткий період, Валерій Васильович, вже на посаді голови правління, зміг повністю обновити технологію виробництва, включаючи транспортну схему, обладнання, постачання. Він зміг зробити це у дуже скрутні часи.
Тому я вважаю, що такі люди, як Валерій Васильович Онопрієнко, які напористо і прагматично відносяться до потреб населення, виробництва, заслуговують щоб бути, навіть необхідні, у Верховній Раді. Він у своїх справах нас не підведе».
Геннадій Венгловський, колишній співробітник ПАТ «Житомирський комбінат силікатних виробів»
Прес-служба кандидата в народні депутати України Валерія Онопрієнка
